Попри симптоми COVID, пройти безкоштовний ПЛР-тест не можна? Сім’я воїна розповіла, як пережила вірус

Радіо Свобода у рубриці #МояІсторія розповідає історії людей, на життя яких вплинула пандемія коронавірусу COVID-19. Це – лікарі, які рятують життя; пацієнти, які борються з недугою, та їхні родичі; малі підприємці, які рятують свій бізнес чи відкривають нові можливості.

Подружжя Анна і Олександр Джунківські зі Львова захворіли на COVID-19 майже одночасно. Вона – політолог і журналіст, він – ветеран АТО, який разом із колегою започаткував власну справу. Після тривалого лікування продовжується вже відновлювальне.

Як вплинуло захворювання на львів’ян, особливо Олександра, який перебуває у групі ризику? Чи спрацював алгоритм Міністерства охорони здоров’я щодо дій у разі інфікування?

Ще від початку карантину в березні Анна Джунківська найбільше боялась, щоб вірус не вразив її чоловіка. Адже він під час військової служби на Донбасі отримав контузії, черепно-мозкову травму і з 2015 року, після демобілізації, страждає від частих сильних головних болей, високого артеріального тиску, відчуває проблеми з серцем і судинами.

«Я думала, що собі дам раду, якщо інфікуюсь коронавірусом, але розуміла, що Сашко у групі ризику, і я переживала, що на його проблеми зі здоров’ям накладеться вірус і може бути біда. Але у нього більше COVID проявився в неврологічному плані. Як пояснювала лікарка, вірус впливає на нервову систему, у чоловіка було безсоння, болі в очних яблуках, страшенні головні болі, роздратованість і пригніченість. Хвороба нас оминала весною і літом, але таки не оминула восени», – говорить Анна Джунківська.

Спершу ПЛР був негативний

На початку вересня Олександр Джунківський мав пройти лікування в госпіталі прикордонної служби у Львові. Але перш ніж його шпиталізували, чоловіка лікарка скерувала на ІФА-тест, який показав присутність антитіл в організмі.

«Тому мене після цього скерували на ПЛР-тест, через чотири дні прийшов негативний результат. Дружина два дні вже мала підвищену температуру. Тобто, згідно результату ПЛР, я міг лягати у шпиталь. У той же ж день, коли дізнався про негативний ПЛР-тест, у мене піднялась температура до 37,3 градуса, сильно боліли очі. Було таке враження, що повистрілюють. Три дні була така мінімальна температура, знижувалась до 35, 1 і очі боліли. Пройшла температура, почались болі у спині, в районі поясниці, подумав, що то нирки болять, не міг лежати. Відчуття таке, що хтось палицями побив. Сильний спазм м’язів, коли ходив, страшна пітливість, просто ненормальна. Так було 4 дні, поволі пройшла температура, болі», – розповідає Олександр.

Анна захворіла 10 вересня, а Олександр – на третій день після неї. Подружжя припускає, що саме у час, коли чоловік чекав на результат ПЛР, він інфікувався. Анна втратила запах і смак. Обоє здали ПЛР-тести, які виявились позитивними.

«У дружини були симптоми COVID, а в мене запах і смак пропали в кінці захворювання, але ненадовго. Оскільки у мене до коронавірусу були сильні головні болі, високий тиск, з чим і мав лягати у госпіталь, то спершу подумав, що то такий мій стан, а ніякий не вірус», – каже Олександр.

Анна Джунківська не знає, від кого інфікувалась. Власне, це є свідченням того, що статистика щодо захворюваності в Україні дуже сумнівна, зауважує співрозмовниця. Три перші дні, допоки у неї не піднялась температура, відчувала вночі надмірну пітливість. Але почувалась бадьоро і добре. На четвертий день температура піднялась до 37, 3 і коливалась на рівні до 37, 7.

«Коли спала температура, то зникли смак і запах повністю, нічого не відчувала. Коли маєш застуду, то відчуваєш різкі нотки, сильніші аромату чи смаку, а при COVID – нічого. Але у кожного індивідуально. У мене життя без смаку і сприйняття запаху тривало 8 днів і це важко. Сильна пітливість і втома – таке зі мною було вперше при захворюванні. Коли втомлювалась на етапі відривання голови від подушки, коли просто не мала сил пересуватись квартирою, щоб пити собі зробити. Це дуже виснажує організм. Мені лікар пояснила, що важливо енергію, тому що вірус забирає в організму її багато, тому свої сили потрібно розраховувати і не перевантажувати себе», – ділиться своїм пережитим досвідом Анна.

Допомагали знайомі лікарі

Жодних пільг при проходженні тестів чи купівлі ліків для учасника бойових дій на Донбасі не діють при захворюванні на COVID. Олександр Джунківський у 2014 році, як тільки почув про окупацію Криму, сам прийшов у військкомат і мобілізувався. Він понад рік служив у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців, яка пройшла всі гарячі точки на Сході. Після демобілізація відчув погіршення стану здоров’я, але пройти повне медичне обстеження не вдалося. Контузії і стреси, які пережив, дались взнаки і почалось уже самостійне ходіння кабінетами поліклінік і лікарень. Тоді з обстеженням і лікуванням допомогли знайомі лікарі. Адже не працює програма реабілітації демобілізованих військовослужбовців.

На другий чи третій раз після того, як Анна відвідала аптеку, вона перестала рахувати витрати. Один «похід» по ліки обходився в середньому на двох хворих у 1000 гривень. Таких «походів» було 6 чи 8. Знову прийшли на допомогу знайомі медики, тепер вже при COVID, знаючи, що Олександр колишній військовослужбовець, яким вислідом для нього стала війна, що подружжя орендує квартиру. ПЛР-тести Анна і Олександр пройшли безкоштовно, але не за скеруванням сімейного лікаря.

«Сімейна лікарка пояснила, що, незважаючи на те, що симптоматика дійсно схожа до COVID, але пройти безкоштовний ПЛР-тест не можна, бо потрібно мати підтверджений контакт, людину з позитивним ПЛР, з якою я контактувала. А як це довести? Не знаю. Зазвичай пацієнти йшли і здавали приватні тести. Нам допомогли здати безкоштовно. Це просто особистий контакт і уважність знайомого лікаря. Тести дуже дорогі, вже наступні два нам лікарка пропонувала пройти безкоштовно.

Тому не впевнена, що алгоритм дій, розроблений міністерством у випадку захворювання, насправді працює. Можливо, десь і працює, але алгоритм міністерства не спрацював у нашому випадку. Розумію, що великий наплив пацієнтів, лікарні не дають собі раду, щоб усіх охочих шпиталізувати. Я одразу подзвонила до сімейної лікарки. Нам дуже з нею пощастило, вона дала чіткі вказівки, що маємо пити не менше від 3 літрів удень, тепле пиття, не чаї, а просту воду теж. Радила економити сили, лежати, не збивати температуру, лише тоді, коли досягне позначки 38,5. Треба було терпіти, але було важко. Це відчуття слабкості, доповнюється болем у м’язах кісток, суглобах, викручує і ламає. Я не могла ні сісти, ні лягти, у мене боліло все тіло. А ще настільки сильний і гострий був головний біль, що аж сльози котились із очей. Організм сам захищався, що відключав мене, і я просто засинала, прокидалась і засинала. Три дні марення», – говорить Анна.

Якби ПЛР-тести у лабораторіях коштували не 1500-2000 гривень, а утричі дешевше, то люди могли б собі дозволити тестувались, зауважують співрозмовники.

Попри те, що у них вже негативні результати тестів, лікування продовжується. Це вже відновлювальний курс, який потриває місяць. Адже організм потрібно привести до нормального стану.

«Моє самопочуття вже добре. Правда, збились життєві графіки, день-ніч-день. Вийшов на вулицю і було відчуття вічності, що я роками нікого не бачив, стількох людей. Куди йти? Куди далі? Запитував себе. Якось дорогу переходив і забув на світлофор подивитись… Це дуже непростий вірус, не такий, як застуда», – зазначає Олександр Джунківський.

Обоє молодих людей намагаються повернутись до звиклого життя. Анна – у редакції, а Сашко – у полі. Адже з колегою-волонтером цього року почав власну справу – вирощує лохину і планує створити відпочинкову зону. Перебування на природі і фізична праця для нього виявились найкращою релаксацією після війни.