Служба безпеки України (СБУ), голову якої Івана Баканова Верховна Рада напередодні відправила у відставку, має займатися захистом державності, контррозвідкою та охороняти державні таємниці. Проте на ділі все виявляється не зовсім так. З’ясовується, що деякі співробітники відомства під час війни перейшли на бік противника. Або навіть тікали з України перед самісіньким нападом на неї російської армії, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
Від початку війни офіцерів зі Служби безпеки України часто не просто звільняють, а й публічно позбавляють звань. Однією з найчастіших причин є підозра у співпраці з російськими спецслужбами. Деякі відставки є настільки гучними, що президент України Володимир Зеленський коментує їх особисто.
«Зараз у мене немає часу займатися усіма зрадниками, але поступово всі вони покарання отримають, тому вже більше не генерали ексначальник управління внутрішньої безпеки СБУ Наумов Андрій Олегович та ексначальник управління Служби безпеки в Херсонській області Криворучко Сергій Олександрович», – заявив президент 31 березня, трохи більше як через місяць після початку війни.
Обидва офіцери, поки носили погони, вели дуже непублічний спосіб життя. Голова служби внутрішньої безпеки СБУ Андрій Наумов, за даними наших колег із програми «Схеми» (Радіо Свобода), навіть користувався підробленими автомобільними номерами. Причому знаки міг змінювати кілька разів протягом доби. Але беріг генерал, мабуть, не тільки державні таємниці, а й своє особисте життя. Авторів розслідування насамперед цікавила нерухомість родичів бригадного генерала Андрія Наумова.
Ексначальник служби внутрішньої безпеки СБУ виїхав із України за кілька годин до повномасштабного вторгнення Росії. У червні Андрія Наумова затримали у Сербії. У машині, якою він їхав, знайшли шістсот тисяч євро, сто двадцять п’ять тисяч доларів і щонайменше два дорогоцінні камені. Наумов по допомогу до консульства України не звертався. На батьківщині його та його підлеглого – ексначальника СБУ на Херсонщині Сергія Криворучка – підозрюють у співпраці з Росією. Херсон, нагадаємо, став єдиним обласним центром, який російські військові зуміли окупувати після початку повномасштабної війни.
Ще одне гучне затримання відбулося у липні. У державній зраді підозрюють ексначальника СБУ в Криму Олега Кулініча.
«У рамках розслідування кримінального провадження встановлені факти співпраці цього співробітника СБУ з представниками спецслужб Російської Федерації. Ця інформація підтвердилася і проведеними Держбюро розслідувань експертизами», – заявила речниця ДБР Тетяна Сап’ян.
На посаду голови СБУ у Криму Олега Кулініча у 2020 році призначив Володимир Зеленський. А у березні 2022 року після вторгнення Росії президент звільнив Кулініча з посади голови СБУ Автономної Республіки. На момент затримання Кулініч був помічником голови Служби безпеки Івана Баканова. Тепер уже колишнього. Згідно з матеріалами слідства, Олег Кулініч міг передавати російським спецслужбам інформацію під грифом «державна таємниця», а також брати участь у роботі угруповань, які займалися розвідкою та диверсійною роботою на території України.
«Всі його злочинні дії задокументовані, всьому, що він робив протягом цих місяців і також раніше, буде дана належна юридична оцінка. Також відповідатимуть і усі ті, хто разом з ним входив до складу злочинного угруповання, що працювало в інтересах Російської Федерації», – так прокоментував арешт Олега Кулініча президент Зеленський.
До Кулініча затримали одного з його помічників – Ігоря Садохіна. Офіцер координував антитерористичну діяльність Управління СБУ у Херсонській області. Його також підозрюють у державній зраді. А саме в тому, що він міг передати російським військовим карту мінних полів та координати об’єктів оборони для російської військової авіації.
Перелічені затримання – це далеко не все. Саме ці кейси – одні з найбільш публічних і резонансних. Усього ж справ про державну зраду та колабораціоністську діяльність працівників прокуратури, досудового розслідування та інших правоохоронних органів – понад шістсот. Цифру озвучив Володимир Зеленський.
Гучні відставки та кримінальні справи проти високопоставлених співробітників Служби безпеки України телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», прокоментував генерал-майор СБУ у запасі Ігор Гуськов:
– Насправді відбувається те, що мало статися ще до початку війни. Пів року повномасштабної війни показали, що частина високопосадовців явно виявилася не на своїх місцях. Мені як колишньому співробітнику, як генералу взагалі важко уявити той обсяг інформації, який міг бути переданий, особливо щодо Наумова, до якого стікалися фактично повністю всі персональні дані всіх людей, які призначалися на найвищі посади, починаючи від родинних зв’язків, їхнього складу сімей, дітей, місць проживання тощо. Це один пласт. А другий пласт називається агентурою.
Ви уявляєте, який обсяг інформації про агентів СБУ на території Криму міг піти і точно пішов? Це життя людей, це фактично розстрільний список
Багато хто питає, що ж таке за головне управління СБУ по Криму, коли Крим на сьогодні окупований, це якраз насамперед робота з російськими спецслужбами на території Криму, зокрема з використанням нашої агентури. І коли начальника цього главку звинувачують у роботі на російські спецслужби і фактично йому вже висунули офіційну підозру у державній зраді. Ви уявляєте, який обсяг інформації про агентів СБУ на території Криму міг піти і точно пішов? Це життя людей, це фактично розстрільний список, я так сказав би.
Я думаю, що сьогоднішнє та вчорашнє рішення дуже сприятливо позначаться на тому, що служба отримає друге дихання для того, щоб максимально зосередитися на виконанні своїх службових обов’язків. Кадрові рішення дуже правильні. Не скажу, що своєчасні, далеко несвоєчасні, але правильні та потрібні.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
