У четвер, 26 вересня, Комітет з питань розвідки Палати представників США оприлюднив скорочену версію скарги інформатора, в якій, серед іншого, йдеться про телефонну розмову президента США Дональда Трампа і президента України Володимира Зеленського 25 липня, детально пояснюються обставини розмови та її передумови.
Автор скарги, ім’я якого не розголошується, пояснює, що він не був присутній під час розмови президентів 25 липня. Про її зміст йому чи їй стало відомо зі слів кількох працівників Білого дому, понад десяток яких, а також представник Держдепартаменту, слухали цю розмову.
Перед тим він пояснює, що у ході виконання своїх обов’язків йому стало відомо від багатьох урядових працівників, що президент США використовує свої повноваження для того, аби домогтися від іноземного лідера втручання у вибори 2020 року, включно, з тиском із метою розслідувати одного з його основних опонентів. Ключовою фігурою у цих зусиллях є юрист Рудольф Джуліані, пише він.
Інформатор вважає, що його дані заслуговують на довіру, бо майже у всіх випадках урядовці повідомляли про факти, які були співставними один з одним. Він вважає, що ці дії становлять ризик для національної безпеки США та підривають зусилля американського уряду у протидії іноземному втручанню у вибори.
Під час телефонного дзвінка 25 липня президент Дональд Трамп, йдеться у скарзі, тиснув на президента Зеленського з тим, щоб:
- той розпочав або продовжував розслідування стосовно сина колишнього віцепрезидента США Джозефа Байдена Гантера;
- допоміг у розслідуванні того, що звинувачення у російському втручанні у вибори 2016 року нібито пішли з України, окремо попросивши, щоб український лідер знайшов і передав сервери, які використовувалися Демократичним національним комітетом і вивчалися американською фірмою з кібербезпеки Crowdstrike (ця фірма оприлюднила інформацію, що російські хакери отримали доступ до серверів Демократичного національного комітету);
- зустрівся чи напряму переговорив із двома людьми, яких президент чітко назвав своїми особистими представниками, – Джуліані і прокурором Барром.
Президент також похвалив українського прокурора Юрія Луценка та запропонував Володимиру Зеленському залишити його на посаді.
Протягом наступних днів, повідомляє автор скарги, йому стало відомо, що високопосадовці Білого дому заблокували доступ до стенограми дзвінка. Працівники Білого дому розповіли, що юристи Білого дому наказали видалити електронну стенограму розмови із комп’ютерної системи, де ці стенограми зберігаються для координації та розповсюдження серед високопосадовців уряду. Ця стенограма була натомість завантажена на окрему електронну систему, де зберігається таємна інформація.
Контекст розмови
Після цього дзвінка, 26 липня, спеціальний представник США з питань України Курт Волкер прибув до Києва, де до нього приєднався посол США в ЄС Гордон Сонленд. Вони зустрілися із президентом Зеленським та іншими українськими високопосадовцями та, згідно з повідомленнями, радили їм, як орієнтуватися щодо прохань президента.
Із багатьох джерел викривачу стало відомо, що 2 серпня Джуліані нібито подорожував до Мадрида, де він зустрівся із радником президента Зеленського Андрієм Єрмаком, які охарактеризували це як продовження розмови щодо справ, які обговорювалися під час телефонної розмови. Окремо, кілька високопосадовців сказали йому, що Джуліані нібито приватно сконтактував із керівником Офісу президента Андрієм Богданом та керівником СБУ Іваном Бакановим, але він не знає, чи вони зустрілися.
У доповіді цитується коментар Трампа, який він дав Українській службі «Голосу Америки» про те, що він думає, що президент Зеленський «досягне угоди із президентом Путіним, його запросять у Білий дім (…) Він раціональний чоловік. Він хоче миру в Україні і я думаю, що незабаром він тут буде».
Луценко намагався зберегти посаду
У березні 2019 року у виданні The Hill з’явилася серія публікацій, в яких генпрокурор Юрій Луценко зробив кілька звинувачень на адресу діючих та колишніх американських високопосадовців.
Зокрема, він заявив, що у них є докази того, що керівник НАБУ Артем Ситник та парламентар Сергій Лещенко «втручалися» у президентські вибори 2016 року, нібито у взаємодії із Демократичним національним комітетом та посольством США в Києві.
Луценко звинуватив посольство США в Києві, особисто посла США в Україні Марі Йованович, у тому, що вона буцімто чинила перепони українським правоохоронцям у розслідуванні корупції, а також нібито заблокувала його поїздку до США, під час якої Луценко хотів передати інформацію про втручання.
Луценко розповів, що колишній віцепрезидент США Джо Байден тиснув на тодішнього президента України Петра Порошенка у 2016 році, щоб той звільнив генпрокурора Віктора Шокіна, нібито щоб зупинити кримінальне розслідування компанії «Бурізма», де син Байдена Гантер був у раді директорів.
Луценко публічно заявив, що він хотів спілкуватися напряму із генпрокурором Вільямом Барром з цих питань. У скарзі йдеться, що в тої час працевлаштування Луценка перебувало під загрозою: Порошенко програвав у виборах, а Зеленський дав зрозуміти, що хоче замінити його на цій посаді.
У скарзі також йдеться про те, що Джуліані щонайменше двічі зустрівся із Луценко – в Нью-Йорку та у Варшаві та спілкувався по скайпу із Шокіним. У квітні Трамп сказав в інтерв’ю Фокс, що заяви Луценко є значними і що генпрокурор Барр має їх побачити.
У травні посол США в Україні Марі Йованович залишила свою посаду раніше, ніж мав закінчитися її термін. Викривач пише, що кілька працівників Держдепартаменту повідомили йому, що причиною цього був тиск, спричинений звинуваченнями Луценка.
Далі йдеться про те, що Джуліані планував, але потім скасував свою поїздку в Україну, а Луценко зустрівся із новообраним президентом, намагаючись зберегти свою посаду.
Інформатор дізнався, що кілька представників Держдепартаменту – Волкер і Сонленд, спілкувався із Джуліані, намагаючись «обмежити шкоду» національним інтересам США.
У цей же період, пише він, кілька американських посадовців повідомили, що українським очільникам дали зрозуміти, що зустріч чи телефонна розмова між Зеленським та Трампом буде залежати від того, чи продемонструє Зеленський готовність «підіграти» у питаннях, які були оприлюднені Луценком і Джуліані.
У скарзі згадуються публічні відомості про те, що після інавгурації Зеленського Джуліані зустрівся із керівником спеціальної антикорупційної прокуратури Назаром Холодницьким та колишнім українським дипломатом Андрієм Теліженком, які робили звинувачення подібні до тих, що оприлюднив Луценко.
21 червня Джуліані написав у твіті, що президент України все ще мовчить щодо розслідування українського втручання та нібито хабаря Байдена Порошенку, а у середині липня він довідався щодо раптової зміни політики США у питанні допомоги Україні. У додатку повідомляється, що 18 липня працівник Служби менеджменту та бюджету США повідомив відповідні департаменти та агентства, що раніше цього місяця президент надав інструкції призупинити усю безпекову допомогу Україні. Пізніше представники офісу чітко заявили, що наказ йшов від президента, але причина цього їм не відома. У серпні інформатор чув від американських урядовців, що українські урядовці знали, що військова допомога США була під загрозою.
