Президент Росії Володимир Путін та білоруський очільник Олександр Лукашенко провели прямі переговори в російському Сочі щодо призупинених інтеграційних зусиль, оскільки кожен стикається з масовими протестами вдома та посиленням тиску з боку Заходу. Як повідомляють білоруські ЗМІ, «на порядку денному зустрічі був широкий комплекс питань розвитку білорусько-російських відносин, спільне реагування на виклики, що виникають, в тому числі в сфері військової безпеки та боротьби з пандемією, взаємодія в інтеграційних структурах». Кремль повідомляв минулого тижня, що планує обговорити, серед інших питань, економічні зв'язки, енергетику, безпеку та інтеграцію.
На початку зустрічі у Сочі Путін заявив, що «із задоволенням підтвердив рівень нашої взаємодії, стратегічного партнерства та союзних відносин».
Російські ЗМІ цитують слова Лукашенка під час зустрічі, що з 33-х залишилось «можливо шість–сім [інтеграційних] дорожніх карт», які ще «потрібно доопрацювати» в рамках їхнього більш широкого «плану дій» щодо спільної співпраці. «Всі інші готові бути підписаними», – сказав він.
Інтеграція?
В останні роки Росія тиснула на Білорусь, щоб та зробила кроки на шляху до інтеграції, закріпивши 20-річну угоду про створення союзної держави, яке не мало поступу через позицію Лукашенка щодо суверенітету нації. Лукашенко давно намагався показати себе гальмом тиску Москви на об’єднання Білорусі з Росією.
Але сім місяців безпрецедентних вуличних акцій протесту після суперечливих президентських виборів поставили білоруського лідера в оборону і, здавалося б, у більшу залежність від підтримки Путіна.
«Говорячи про інтеграцію, Лукашенко повторив усі торішні тези: спочатку рівні умови, включаючи ціни на газ і нафту, потім – розмови про поглиблення союзу. Нові наднаціональні органи не потрібні, суверенітет не обговорюється» – написав білоруський політолог Артем Шрайбман в аналізі для Московського центру Карнегі.
Однак ситуація почала змінюватися після того, як Росія допомогла Лукашенкові підтримкою після серпневих президентських виборів, зблизивши обидві сторони через спільне сприйняття загроз.
«У Мінську розуміють, як важливо тепер мати прихильність Кремля, – пише Артем Шрайбман у згаданому аналізі. – Сам Лукашенко багато разів апелював до того, що вони з Путіним в одному човні проти колективного Заходу, а протести в Росії – продовження білоруських».
Гроші?
Білоруські ЗМІ цитують слова Лукашенка напередодні зустрічі про те, що він «не їде туди щось просити».
У Сочі він подякував Путіну за підтримку, яку російська сторона надає економіці Білорусі. «Повинен вас проінформувати, що це не дарма. Гроші не викинуті на вітер», – наводить білоруське агентство «БЕЛТА» слова Лукашенка.
Востаннє Путін і Лукашенко зустрічались віч-на-віч у середині вересня в Сочі, коли Білорусь отримала від Росії держкредит у 1,5 мільярда доларів для своєї занедбаної економіки. З тих пір масові акції протесту в Білорусі втратили частину своєї сили у морозні зимові місяці на тлі жорстоких репресій. Перед нинішньою зустріччю в Сочі, за даними видання «Коммерсант», Мінськ попросив ще 3 мільярди.
Ритуал?
Український експерт, директор Інституту світової політики Євген Магда в коментарі для Радіо Свобода каже, що, на його думку, зустріч Путіна та Лукашенка значною мірою стала ритуальною. Він називає кілька причин:
- «Подібними зустрічами вони підтверджують, що перебувають у контакті з питання створення Союзної держави (разом із тим не варто забувати, що нинішній правовий статус Лукашенка виглядає перепоною для ефективного зближення);
- демонструють ЄС готовність критично реагувати на санкційний тиск, ЄС мимоволі має обирати, хто з двох більше пасує на роль останнього диктатора Європи;
- створюють простір для конспірологічних припущень та поширення фейків (при цьому Євген Магда звертає увагу на те, що інтерв'ю Світлани Тихановської з констатацією втрати опозицією вулиці та критикою санкцій проти Лукашенка з боку ЄС з'явилося напередодні зустрічі в Сочі);
- Лукашенко та Путін мають різні очікування від таких зустрічей: перший помітно оговтався після осінніх акцій протесту та організовує наступ на опозицію, другий має win-win позицію (win-win (виграш-виграш) – це позиція, в основу якої покладена ідея можливості такої взаємодії з іншою стороною (переговорів, конфлікту, тощо), при якій у результаті обидві сторони залишаться у виграші – ред.), адже у білоруському політикумі наразі немає лідера, який публічно закликав би: «Геть від Москви»»
При цьому експерт додає, що пріоритетом для Росії є «не геополітичний, а економічний аншлюс Білорусі: є успішні прецеденти (Белтрансгаз) та потреба підім'яти під себе її експортний потенціал».
Лижі
Білоруські ЗМІ повідомляють, що «керівники держав продовжили спілкування під час катання на гірських лижах». А російське видання подає деталі:
Близькі люди?
За словами Путіна, він і Лукашенко – «близькі люди», їхні «народи – близькі, як і мова, й культура, яка йде своїм корінням у століття». Він також «із приємністю зазначив, що багато молодих людей у Білорусі обирають російські виші, щоб отримати путівку в життя».
Лукашенко – своєю чергою – процитував Путіна, що це «рідкість, коли керівники держав зустрічаються віч-на-віч», і що навіть їхній одяг – невимушений – говорить про те, що вони «обидва дуже близькі люди» і їхні народи дуже близькі між собою.
Щодо одягу, то дехто у соцмережах звернув увагу на світлини з лижного катання: «Як символічно, що Путін одягнувся в кольори російського прапора, а Лукашенко – білоруського ОМОНу».
Непрості часи
Зустріч Путіна і Лукашенка у Сочі відбулася у той самий день, коли міністри закордонних справ ЄС домовилися щодо санкцій проти Росії за ув’язнення Олексія Навального. Також, можливо, будуть схвалені нові санкції проти Білорусі.
ЄС поступово накладав санкції на Білорусь у відповідь на жорстокі репресії проти мирних протестувальників, опозиції та засобів масової інформації, починаючи з серпневих виборів, які ЄС вважає шахрайськими, що продовжили авторитарне правління Лукашенка після 26 років при владі.
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська, яка заявляє, що виграла у виборах, закликає ЄС до жорсткішої позиції проти режиму Лукашенка.
