Галас навколо Шумів
Сьогоднішній огляд розпочнемо з того, що така очікувана і широко обговорювана інспекція в Шумах не відбулася. Україна заявила, що домовленість 9 вересня про спільну з російськими представниками перевірку позицій зірвана через те, що російська сторона висунула нові вимоги, про які не йшлося на зустрічі Контактної групи, а крім того, коли на позиціях перебувала ОБСЄ, угруповання «ДНР» здійснило прицільний обстріл і запустило дрон.
Детально про те, що відбувалося довкола Шумів, Радіо Донбас.Реалії пояснює у цьому ефірі. Крім того ми запитали жителів Шумів і Торецька як вони оцінюють «спільну інспекцію».
В свою чергу український журналіст із Донецька Сергій Гармаш, який є представником від окупованої частини Донеччини в Тристоронній контактній групі для переговорів про врегулювання на окупованій частині Донбасу, заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, що офіс президента України своїми заявами щодо інспекції українських позицій біля селища Шуми на лінії фронту фактично визнає бойовиків стороною конфлікту. Така спільна інспекція з участю бойовиків російських гібридних сил стала б «найгіршим варіантом» і суб’єктивізацією цих бойовиків як нібито сторони конфлікту на Донбасі замість Росії, яка здійснює там свою гібридну агресію проти України, вважає Гармаш.
Як керують українськими ракетами?
У продовження теми війни на Донбасі пропонуємо вам пильніше придивитись до озброєння української армії, але не на суші, а на морі. За п’ять років у Збройних силах України має бути три дивізіони протикорабельних ракет «Нептун». Це фактично головна зброя української армії на морі. Комплекс, за твердженням розробників, здатний вражати техніку супротивника на відстані 280 кілометрів. Журналісти проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» отримали ексклюзивну можливість вивчити комплекс і ракету зблизька, а також поговорити із головним конструктором Олегом Коростельовим.
Абромавичус готується на вихід з «Укроборонпрому»
Тим часом у державному концерні «Укроборонпром» невдовзі може змінитись генеральний директор, й ім’я потенційного наступника вже широко обговорюється не лише у владних кабінетах, але і в публічному просторі. Хто може прийти на зміну Айварасу Абромавичусу? Та яке майбутнє може очікувати концерн?
Розмова з сестрою Марії Колесникової
Що ж до подій у Білорусі, то там пройшли чергові жіночі акції, які чи не одразу розпочалися зі затримань. Деяких учасниць протесту тягнули по землі.
Протести у Білорусі: фоторепортаж із «Маршу героїв» у Мінську
А напередодні, 7 вересня, зникла ще одна відома жінка – Марія Колесникова, яку викрала поруч із Національним художнім музеєм Білорусі група невідомих чоловіків і відвезла в невідомому напрямку. Згодом стало відомо, що Марія відмовилася виїжджати з Білорусі, розірвавши свій паспорт на білорусько-українському кордоні. Наступного дня після цього батькові Марії зателефонував слідчий і повідомив, що вона перебуває в СІЗО № 1 на вулиці Володарського в Мінську.
Поки що обвинувачення Колесниковій не пред’явили (її підозрюють у закликах до захоплення влади), а про її вчинок пишуть найбільші світові ЗМІ. Радіо Свобода поспілкувалося із сестрою Марії Тетяною Хомич про те, якою головну опозиціонерку країни знають її рідні і як узагалі людина, чиє життя завжди було пов’язане з мистецтвом, потрапила в політику.
Напад на Балуха
Про те, що Володимира Балуха побили, 8 вересня повідомив колишній політв’язень Олег Сенцов. Спочатку він написав, що після побиття, яке сталося 7 вересня, Балух перебуває в тяжкому стані, але згодом додав, що той притомний, у нього зламана рука і ключиця, але загрози життю немає. Поліція Києва повідомляє, що під час слідчих дій у справі про побиття колишнього політв’язня Кремля виявили його сумку «з особистими речами, з якої попередньо нічого не зникло».
Примітно, що 7 вересня виповнився рік, відколи Балуха, Сенцова й 33 інших українців, зокрема і політв’язнів, звільнили з російського ув’язнення. Напередодні цієї дати, ми підготували цикл матеріалів «Рік на свободі» і запитали як звільнені провели цей рік, які цілі ставлять перед собою тепер, і що, на звільнених політв’язнів сьогодні об'єднує кримчан із жителями материкової України?
І третьою розповіддю циклу якраз стала розповідь Володимира Балуха. Також читайте розповіді режисера Олега Сенцова й активіста Олександра Кольченка.
Інтерв’ю Андрія Богдана
Великий резонанс викликало і 4-годинне інтерв’ю ексголови Офісу президента Андрія Богдана журналістові Дмитру Гордонові. Він розповів деякі залаштункові деталі роботи із президентом Володимиром Зеленським, надав оцінку теперішньому стану подій і навіть роздав рекомендації, застереження і звинувачення.
Офіційні особи поки що мовчать, але от аналітики і політологи не вагаються з оцінками. Відреагували вже і правоохоронні органи. Зокрема, Державне бюро розслідувань викликало Андрія Богдана для надання пояснень.
Вже після інтерв’ю Андрій Богдан заявив, що був «змушений» залишити територію України. «Через фізичну загрозу після першого інтерв’ю Гордону змушений перейти українсько-румунський кордон», – написав Богдан у фейсбуці. Втім низка користувачів припустили, що такий допис Богдана все ж лише жарт.
«Прес на Press»
Далі поговоримо про свободу слова. Спалена автівка, напади на знімальну групу під час зйомок, ознаки встановлення негласного спостереження вдома в журналіста, спроба отримати дані з телефону головреда з ризиками викриття джерел – усе це лише частина перешкод, на які команда програми розслідувань «Схеми» наражається у своїй роботі. Утім, ситуація загалом у країні не краща. Лише за перші вісім місяців 2020-го – майже 140 випадків порушення свободи слова, переважна більшість із яких – фізична агресія проти журналістів.
У чому може бути причина таких масштабів, як справи про перешкоджання журналістам розслідуються правоохоронцями і чому так мало судових рішень із притягненням винних до відповідальності? Про це розповідаємо на прикладі перешкоджань редакції програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).
Люди з глузду їдуть у своїй невірі, але коронавірус приходить
Ну і як без згадки про коронавірус. У вже постійній рубриці #МояІсторія ми розповідаємо історії людей, на життя яких вплинула пандемія коронавірусу COVID-19. Це – лікарі, які рятують життя; пацієнти, які борються з недугою, та їхні родичі; малі підприємці, які рятують свій бізнес чи відкривають нові можливості. І цього разу свою історію нам розповіла Іоланта Пришляк – заступниця генерального директора Львівської національної філармонії. Вона керує правлінням оркестру INSO Lviv, в якому працює 60 осіб. Перші симптоми захворювання на коронавірус жінка відчула 22 червня. Позитивний результат тесту виявився у неї, чоловіка та 22-річної доньки. Найважчий стан був у доньки, яка сьогодні, на відміну батьків, почувається добре.
Прометей під бетоном
А на завершення цього разу для вас ми залишили розповідь про останній пам’ятник культури, що був зруйнований в радянській Україні за ініціативою влади. Ним стала Стіна пам’яті на київському Байковому цвинтарі. Твір міг стати однією з візитівок міста, але був залитий бетоном як чужий для радянського мистецтва. Ми поговорили з одним з авторів знищеної роботи, митцем Володимиром Мельниченком про історію, яка триває вже півстоліття та нещодавно отримала своє продовження. І вам варто перейти за посиланням, адже в статті вперше публікуються розсекречені документи КДБ про Стіну пам’яті.
Ваше Радіо Свобода Weekly
Радіо Свобода Weekly – усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щопонеділка о 7-й ранку якраз до Вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.
