ЗМІ про воєнний стан і політичні мотивації Порошенка напередодні виборів

Президент України Петро Порошенко підписав закон щодо затвердження указу «Про введення воєнного стану в Україні» в 10 областях. І попри те, що окремою постановою Верховна Рада призначила вибори президента на їхній конституційний термін, 31 березня, а сам Порошенко дав обґрунтування свого вчинку, оглядачі західних ЗМІ критикують його рішення ввести воєнний стан як політично мотивоване. Журналіст Костянтин Скоркін у коментарі для Московського центру Carnegie висловлює переконання, що це може стати для українського президента «пірровою перемогою». У статті в The Washington Post припускають, що Порошенко таким чином хоче отримати перевагу у своїй виборчій кампанії. Колишній речник ОБСЄ в Україні Майкл Боцюрків у коментарі для CNN також критикує українського президента за введення воєнного стану саме напередодні виборів.

Журналіст Костянтин Скоркін у коментарі для Московського центру Carnegie висловлює свою думку про те, навіщо президент України Петро Порошенко ініціював запровадження воєнного стану саме зараз – напередодні президентських виборів 2019 року.

«Тимчасовий ефект від консолідації еліт на патріотичній основі може стати для Порошенка пірровою перемогою. Ігри з можливим перенесенням виборів посіяли недовіру до нього і в лавах пропрезидентських сил, а головне – не могли не посилити в українському суспільстві підозри в узурпаторських схильностях Порошенка. Маневри президента скептично сприйняли і західні союзники, допомога яких Україні достатньо чітко прив’язана до дотримання демократичних правил гри», – зауважує Скоркін, журналіст із Луганська, який 2014 року перебрався до Москви.

Ініціатива демократичного лідера Порошенка запровадити воєнний стан тісно пов’язана з політичною інтригою, переконаний автор. Адже ні втрата Криму у 2014 році, ні повномасштабні бойові дії на Донбасі не ставали підставою для запровадження воєнного стану.

Порошенко мав дійти до певного рівня розпачу, щоб піти на цей крок напередодні президентських виборів, вважає автор. Адже згідно з опитуваннями Київського міжнародного інституту соціології, «Центру Разумкова» і групи «Рейтинг», його рейтинг поступається не тільки його основному конкурентові Юлії Тимошенко, а й потенційному кандидатові в президенти, гумористові Володимиру Зеленському.

«За даними того ж опитування, в можливому другому турі виборів Порошенко програє практично всім кандидатам-фаворитам (Тимошенко, навпаки, долає всіх можливих опонентів)», – мовиться у коментарі.

Але запровадженням воєнного стану Порошенкові вдалося тимчасово обеззброїти своїх опонентів, виявившись готовим наповнити своє передвиборче гасло «Армія, мова, віра» реальним змістом – поділивши владу із військовими, які користуються найбільшою довірою серед українців, пише автор.

Ба більш, воєнний стан вводять у тих областях, які не лише межують із Росією і Кримом, а й є основною електоральною базою колишньої Партії регіонів. І хоча такий крок може стати перемогою дорогою ціною для Порошенка, ставки вже зроблені, і тепер тактичний успіх у будівництві хиткого компромісу залежить від того, як саме воєнний стан запроваджуватиметься на практиці, мовиться у коментарі.

Оглядач американського видання The Washington Post вважає, що криза в Чорному морі, наслідком якої стало запровадження обмеженого воєнного стану в Україні, призвела не лише до широкого засудження дій Росії і закликів у Європі до нових санкцій щодо Москви. Елементом цієї напруженості також стала й політична доля самого Петра Порошенка.

«Глибоко непопулярного Порошенка очікують вибори наступного року, а деякі критики – і особливо російський президент Володимир Путін – порушують питання, чи не намагається він використовувати протистояння як спосіб зміцнити свої позиції», – зауважує автор.

Попри те, що конфлікт з Росією почався ще у 2014 році, воєнний стан у країні не запроваджували. «Люди хотіли воєнного стану чотири роки тому, а Порошенко був проти цього», – цитує автор слова колишнього посла США в Україні Джона Гербста.

Законодавці й лідери уряду скоротили запропонований Порошенком термін введення воєнного стану з 60 до 30 днів – для того, щоб відвернути можливе втручання у вибори, які мають відбутися 31 березня.

«Порошенко хоче отримати перевагу у своїй виборчій кампанії. Він розігрує карту головнокомандувача, літаючи по країні у військовій формі і намагаючись продемонструвати, що він тримає все під контролем», – прокоментував ситуацію науковий дослідник аналітичного центру Atlantic Council, відомий критик нинішньої влади України Максим Еріставі.

Сам Еріставі раніше в коментарі для американського видання The Washington Post висловив думку про те, що ухвалений воєнний стан в Україні може стати смертним вироком для української демократії.

«Ми не можемо довірити свавільні повноваження президентові, який продовжував вести політику з тими самими олігархами, які керували цією країною як своєю власністю протягом останніх двох десятиліть. Ми не можемо довіряти президентові, який систематично не гарантує захисту журналістів, інформаторів, активістів громадянського суспільства та меншин, який відмовляється розкривати деталі своїх недавніх зустрічей з правою рукою Путіна в Україні Віктором Медведчуком», – наголошував Еріставі.

Канадський фахівець із глобальної політики і колишній речник ОБСЄ в Україні Майкл Боцюрків у коментарі для медіакомпанії CNN зазначає, що Україна «жахливо» не підготовлена боротися із Росією на морі, і критикує Петра Порошенка за запровадження воєнного стану.

Загострення в Чорному морі стало першою відкритою агресією в майже п’ятирічному конфлікті між сторонами, і це викликало гучні сигнали тривоги в багатьох європейських столицях. Але це також демонструє жахливу неготовність України протистояти Росії на морі, адже із анексією Криму у 2014 році вона втратила значну частину флоту. А одне з українських суден на лінії фронту в Азовському морі – це «перероблене риболовецьке судно з одним кулеметом на кормі», пише автор (імовірно, маючи на увазі морський буксир «Корець» – єдиний дієздатний корабель ВМС України в Азовському морі, який дійсно озброєний одним кулеметом; він ніколи не був риболовецьким судном, збудований у радянські часи саме як флотський буксир).

Протягом кількох останніх місяців Порошенка критикували за те, що він зволікав із зміцненням оборонних можливостей України на морі, зокрема, через затримку з отриманням патрульних катерів від США. Тож якби Росія розпочала штурм на азовському березі і з моря, вона б зустріла мінімальний опір, пише автор.

Унаслідок подій у Чорному морі за пропозицією президента в Україні схвалили запровадження воєнного стану, який, за словами Порошенка, не обмежуватиме конституційних прав і свобод людей. Але багато хто запитує, чому на такий драконівський крок не пішли, коли Росія захопила Крим, або ж у розпал конфлікту на Донбасі у 2014–2015 роках, мовиться в коментарі.

Критики припустили, що воєнний стан є політично мотивованим кроком Порошенка, який, за даними процитованого опитування Київського міжнародного інституту соціології, Українського центру економічних та політичних досліджень імені Разумкова і Соціологічної групи «Рейтинг» від 18 листопада, очолив «антирейтинг» серед усіх президентських кандидатів. Тож він може бажати показати, що він є гідним кандидатом, пише Боцюрків.

«Порошенко вміє розбудувати коаліцію в останню хвилину і відсунути неминучу політичну смерть – як він зробив у понеділок для того, щоб парламентарі схвалили його указ про воєнний стан. Залишається побачити, чи зможе цей мільярдер, якого звуть «шоколадним королем», постати якраз вчасно до виборів наприкінці березня як патріотичний силач, здатний одним поглядом дати відсіч російському ведмедеві», – пише автор.

Сам президент України Петро Порошенко неодноразово наголошував і писав у твітері, що для уникнення «брудних спекуляцій» навколо теми виборів він запровадив певні кроки.

«РНБОУ рекомендувала запровадити воєнний стан на 60 днів. Моє рішення – 30. Щоби воєнний стан жодним днем не накладався на початок виборчої кампанії. Щоб ні в кого, хто про свій політичний інтерес печеться більше, ніж український, не залишилося підстав для брудних спекуляцій», – писав президент.

Таким чином, період воєнного стану не накладається на початок передвиборчої кампанії. Крім того, окремою постановою Верховна Рада вже наперед призначила вибори президента на їхній конституційний термін, 31 березня.

«Те, що відбулося 25 листопада, – надзвичайна подія. Вперше за чотири з половиною роки російської агресії без будь-яких зривань шевронів, без будь-яких «зелених чоловічків» Росія атакувала українські кораблі», – пояснив Порошенко в інтерв’ю кільком телеканалам.

Він також заявив про отримані українською розвідкою дані про передислокацію російської техніки на бази неподалік українських кордонів.

Крім того, він пообіцяв зробити «все можливе» для проведення запланованих на грудень виборів в об’єднаних територіальних громадах, незважаючи на воєнний стан у 10 областях.

«Я зроблю все від мене залежне, щоб на наступне пленарне засідання Верховної Ради України підготувати необхідні законодавчі ініціативи, які будуть мати обмежений термін дії до кінця поточного року, які б дозволили провести вибори в об’єднаних територіальних громадах», – сказав Порошенко в інтерв’ю українським телеканалам. Нині чинний закон про правовий режим воєнного стану забороняє проводити вибори під час такого стану.

Порошенко також публічно заявив, що обмеження конституційних прав громадян буде застосовано «лише у випадку повномасштабної російської інтервенції».