Громадянський журналіст, блогер і медіакоординатор громадського руху «Кримська солідарність» Наріман Мемедемінов 21 вересня вийшов на свободу. Російські силовики затримали його в Криму ще в березні 2018 року і звинуватили в «публічних закликах до здійснення терористичної діяльності з використанням мережі Інтернет».
Претензії у російських силовиків викликав відеоблог на ютубі, який Мемедемінов вів з 2013 до 2015 року. Сам блогер і правозахисники наполягали на тому, що переслідування пов'язане з його журналістською діяльністю, а саме: з висвітленням російських судових процесів над кримськими татарами. У жовтні 2019 року Мемедемінова засудили до двох з половиною років ув'язнення в колонії-поселенні. Україна вважає кримінальну справу проти нього незаконною, а російський правозахисний центр «Меморіал» назвав Нарімана Мемедемінова політв'язнем. Про звільнення кримчанина йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Громадянський журналіст Наріман Мемедемінов відразу після звільнення в Ростовській області Росії розповів проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, як до нього ставилися в російському ув'язненні.
‒ І в СІЗО, і в колонії-поселенні за ознаками «кримський татарин», «кримчанин», або ж «незгідний» мене не розглядали. Багато співробітників цих установ взагалі не знають про те, що відбувається, можливо, тому, що про наші справи не розповідають по телевізору. З іншого боку, через певний розголос мого процесу та подібних до нього ‒ за що вам окреме спасибі ‒ причому не тільки в Україні, через супровід адвокатів і правозахисників ставлення до мене було терпимішим. Співробітники правоохоронних органів фіксували все на папері, з підписами. Не було фізичного тиску ‒ тільки моральний. Стан мого здоров'я задовільний: те, що у мене було ‒ проблеми з попереком, колінами, шлунком, ‒ не зникло, але нічого нового, на щастя, не додалося. Зараз, увечері, я поки ще не приїхав додому.
Наріман Мемедемінов підкреслює, що продовжує вважати себе громадянським журналістом.
Наш народ не просто так прагнув повернутися до себе додому, щоб потім їхати. Приїду до Криму і буду далі житиНаріман Мемедемінов
‒ Але наскільки у мене буде можливість займатися журналістською діяльністю ‒ я думаю, буде видно і зрозуміло після приїзду до Криму. Наскільки це корисно, наскільки це потрібно. Я знаю, що, на жаль, арешти й так звані кримінальні справи ‒ політично мотивовані ‒ тривають, і це не тільки наша думка, а й оцінка світового товариства. Дій, у яких мене звинувачують, я не скоював. Це суперечить моїм поглядам на життя, моїй культурі та релігії ‒ все це надумане. Чи планую я куди-небудь виїхати? Наш народ не просто так прагнув повернутися до себе додому, щоб потім їхати. Приїду до Криму і буду далі жити.
(22 вересня Наріман Мемедемінов повернувся до окупованого Росією Криму – ред.).
Кримський адвокат Едем Семедляєв вказує на те, що, згідно з вироком російського суду, Наріману Мемедемінову не заборонено займатися публічною діяльністю після звільнення.
Після набуття його вироком чинності ми розглядаємо питання про подання скарги до Європейського суду з прав людиниЕдем Семедляєв
‒ Єдине, чим він не може займатися наступні два роки ‒ адміністрування інтернет-сайтів. Після набуття його вироком чинності ми розглядаємо питання про подання скарги до Європейського суду з прав людини. Власне, наші партнери вже готують її. Поки справа Нарімана у нас єдина за цією статтею, та й, мабуть, у Криму взагалі. Звичайно ж, звинувачення насправді було пов'язане з його журналістською діяльністю. Після 2014 року російська влада всіляко перешкоджала роботі професійних українських журналістів у Криму, і тому почали з'являтися такі люди, як Наріман. Порушення проти нього кримінальної справи було певним сигналом для всіх: мовляв, усіх, хто висвітлюватиме те, що дійсно відбувається в Криму, будуть притягувати до відповідальності. Втім, громадянських журналістів це не злякало.
На думку Едема Семедляєва, переслідування Нарімана Мемедемінова російською владою мало зворотний ефект, у результаті на суди над кримськими татарами почало приходити набагато більше людей, ніж до цього.
Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко пояснює, чому його організація вважає таких активістів, як Наріман Мемедемінов, у першу чергу, журналістами.
Сформована там громадянська журналістика перебуває десь між громадською активністю та журналістикоюСергій Томиленко
‒ У Криму російська влада переслідує будь-які незалежні медіа та незалежних журналістів. Сформована там громадянська журналістика перебуває десь між громадською активністю та журналістикою. Ці люди викристалізувалися з середовища кримських татар, які вели стріми з російських судилищ, інформували кримчан і весь зовнішній світ про те, що відбувається на півострові. Можливо, це не відповідає канонічним професійним стандартам, але вони все одно виконують важливу функцію. Наріман ‒ один з тих, хто доклав до цього максимум зусиль, тому ми наприкінці минулого року визначили йому національну премію за захист свободи слова. Взагалі російська влада переслідує широке коло кримськотатарських активістів, які мають певний вплив у Криму. Будемо докладати всіх зусиль, щоб наших колег звільнили з тюрем.
Голова аналітичного центру «СОВА» Олександр Верховський зазначає, що в сусідній Росії справи про «публічні заклики до здійснення терористичної діяльності через Інтернет» впродовж останніх кількох років почали зустрічатися набагато частіше.
‒ На початку 2010-х ця стаття фігурувала буквально в одиничних вироках, а з середини десятиліття вони стали багаторазово множитися. У 2017-му стаття фігурувала у справах 96 осіб, у 2018-му ‒ у 120 підсудних, у 2019-му ‒ у 126 підсудних. Зрозуміло, ці звинувачення можуть використовуватися як політичний інструмент. На жаль, ми далеко не завжди знаємо, що саме інкримінувалося людям, тому складно сказати, наскільки розумно була застосована стаття. У деяких випадках люди дійсно прямо закликали до здійснення терактів, а в інших ‒ подібних закликів, на нашу думку, не було. Зараз досить відома справа журналістки Світлани Прокоп'євої, яка обговорювала теракт у своїй статті і, хоча не висловила йому жодної підтримки, правоохоронні органи сприйняли це як виправдання тероризму. Це пряме зловживання кримінальним кодексом.
За оцінкою Олександра Верховського, за кримінальною статтею про «публічні заклики до тероризму» російська влада переслідує як незгодних, так і випадкових людей, чиї публікації в Інтернеті видалися силовикам придатними для порушення справи. При цьому правозахисник констатує, що подібні справи можуть закриватися на стадії слідства, але у разі суду всі вироки ‒ суто обвинувальні.
Довідка: У жовтні 2019 року Мемедемінова засудили до двох з половиною років ув'язнення в колонії-поселенні. Захист Мемедемінова оголосив про намір подавати позов до Європейського суду з прав людини.
Низка українських правозахисних і медійних організацій закликали міжнародні організації та уряди країн Євросоюзу, США, Канади, Японії вимагати від Росії звільнення Мемедемінова.
Військовий апеляційний суд м. Власіха Московської області 14 травня залишив чинним вирок Мемедемінову за звинуваченням у публічних закликах до терористичної діяльності.