Росія у своїх наступальних діях активно використовує так звані «танки-сараї». Один із багатьох таких штурмів поблизу Новомихайлівки Донецької області нещодавно попередив екіпаж розвідувального БПЛА Puma – ці комплекси Україна отримує в рамках військової допомоги США. Як американський дрон допомагає ЗСУ нищити російську техніку – в репортажі Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Це був звичайний ранок на фронті. У екіпажу БПЛА Puma черговий плановий політ. Завдання: знайти російську антену РЕБ – її раніше помітив один із суміжних підрозділів.
«В той момент, коли летіли на ціль, ми побачили, що піднімається пил», – розповідає військовослужбовець 148-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ Іван. Він одразу зрозумів, що на польовій дорозі пил означає рух техніки.
Наблизивши камеру, екіпаж побачив попереду колони так званий «танк-сарай». Такі бронемашини, з додатковим суцільним бронюванням із листового заліза, Росія почала активно використовувати навесні цього року. За танком рухались дві БМП із штурмовими групами.
«Попереду є лісок, єдина дорога, яка туди веде. Було зрозуміло, куди вони їдуть, і всі були напоготові, прицілювалися і почали по них працювати», – зазначає побратим Івана Дмитро.
Він демонструє нам відео невдалої російської атаки. Військовослужбовці розповідають, що після того, як російську колону помітили, вона подолала ще з кілометр і була зупинена, не доїхавши до Новомихайлівки. Штурм закінчився навіть не розпочавшись.
«Одразу почали працювати наші підрозділи, артилерія та FPV», – пригадує Іван.
Читайте також: «Три сокири» у херсонських степах: як себе показує на фронті американська гаубиця М777
За словами екіпажу БПЛА, російські «танки-сараї» хоч і виглядають кумедно, але дещо ускладнюють роботу. Пояснюють – для ураження такого танку іноді потрібен не один, а декілька ударних дронів.
Американським розвідувальним БПЛА Іван та Дмитро керують вже понад рік. У їхньому списку знищеної російської техніки чого тільки немає: від комплексу ППО до різноманітних артилерійських установок.
«Такі цілі, які розташовані в глибокому тилу ворога, особливо С-300. Це треба було залетіти 55 кілометрів від точки зльоту. Ми залетіли до них тоді в тил, знайшли, підтвердили. HIMARS зробив свою роботу: С-300 був знищений. Так само було і з «Солнцепьоком» (тяжка вогнеметна система – ред.)», – розповідає Іван.
Каже, що в тилу противника завжди багато різної військової техніки або скупчень особового складу, а чим ближче до лінії фронту, тим менше таких «потужних» цілей.
«Я найбільше запам’ятав, коли я прочитав про «Град», його ТТХ (тактико-технічні характеристики – ред.), взагалі що це таке, і наступного дня його зустрів. Здалеку неясно було, що це «Град», думали, це просто тентована машина. Я такий: ні, це «Град», я про нього якраз читав. І артилеристи були на стрімі, кажуть, ні, це БМ-21 сто відсотків. Він став неподалік і відразу HIMARS його вразив. Ракети в повітря злітали, це була така ейфорія», – розповідає Дмитро.
Зараз екіпаж далеко в тил російської армії залітає рідко – більше намагаються вибивати російську артилерію. Працювати на американському БПЛА Puma навчились за місяць, хоча, кажуть, у США пілотів готують пів року.
«Трохи було страшно, бо техніка така... Ще коли ціну дізнався, серйозна ціна, і ти хвилюєшся від того», – згадує Дмитро.
Комплекс оцінюють у 250 тисяч доларів, але сам планер, кажуть військові, невибагливий в обслуговуванні. Камеру або ж авіоніку, якщо є певна несправність, можна самотужки швидко замінити.
«Якщо ти його якось «коцнув», клей, скотч, все можна зробити. Хороший апарат. Іноді втрачаємо борти, буває, нас збивають. Але маємо ще», – каже Іван.
З мінусів – Puma не літає у сильний вітер. Заважають роботі і російські засоби радіоелектронної боротьби. На тому ж відео, де «танк-сарай», видно, як БПЛА намагаються заглушити.
«Протидія РЕБ – це тільки особисті навички, коли в процесі польоту ти намагаєшся знайти, скажімо так, шпарину в повітрі. Починаєш обходити ту завісу подавлення. Програмно боротися з РЕБ тяжко», – розповідає Іван.
Однак екіпаж контактує з американським розробником і зараз вони тестують деякі рішення.
Загалом військовослужбовці кажуть, що задоволені комплексом, особливо хвалять камеру БПЛА, у якої, кажуть, ідеальний баланс, стабілізація і чудова картинка вдень та вночі.
Безпілотники Puma ЗСУ використовують вже понад 2 роки. США вперше надали їх Україні у квітні 2022 року і, очевидно, вони залишаються актуальними на полі бою. У нещодавньому пакеті військової допомоги на 6 мільярдів доларів про комплекси Puma також було заявлено публічно.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум