Вже через три дні після розгортання найбільшого з часів Другої світової війни вторгнення в європейську країну, президент Володимир Путін попередив світ про свої ядерні потуги: на трансльованій телебаченням зустрічі він розпорядився перевести ядерні сили Росії в «особливу» бойову готовність.
Щоб кожен усвідомив серйозність погрози, бундючний ведучий державних каналів Дмитро Кисельов декілька годин по тому укорінив послання: «Тепер вся ядерна тріада Росії приведена в спеціальну бойову готовність. Володимир Путін попередив [світ]. Не намагайтеся налякати Росію».
Західні депутати взяли це до уваги, проте приватно повідомили про схвильованість не так словами, як діями Росії.
На четвертий тиждень після масштабного вторгнення до України американські урядовці повідомили, що не має жодної ознаки, щоб щось змінилося стосовно російської ядерної зброї в шахтах, підводних човнів, вантажівок або повітряних баз.
Важко сказати, чи реальна це загроза чи порожній звук. Все ж, брязкання ядерною зброєю Путіна посеред гарячої війни в Європі поновило увагу до планів Росії зробити «немислиме» – використати найбільший ядерний арсенал світу. Цікава також роль у цьому ядерної політики інших країн, головним чином Сполучених Штатів.
«Небагато воєн, якщо такі взагалі були, супроводжувалися з такою ж ядерною позицією, як вторгнення Росії в Україну», – зауважує Ольга Олікер, директорка програм Європи та Центральної Азії в Міжнародній кризовій групі (МКГ), у статті для журналу Foreign Affairs, опублікованій через кілька днів після оголошення Путіна.
«Я думаю, що суть полягає в тому, що російська доктрина дозволяє використання ядерної зброї у разі загрози існуванню держави, – зазначила вона під час розмови з Радіо Свобода. – Зміна режиму, ймовірно, ставить існування держави під загрозу. Не зовсім зрозуміло, наскільки доречним є використання ядерної зброї в цьому випадку Але справжня небезпека існує».
«Погрози Путіна є нечуваними й неприйнятними в епоху після Холодної війни, – наголосив голова вашингтонської Асоціації контролю над озброєннями Деріл Кімболл на наступний день після публічного розпорядження Путіна. – Ще такого ніколи не було, щоб лідер США чи Росії підвищував рівень готовності своїх ядерних сил у спробі стримати противника, до того ж під час розпалу кризи».
Загроза існуванню
Відповідальні за військове планування Росії у 2020 році видали новий стратегічний документ, що більш детально пояснював випадки, коли Москва може виправдано використовувати ядерну зброю.
У документі під назвою «Основи державної політики Російської Федерації у сфері ядерного стримування» зазначено, що використання ядерної зброї є можливим лише у відповідь на застосування ядерної зброї чи іншої зброї масового знищення – або, якщо «існування самої держави є під загрозою».
Речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі CNN 22 березня повторив це твердження. Відмовившись виключати можливості використання ядерної зброї, він наголосив, що російське право цьому не буде суперечити, якщо йтиметься про «екзистенційну загрозу для нашої країни».
З одного боку, це малоймовірно. Зрештою, Москва веде наступ на Україну, і загрози нападу на Росію ні з боку Києва, ні з боку НАТО немає, не кажучи вже про її знищення.
Однак багато аналітиків стискаються з проблемою, оскільки військові керівники ототожнюють існування російської держави з правлінням Путіна.
В країні, де, за словами спікера парламенту, без Путіна не може бути Росії, де високопосадовці безпідставно звинувачують Захід у змові знищити країну, така проблема не здається вже такою надуманою.
Дмитро Медведєв, давній союзник Путіна, колишній президент і нинішній заступник голови Ради безпеки Росії, 2-3 березня висловив припущення, що зріст напруги може призвести до ядерної катастрофи, і зазначив, що Вашингтон вже давно готує змову щодо знищення Росії.
«Логіка тут проста: якщо зміна уряду відбувається ззовні, держава більше не є суверенною», – сказав Микола Соков, старший науковий співробітник Віденського центру з роззброєння та нерозповсюдження, колишній радянський і російський дипломат, який брав участь на основних переговорах щодо контролю над озброєннями.
Саме тому я вважаю, що найбільший ризик буде після закінчення бойових дій, бо Заходу доведеться вирішувати, що робити з Росією. Якщо це зайде занадто далеко, як це було в Іраку, я не виключаю використання ядерної зброї», – сказав він.
«Зрештою, використання ядерної зброї не повинно обмежуватися лише військовими обставинами. Можна перемогти державу невійськовими інструментами, тому (1) використання ядерної зброї можливе в мирний час, і (2) політика повинна бути дуже обережно відкалібрована», – зазначає Соков.
Ядерна доктрина
У 2018 році адміністрація президента Дональда Трампа опублікувала доктрину, в якій виклала позицію США і Росії щодо використання ядерної зброї.
«Російська стратегія та доктрина підкреслюють потенційне примусове військове застосування ядерної зброї», – йдеться в доктрині. Москва «помилково вважає, що погрози ядерної ескалації або можливості першою застосувати ядерну зброю спричинять «деескалацію» конфлікту на вигідних для Росії умовах». «Ці помилкові уявлення збільшують можливість небезпечних прорахунків і зросту напруги», – зазначено в документі.
Війну в Україні один відомий російський експерт з ядерних питань назвав наразі «суто локальним» конфліктом, оскільки НАТО та США усіляко намагаються залишитися осторонь, все ж допомагаючи зброєю та проводячи розвідку.
Вони «вживають необхідних заходів, щоб так і залишилося, а Росія, хоча й досить явно сигналізує про свої ядерні потуги, визнає це», анонімно висловився експерт, стурбований тиском російської влади на незалежних аналітиків та ЗМІ.
Більше того, Росія не застосувала всього свого арсеналу: «Кадри Маріуполя чи Волновахи вкрай гнітючі. Вони натякають на те, що може статись в набагато більшому масштабі».
«Тобто, умов для використання ядерної зброї немає», – зазначив експерт.
Ядерний удар з боку Росії означатиме: «ми пірнаємо в незнані води ядерної війни, і вона може не мати переможців», – сказав він.
Новий договір, старий договір
До російського вторгнення до України контроль над озброєннями був однією з тем, на яку Сполучені Штати та Росія все ще могли спілкуватися один з одним.
Незважаючи на те, що відносини між ними погіршилися (через Крим, втручання в американські вибори, Сирію, отруєння Кремлем дисидентів та інші проблеми) Москва і Вашингтон все ж обмежували свої ядерні арсенали.
Адміністрація Трампа вийшла з Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності. Але Трамп не вийшов з нового договору СНО, єдиної угоди, що обмежує ядерні сили США та Росії.
Наступник Трампа, президент Джо Байден, зробив першочерговим завданням своєї адміністрації домовитися з Росією про продовження договору на п’ять років. Противники Холодної війни зробили це через кілька днів після його вступу на посаду в 2021 році.
Для багатьох західних експертів готовність Кремля продовжити новий СНО була ознакою того, що Москва раціонально і прагматично ставилася до свого ядерного арсеналу.
Однак цей договір не включає тактичну чи нестратегічну ядерну зброю, яка є менш потужним озброєнням, призначеним для запуску ракет не у віддалені міста, а локально на полі бою. За оцінками американської розвідки, ракет такого типу у Росії понад 1500.
Згідно зі звітом дослідницької служби Конгресу США, опублікованим цього місяця, Сполучені Штати мають набагато менше цієї зброї, загалом близько 230 одиниць. Десь 100 з них розміщено в Європі. Це переважно гравітаційні бомби, які призначені для скидання з літаків. Москва не задоволена цим фактом і вже роками скаржиться на це.
«Заяви Росії в поєднанні з військовими навчаннями, які, здавалося, були імітацією використання ядерної зброї проти членів НАТО, змусили багатьох повірити, що Росія може використати свою нестратегічну ядерну зброю для примусу або залякування своїх сусідів», – йдеться у звіті CRS.
Наразі немає страху нестабільності чи плутанини всередині Кремля або в структурі стратегічного командування, яка наглядає за операціями з ядерною зброєю Росії. Як стверджують західні урядовці, процедури командування та ланцюг повноважень контролю над рішенням про запуск є надійними, компетентними та професійними.
Останніми днями офіційні особи Америки та Британії, як публічно так і приватно, висловлювали припущення, що найближчі радники Путіна вводять його в оману, як щодо справжніх можливостей Росії в поточних операціях, так і в довготривалій перспективі проведення війни.
«Це робить ще більш малоймовірним застосування ядерної зброї», – сказала Кімберлі Мартен, експертка з російської зовнішньої політики та політики безпеки у Барнардському коледжі Колумбійського університету в Нью-Йорку.
«Це означає, що частина офіцерів, імовірно, мислить раціонально, бо самі не хочуть переживати ядерну війну. Вони є певним фільтром між емоційними реакціями Путіна та діями на полі бою», – сказала вона Радіо Свобода.
«Я не могла б запевнити, що використання ядерної зброї не відбудеться, – каже вона. –Я все ще стурбована прорахунками та помилками, які виникають, наприклад, через мимовільне протистояння та ескалацію між військами Росії та НАТО в прикордонній зоні».
Експерти зазначають, що Кремль також замислюється над тим, чи призведе обмежене використання ядерної або хімічної зброї в Україні саме до того, від чого він категорично застерігає: втручання НАТО в конфлікт через радіоактивні опади в країнах-членах альянсу.
«Я думаю, що Росія могла б використати ядерну зброю, щоб війна не стала для неї екзистенційною, але будь-яка війна з НАТО є для неї екзистенційною», – каже Ольга Олікер. – Тож існує реальний ризик, якщо країни НАТО будуть безпосередньо залучені».
