Гість другого епізоду подкасту «Свої серед своїх» – військовий Віталій Ковальчук:
- працював у сфері будівництва,
- останні два роки був керівником проєктів Фонду державного майна,
- за місяць до повномасштабного вторгнення почав працювати у компанії, яка будує інноваційні парки,
- професійно займався фото та відеозйомкою із дрона,
- після початку великої війни пішов у ЗСУ,
- зараз несе службу на Донеччині, аеророзвідник та коригувальник.
Про адаптацію
Після початку повномасштабного вторгнення Віталій відвіз дружину і доньку до польського кордону, а сам повернувся до Києва і почав волонтерити. Одразу було розуміння, що піде служити, хоча жодного військового досвіду не мав. Почав шукати позицію у війську, де потрібен досвід управління дронами і квадрокоптерами. І знайшов.
«Уперше я опинився у добробаті 17 березня і 29 квітня ми стали батальйоном ЗСУ. Потім пройшли навчання на полігоні, злагодження. З другої половини червня ми на Донбасі, і досі тут», – розповідає Віталій.
Так, аерозйомки архітектури Києва, чи морських пейзажів Греції залишилися позаду і Віталій почав працювати з дронами на війні.
Каже, що особливої адаптації до служби у війську в нього не було. Просто не мав на це часу.
«Я вперше взяв автомат, через півгодини ми застрибнули в автобус і поїхали».
Щодо побуту Віталій невибагливий і чудово розумів, що жити доведеться у різних умовах. А от чого не вистачає під час служби – це можливості побути на одинці.
Військовий наголошує, що не всі мають служити, оскільки багато чоловіків виконують ключові ролі в економіці, логістиці чи медицині.
«У мене немає агресії чи злості до тих, хто не служить. Не думаю, що вони мені щось винні. Я пішов служити для себе, тому що інакше б не зміг».
Про дрони
Безпілотні літальні апарати – надважливі для сучасної армії. Вони бувають розвідувальні та ударні. Серед розвідувальних найчастіше використовуються цивільні дрони, саме на них волонтери постійно збирають гроші.
Ціна одного дрона починається від 80 тисяч гривень, а його «життя» може тривати всього один виліт.
Вони губляться через збої сигналу, погодні умови, а також дії противника, їх збивають.
Загалом у дронів є кілька завдань. Їх використовують для розвідки, щоб була можливість побачити, що відбувається за найближчою посадкою, кущем, пагорбом.
«Навіть найпростіший дрон може «подивитися» на два-три кілометри вперед чи є пересування живої сили, чи є там техніка, чи наближаються вона, чи є штурмові дії. Так само дроном можна супроводити групу, яка десь рухається. Наприклад, у випадку нашого наступу, штурмових дій. Тобі не треба з групою спілкуватися по рації і уявляти, де вони опинилися. Ти це бачиш».
Віталій Ковальчук на своїй сторінці в Instagram постійно збирає гроші на нові дрони. Наприклад, він обрав 16 своїх найкращих фото України і зробив з них офіційні марки Укрпошти номіналом U (12 грн), потім розігрував їх на аукціонах. За час своєї служби зміг купити 14 літальних апаратів для передової.
Збереження здорового глузду
У своєму блозі Віталій розповідає про власний військовий досвід і має кілька дописів про те, як не втратити здоровий глузд. Він радить мріяти, говорити про свої емоції, «не забивати» на себе і робити все що можеш, наближаючи перемогу.
Моя порада — мислити холодною голово, аналізувати, не піддаватися панічним настроям, думкам.
«Як ми знаємо, на Титаніку більшість людей загинули просто через паніку», – нагадує Ковальчук.
Він вважає, що військовим краще не розповідати рідним про жахіття війни, оскільки вони не можуть з цим нічого вдіяти, натомість сильніше переймаються. А цивільним потрібно запитувати у військового про справи та нагадувати, що його чекають вдома.
«Підтримувати і в жодному разі не докоряти, мовляв: «От, ти пішов в армію, а тепер ми тут сидимо всі переживаємо за тебе, ти не хороший». Адже він це робить для вас».
У подкасті Віталій Ковальчук розповів:
- про перший мінометний обстріл і страх;
- про життя звичайного рядового, який раніше, у цивільному житті, ухвалював управлінські рішення;
- про ставлення до слів міністра оборони Олексія Резнікова про «весільні дрони»;
- про роботу дрона з артилерією;
- про ставлення до життя у відносно мирних містах і мобілізацію;
- про те, що цивільні мають робити для адаптації військових.
Подкаст «Свої серед своїх» –це розмови з військовими про їхнє життя до та після повномасштабного вторгнення, побут і мотивацію, волонтерів і цивільних, про ставлення до життя у відносно мирних містах та інтеграцію ветеранів, захват і розчарування під час та після служби.
Слухати подкаст можна на подкаст-платформах:
Електронна адреса проекту: uapodcast@rferl.org
