У ситуації, що склалася навколо київських «Пунктів незламності», «немає ніяких політичних ігрищ», заявив в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк. Водночас він зазначив, що в ОП усвідомлюють, що можуть бути «певні логістичні складнощі» в їх облаштуванні.
– Володимир Зеленський звинуватив київську мерію у поганій організації пунктів обігріву. Мер столиці Віталій Кличко сказав, що тут має місце маніпуляція і політичні ігрища. У чому претензії у влади до організації пунктів обігріву саме в Києві, а не в інших містах?
– Перше. Давайте зразу: немає ніяких звинувачень і немає ніяких політичних ігрищ. Взагалі. Забудьте. Зараз війна. Тобто немає ніякого політичного сезону. Я хочу, щоб ми з вами зафіксували. Це дуже важливо. Немає ніякого політичного сезону як такого.
І друга складова дуже важлива, про яку президент постійно говорить. І Київ – це просто як флагманське місто, яке всі бачать. І в нас тут велика агломерація – 5 з лишком мільйонів людей. Тут знаходиться навіть, певне, більше, тому що багато переселенців є і таке інше.
Питання сьогодні, а це друге ключове, у швидкості логістичних рішень.
Тобто не треба щось робити для піару, не треба щось робити для того, щоб зробити якусь картинку, десь щось розказати, що в нас є низка пунктів обігріву – я зараз не про Київ, а в цілому по країні – що в нас є «Пункти незламності». Треба просто їх зробити.
Ось як ДСНС роблять палатки, завозять туди генератори...
Я розумію, що є логістичні складнощі. Які? Вони дуже прості. Кількість Starlink, кількість генераторів, кількість людей, які мають операційно займатися кожним «Пунктом незламності», тобто вода, продукти харчування, зв'язок як такий забезпечувати там, на місці.
І хочеться, щоб на рівні і держави, тобто Офіс президента, Кабмін і місцеві органи влади (у даному випадку ми говоримо не про вертикаль президентсько-губернаторську, тобто очільників ОДА, військово-цивільних адміністрацій чи просто адміністрацій, а ми говоримо про мерів, про виборчі посади), щоб тут була синергія.
Просто це робити логістично
Тобто треба конкретно вирішити, на яку кількість людей скільки потрібно «Пунктів незламності» чи обігріву (це не має різниці), які вони, де вони будуть встановлені. Треба швидко знайти приміщення, які будуть облаштовані, треба проговорити з відповідними структурами, я маю на увазі, що з відповідними міністерствами, наприклад, з Мінцифрою щодо Starlink додатково. І просто це робити логістично.
Немає сьогодні, безумовно, ідеальної конструкції, що от вже все в нас ідеально працює. Ні, так і не буде впродовж усієї складної зими. Постійно будуть якісь проблеми, які треба буде вирішувати. Тому я хочу, щоб ми їх вирішили.
Отже, у нас немає політичної доцільності конфліктувати, немає конфлікту як такого, є тільки зауваження з точки зору необхідності...
– Пане Подоляк, це ж не просто було таке зауваження. Президент сказав, що цю «профанацію із київськими «Пунктами незламності» ніхто й нікому не пробачить». Якось так він сформулював. А наскільки у вас взагалі добра комунікація з мерами? Президент заявив, що є карта «Пунктів незламності». Заходьте і дивіться. Чи не вийшло так, що влада про цю карту дізналася з новин і просто не встигла приготувати якісь ті пункти, які опублікував на цій карті Офіс президента?
– Є абсолютно конкретна комунікація на рівні голів ОВА, і голів ОДА, і на рівні мерів. Є абсолютно нормальна комунікація, робоча комунікація. Це перше.
Друге. Ви от акцентуєте мову на емоційній складові.
Безумовно, не пробачимо, якщо десь, на якомусь рівні хтось «походя» не вирішує якісь питання в складних умовах війни. Це ж не те, що ми не пробачимо. Це ж буде об’єктивна оцінка всіх, хто і як працював під час війни і щодо того, щоб мінімізувати якісь логістичні складнощі.
Я ще раз підкреслюю, тут не треба виходити на конфлікт . Немає виборчого сезону, немає політичного сезону, немає рейтингів.
– А депутати з телефонами, які ходили по цих пунктах і записували себе на телефони, то складалося враження, що у нас передвиборча кампанія почалася. Ви ж бачили це відео.
– Я з вами згоден. Це дійсно трошки дивно. І це ж було у нас на початку війни. Пам’ятаєте? Ну, не з самого початку війни. Тоді багато депутатів з різних фракцій поїхали собі в інші міста, там вже тихенько сиділи. А після того, як вже трішки було зрозуміло, коли росіяни відійшли з Київської області, депутати дуже часто особливо з низки фракцій їздили на блокпости і там себе фотографували і показували, що, дивіться, ми ж...
– Особливо депутати «Слуги народу». Пам’ятаю, пам’ятаю...
– Не тільки депутати «Слуги народу». Давайте все-таки об’єктивно дивитися.
– Їх просто багато. Їх найбільш помітно.
– Я згідний. Це супер, звісно. Я не проти. Але ви просто постійно заходите в політизацію. Я кажу: ні, це питання... Ще раз, немає політичного процесу.
– Це не я заходжу. Це Кличко сказав, що це «політичні ігрища» почалися.
– Я розумію. Але, дивіться, немає політичного сезону, немає рейтингів, немає конкуренції як такої за місця десь.
Є просто бажання людей маскувати свою не дуже ефективну роботу якимись публічними заявамиПодоляк
А що є? А є просто бажання людей маскувати свою не дуже ефективну роботу якимись публічними заявами. Це можуть бути позитивні заяви, це може бути селфі на блокпосту, це може бути селфі біля «Пункту незламності», це може бути знову ж таки заява агресивного толку, ... політичні ігрища.
На мій погляд, президент дуже чітко фіксує одну річ.
Давайте так, друзі: беремо і робимо вирішення логістичних завдань конкретних. У «Пунктах незламності» має бути перелік певних послуг. Все. Крапка. І їх має бути стільки, скільки може бути потреба, наприклад, в місті Києві, якщо ми говоримо про Київ, чи в будь-якому місті. Ми вважаємо, що кількість людей, яка запотребує цю послугу, така-то. Тобто математика проста. Після цього ми робимо цю кількість пунктів.
Вони не можуть бути зроблені за один, два , три дні. Ми розуміємо, їх треба буде робити, сьогодні, завтра, через тиждень, через два. Але треба менше говорити, зробити такий собі неформальний штаб, який буде опікуватися логістичним завданням, щоб таких пунктів було достатньо, у тому числі у тому чи іншому регіоні України. Все.
– От ви сказали, що у вас гарна комунікація з мерами. Я ж тут не лише Кличка хотіла згадати, Мер Дніпра Борис Філатов дав інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня». Він каже, що теж, наприклад, не знав про існування цієї карти. У нього була задача організувати якісь пункти, він їх організував, але чи співпадають вони з картою, чи не співпадають. І каже, що комунікація, м’яко кажучи, з Офісом президента не дуже добра.
– Дуже гарні питання, безумовно. З точки зору того, що ви хочете, щоб ми все ж таки почали казати: дивіться, ми ефективні, вони не ефективні, в нас є конфлікт, в нас погана комунікація.
– То я просто озвучую, що мери говорять, пане Подоляк.
– Я розумію це. Але комунікація – це двосторонній рух. Ти можеш набрати...
– А, це вони не говорять з вами?
– Ні. Знову ж таки ви ставите акцент: вони з вами не говорять, ви з ними не говорите. Ви шукаєте політичну складову в цьому і таке інше. А я говорю, що комунікація – це завжди залежить від конкретних людей, від спроможності цих людей взяти зняти телефонну трубку і подзвонити та сказати: ми готові оце зробити, ми готові це не робити і таке інше. А не виносити... Це українська традиція.
Є певний нюанс з точки зору твоєї спроможності, що ти логістично не зробив і є, наприклад, що ти з кимось щось не докомунікував.
Треба діалог вести. Не треба завжди шукати складову політичного конфліктуПодоляк
І замість того, щоб це проговорити у неформальному чи у формальному режимі, ти виходиш і говориш: у мене немає комунікації, тому «Пунктів незламності» не буде в місті. Це ж дивно виглядає!
Ми ж у війні з вами знаходимося. Давайте повернемося до нормального розуміння того, в якій ситуації ми працюємо. Що, трошки слабо, подзвонити? Тобто зняти трубку і сказати: ми не розуміємо, де нам взяти Starlink додатково, де нам взяти додатково генератори, а хто, наприклад, буде опікуватися логістичним процесом, які люди з якого регіону мають привезти туди додатково, я маю на увазі переселенців, які мають бути закріплені за тими чи цими «Пунктами незламності», туди, куди вони переїхали.
Це ж треба робити. І це треба діалог вести. Не треба завжди шукати складову політичного конфлікту.
– Тим не менше, чому народні депутати від партії влади не поїхали інспектувати «Пункти незламності» (це ж дуже важливі локації, зима попереду, ракетні удари ймовірно ще будуть) в інші міста? Чому лише у Києві?
– А чому ви думаєте, що не поїдуть?
– А тому, що відео не записували. Я от бачила лише з Києва.
– Добре. Добре, добре питання. Чудесне питання. Поставимо його фракції давайте.
Але між тим, побачили, що в Києві, якщо в інших містах є низка «Пунктів незламності» як таких, вже відпрацьована модель (так, їх може не вистачає), взагалі їх практично не існує. Або бажано, щоб вони почали створюватися. Я не кажу, що стовідсотково вже все має працювати. А щоб вони створювалися! І щоб менше знову ж таки розмов, а більше логістичної роботи.
– Тобто це не була «рознарядка» з Офісу президента для депутатів: давайте беріть телефони і їдьте – інспектуйте?
– Тут рішення голови фракції, пана Арахамії абсолютно дотичне до моменту. Я ж хочу, щоб ми всі ініціативно працювали. І ви правильно ставите питання сьогодні.
Буде синергія між державою як державою і місцевими органами самоврядуванняПодоляк
І я думаю, що за рахунок цих питань, за рахунок того, що ми проговорюємо отак публічно ці проблематики, ми зможемо логістично все це поправити на різних рівнях. Знову ж таки, підкреслюю.
І в нас буде синергія між державою як державою і місцевими органами самоврядування.
І пан Арахамія просто запропонував: давайте інспектуємо, потім внесемо допомогу, якщо буде потрібна допомога, будемо допомагати, будемо разом це робити і потім будемо дивитися в інших регіонах, де будуть такі ж сигнали, що там взагалі нічого немає.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
