Права дітей у всьому світі опинилися під тиском через кризу з коронавірусом, заявляє Фонд за права дитини у своєму Індексі прав дитини-2020. Україна у звіті дещо погіршила позиції порівняно з попереднім роком – хоча на її оцінку ще більше негативно впливає звіт ООН іще за 2011 рік, останній наявний щодо дотримання прав дитини.
Криза з COVID-19, каже засновник і голова фонду Марк Дюлларт, відкинула на багато років назад поступ, досягнений у галузі добробуту дітей, тож зараз як ніколи потрібна особлива увага до прав дитини. Адже, за даними дослідження, країни всього світу надають недостатні кошти на дотримання прав дитини, а, враховуючи економічні наслідки нинішньої кризи, немає сподівань, що це становище може ближчим часом змінитися на краще.
Байдуже ставлення до дітей може призвести до катастрофи і на ближчу, і тим більше на тривалішу перспективуМарк Дюлларт
«Хоча країни й намагаються втримати свої економіки і системи охорони здоров’я в працездатному стані, є сумніви, до якої міри вони зможуть забезпечити права дитини. Байдуже ставлення до дітей може призвести до катастрофи і на ближчу, і тим більше на тривалішу перспективу – і для нинішнього, і для майбутніх поколінь», – застерігає Дюлларт.
До таких катастрофічних наслідків для багатьох дітей можуть призвести не тільки економічні наслідки кризи, а й заходи, до яких вдаються уряди для боротьби зі спалахом COVID-19. Закриття шкіл чинить вплив на півтора мільярда дітей і підлітків, через що, попереджають захисники прав дітей, хлопці й дівчата стають особливо вразливими щодо можливості дитячої праці, дитячих шлюбів і підліткової вагітності. А зростання рівня домашнього насилля під час карантинних заходів є особливо руйнівним для дівчат.
Безпрецедентний тиск на системи охорони здоров’я зупинив регулярні програми щеплень від таких хвороб, як поліомієліт чи кір, і це спричинить спалах дитячої смертності в сотні тисяч додаткових випадків, звертають увагу автори дослідження. Припинення кампаній імунізації від кору принаймні в 23 країнах вплинуло більш ніж на 78 мільйонів дітей віком до 9 років. Крім того, за оцінками ООН, у результаті кризи у стані крайньої бідності цього року можуть опинитися додатково від 42 до 66 мільйонів дітей.
Україна: донизу тягнуть дані 2011 року
Україна в цьогорічному звіті має 91-е місце зі 182 досліджених із показником 0,733 (найгірший можливий показник – 0,01, найкращий – 1). Це за балами трохи гірше, ніж було рік тому (тоді було 0,738), і трохи нижче за місцем у списку (було 88-е).
При цьому Україна отримала досить високі оцінки за чотирма з п’яти критеріїв дослідження: дотримання прав дитини на охорону здоров’я – 0,911 (80-е місце), дотримання прав дитини на життя – 0,840 (80-е місце), дотримання прав дитини на освіту – 0,816 (35-е місце), дотримання прав дитини на захист – 0,951 (45-е місце).
А от за п’ятим критерієм – наскільки ситуація в країні сприяє дотриманню прав дитини – Україна отримала лише 0,357 бала і поділяє з низкою інших країн 143–151-е місця зі 182. І цей показник помітно знизив загальний бал України.
Але висновки щодо цього критерію, мовиться в документі, ґрунтуються на останніх наявних перед публікацією дослідження даних Комітету ООН із прав дитини, який час від часу видає щодо кожної країни свої підсумкові огляди про дотримання нею Конвенції про права дитини. От тільки щодо України останній такий огляд був виданий іще аж 2011 року і ніяк не відображає нинішнього становища. Таку саму низьку оцінку за цим критерієм, яка погіршувала загальний бал, – 0,357, – Україна отримувала і всі попередні роки.
Ці підсумкові огляди в ООН роблять на підставі наданих країнами даних – теоретично, кожні п’ять років. Але багато країн не дотрималися свого терміну, зокрема й Україна 2016-го, коли проти неї вже тривала гібридна війна Росії.
Наразі не відомо, коли може бути укладений наступний звіт і огляд ООН. І, враховуючи згадану війну, він не обов’язково може бути прихильнішим до України.
Як заявила 28 травня спеціальний представник ОБСЄ в Україні Гайді Ґрау за результатами засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську попереднього дня, Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні, серед іншого, констатувала, що лише за травень у зоні конфлікту на сході України потерпіли п’ять дітей – більше, ніж протягом перших чотирьох місяців цього року. «Це неприйнятно», – наголосила вона.
За час існування Індексу прав дитини показники України змінювалися так (нагадаємо, що щороку країну відтискали донизу погані показники зі звіту ООН 2011 року; крім того, на місце країни впливають і зміни в сусідніх за списком країнах – про це далі):
- 2020 рік: 91-е місце, 0,733 бала
- 2019 рік: 88-е місце, 0,738 бала
- 2018 рік: 97-е місце, 0,715 бала
- 2017 рік: 97-е місце, 0,706 бала
- 2016 рік: 86-е місце, 0,755 бала
- 2015 рік: 66-е місце, 0,78 бала
- 2014 рік: 78-е місце, 0,699 бала
- 2013 рік: 80-е місце, 0,696 бала
Злети і падіння
Щорічний Індекс прав дитини (KidsRights Index) аналізує, як країни дотримують прав дитини і готові поліпшувати ці права. Цей індекс – ініціатива Фонду за права дитини (KidsRights Foundation) і Університету Erasmus у Роттердамі. До дослідження потрапляють усі країни-члени ООН, які ратифікували Конвенцію ООН про права дитини і щодо яких є достатні дані – нині таких країн 182 з загалом 193 членів ООН.
Серед найбільших не аналізованих країн – США, які єдині серед членів ООН не ратифікували цю конвенцію. Також цього року серед 10 країн, щодо яких, за словами дослідників, бракує даних, опинилася Польща.
Мета дослідження, яке здійснюють із 2013 року, – стимулювати публічне обговорення щодо дотримання прав дитини, кажуть його автори. Нинішній випуск 2020 року – вже восьмий.
Як побудовано дослідження
Дослідження ґрунтується на п’яти показниках: дотримання прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту і захист, а також на тому, наскільки ситуація в країні сприяє дотриманню цих прав. Їх оцінюють за шкалою від 0 до 1 – чим вище, тим краще.
Цього року найвищу оцінку в дослідженні отримала Ісландія, яка посіла перше місце. Далі йдуть Швейцарія й Фінляндія.
Останні місця в списку мають нині Чад, Афганістан і Сьєрра-Леоне.
Італія піднялася, порівняно з минулорічним звітом, із 74-го на 15-е місце, завдяки низці ухвалених законів на захист дітей.
Австралія, навпаки, різко впала з 19-го на 135-е місце – зокрема, через ставлення до шукачів притулку, біженців і мігрантів, а також через дискримінацію щодо дітей аборигенних народів.
А Велика Британія перебуває на 169-му місці – серед іншого, через дискримінацію і таврування ромських дітей.
Як зазначають автори дослідження, зовсім не обов’язково, що розвинені країни будуть кращими за менш розвинені. Приклади з протилежного боку – 8-е місце Таїланду чи 17-е місце Тунісу: хоч ці країни й далеко не найбагатші, вони докладали за своїми мірками значних зусиль і коштів для дотримання прав дітей.
Серед інших яскравих прикладів – пересування Болівії відразу на 31 місце вгору завдяки помітним змінам на краще в дотриманні прав дітей – або, навпаки, занепад Венесуели на 25 місць.
Але, наголошують дослідники, самі по собі зміни місця країни в рейтингу можуть статися й тоді, коли її показники лишилися майже незмінними – через зміни в сусідніх за списком країнах.
Як приклад наводять Фіджі: ця країна за минулий рік упала відразу на два десятки місць, із 63-го до 84-го, хоча її показник лише ненабагато знизився – з 0,773 2019 року до 0,749 2020-го. Але ціла низка країн, які були нижче у списку, навпаки, поліпшила свої показники і витиснула Фіджі донизу.
