Доступність посилання

ТОП новини

Радіо Свобода Weekly: Зеленський про терор і шантаж Росії та «купку осіб у Кремлі»


Президент України Володимир Зеленський (архівне фото)
Президент України Володимир Зеленський (архівне фото)

Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цій добірці.

«Терор та шантаж мають програти»: Зеленський про вихід РФ із зернової угоди

У Кремлі не мають права вирішувати, чи продовжуватимуть свою роботу «зернові коридори» з експорту аграрної продукції, наголосив 29 жовтня президент України Володимир Зеленський. За його словами, заява Росії щодо зупинення участі в зерновій угоді була очікуваною, Москва почала загострювати продовольчу кризу ще у вересні.

«Чому це якась купка осіб десь у Кремлі може вирішувати, чи буде їжа на столах у людей у Єгипті чи в Бангладеш? Зараз потрібна жорстка міжнародна реакція як на рівні ООН, так і на інших рівнях, у тому числі і на рівні «Великої двадцятки». Україна була і може бути й надалі одним з гарантів глобальної продовольчої безпеки. Російські терор та шантаж мають програти. Людство має перемогти», – зазначив Зеленський. Більше про це тут

НАТО і США закликали Росію терміново відновити зернову угоду

Росії слід терміново відновити дію зернової угоди, щоб Україна змогла продовжувати експорт сільгосппродукції, заявила речниця НАТО Оана Лунгеску.

«Президент Путін має припинити робити продовольство зброєю і завершити свою незаконну війну проти України», – наголосила Лунгеску, зазначивши, що зернову угоду підтримують усі країни-члени Альянсу. «Цей експорт допоміг знизити ціни на продовольство у всьому світі», – додала речниця НАТО.

Президент США Джо Байден назвав рішення Москви «абсолютно обурливим». Він зазначив, що такий крок РФ посилить голод у світі і що «нема жодних причин це робити». Відреагували на рішення Росії і в Організації Об’єднаних Націй. Генсекретар ООН відклав поїздку в Алжир і веде «активні переговори» через вихід Росії з зернової угоди

«Кримська платформа»

Учасники парламентського саміту «Кримської платформи», організованого Україною та Хорватією. Загреб, 25 жовтня 2022 року
Учасники парламентського саміту «Кримської платформи», організованого Україною та Хорватією. Загреб, 25 жовтня 2022 року

24–25 жовтня у Загребі (Хорватія) відбулася пленарна сесія парламентського саміту «Кримської платформи». Першого дня відбулася дискусійна панель за участі чиновників і правозахисників. Другий день зібрав віп-політиків.

Як зазначають організатори, мета заходу – «висвітлення важливих питань, що стосуються окупованого Кримського півострова, а саме: перспективи притягнення Росії та російських посадових осіб до відповідальності за міжнародні злочини, скоєні в окупованому Криму, питання про майбутню реінтеграцію Криму після деокупації, хорватський досвід реінтеграції територій і можливість його застосування в українських реаліях у майбутньому».

Чубаров: партнери України стали прагматиками в питанні деокупації Криму

Міжнародні партнери України стали більш прагматичними в питанні деокупації Криму і тепер не виключають його повернення під контроль Києва військовим шляхом. Про це Радіо Свобода розповів голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров під час саміту «Кримської платформи».

Підсумки «Кримської платформи»: «Повернення Криму під контроль України – не довгострокова перспектива»

У саміті в Загребі взяла участь Ненсі Пелосі. Спікерка Палати представників США заявила, що США допомагатимуть Україні, «поки перемоги не буде досягнуто». «Слід покласти край російській окупації Криму та відновити територіальну цілісність України у міжнародно визнаних кордонах. Крим – це Україна», – наголосила вона.

«Тут зібралися парламентарі, спікери парламентів безлічі держав. І чим характеризується атмосфера цього саміту, що декларація «наступного року зустрінемось у Бахчисараї, у Криму» тепер звучить як реальний план, це важливо. Риторика стає набагато жорсткішою. Представники багатьох країн пропонують трибунал для російського режиму, який скоїв у тому числі воєнні злочини в Україні та на території окупованого Криму», – сказав заступник директора Українського інституту Алім Алієв. Більше читайте тут

Далі коротко про те, що могли пропустити:

«Історична подія»: лідер Ічкерії Ахмед Закаєв про рішення України, дії Путіна і майбутнє Росії

18 жовтня Верховна Рада України ухвалила Постанову про визнання Чеченської Республіки Ічкерія тимчасово окупованою Росією. Також українські депутати засудили геноцид чеченського народу. Яке значення це має для Чечні і всього чеченського народу? Чи можуть інші країни піти за прикладом України і визнати Ічкерію окупованою Росією? Та яким може бути майбутнє Південного Кавказу, якщо Росія перестане існувати в нинішньому вигляді?

Про все це Радіо Свобода поговорило з Ахмедом Закаєвим. Він – очільник уряду Чеченської Республіки Ічкерія в екзилі. Закаєв зазначив, що часто буває в Києві, де зустрічається з українськими політиками. Текстова публікація тут

«Робитимемо все, щоб Росія програла цю війну» – президент Конгресу народів Дагестану в Україні, який воює у складі ЗСУ

Ахмад Ахмедов – президент Всеукраїнського конгресу народів Дагестану. Більшу частину свого життя прожив у Дагестані, де працював спортивним тренером. Тепер Ахмедов живе в Україні і воює на боці України. При цьому він залишається громадянином Росії.

З Ахмадом Ахмедовим ми зустрілися у київській студії Радіо Свобода, щоб поговорити, що нині відбувається у Дагестані та які настрої там панують. Дагестан – найбільш багатонаціональна республіка у складі Російської Федерації, де проживає понад три мільйони людей, переважно – мусульмани.

Чи вважають ці люди війну Росії проти України своєю? Як на них впливає російська пропаганда? Чи мріють вони про незалежний від Росії Дагестан і що послугувало мотивацією для самого Ахмедова взяти до рук зброю і приєднатися до лав українських добровольців? Текстова публікація тут

Ситуація на фронті, заяви Кремля про «брудну бомбу» і реакція

Пентагон: немає ознак того, що Путін вирішив застосувати «брудну бомбу», але розмови про це є «небезпечними»

У Міноборони США не бачать ознак того, що вказувало б на те, що президент Росії Володимир Путін вирішив використати «брудну бомбу», заявив глава Пентагону Ллойд Остін.

Якщо Росія вирішить застосувати якийсь тип ядерної зброї, «ви побачите дуже значну реакцію міжнародної спільноти… і ми збираємося продовжувати комунікувати, що будь-який тип використання зброї такого роду або навіть розмови про використання такої зброї є небезпечними і безвідповідальними», – заявив Остін. Більше про це тут

Резніков про просування ЗСУ на півдні та дрони-камікадзе Switchblade 600

Просування Збройних сил України на півдні трохи уповільнилося через дощову погоду, повідомив міністр оборони України Олексій Резніков.

«На півдні ми продовжуємо нашу контрнаступальну кампанію. Прямо зараз певні погодні умови, я маю на увазі дощі, роблять нас трохи повільнішими. Але ми використовуємо тактику повернення наших сіл, метрів і кілометрів крок за кроком, і ми будемо продовжувати це робити», – сказав Резніков в інтерв’ю Fox News 25 жовтня.

За словами міністра, він не вірить у те, що російські військові будуть вести вуличні бої в Херсоні, бо їм це невигідно.

Олексій Резніков в інтерв'ю виданню Politico того ж дня заявив, що Україна очікує від США дрони-камікадзе Switchblade 600.

«Ближче ЗСУ – нижче курс рубля». В окупації на півдні позбавляються від російської валюти

Як події на фронті вплинули на обіг гривні на Херсонщині? Наскільки відрізняється ситуація на правобережній і лівобережній частинах регіону? Який бізнес залишився на окупованому півдні, і чи змінилося ставлення російських військових до місцевих підприємців, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».​

Як українська армія наступатиме найближчим часом?

На дев’ятий місяць повномасштабної війни Росії проти України бойові дії знову змінюються. Українські сили оборони сповільнили, але продовжують свій наступ, що активно триває з вересня. Що буде впливати на бойові дії у найближчі місяці? Чи перейде війна у фазу окопної і яких загроз тепер стане більше на передовій? Текстова публікація тут.

Міжнародні події і Україна

Від голодування до виїзду з країни: в Росії набирають обертів відмови та втеча від мобілізації

У Росії більшає відмов від мобілізації у різних формах, а також набирає обертів виїзд чоловіків за кордон усіма можливими способами, щоб не потрапити на війну в Україні. Від охоронців до урядовців. Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода, видання «Медіазона», «Верстка» та інші. Подробиці за лінком

Новий прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак: хто він і чого чекати Україні?

Велика Британія має нового прем'єр-міністра Ріші Сунака. Яким він є як людина, і як політик. І чи може Україна сподіватися на продовження підтримки Британії на тому рівні, який був при прем'єрі Джонсоні. Про це в ефірі Радіо Свобода говорили із послом України у Великобританії Вадимом Пристайком. Читайте і дивіться тут.

Прем’єрка Італії Джорджа Мелоні: Рим буде завжди на боці українського народу

В Італії почав роботу уряд (ультра) правого альянсу трьох партій на чолі із 45-річною Джорджею Мелоні. Перша жінка прем’єр-міністр в історії італійської парламентської республіки очолила перший кабінет «надто правого спрямування з часів правління диктатора Беніто Муссоліні» (як його назвала американська телекомпанія CNN). Консерватори-популісти прийшли до влади після перемоги на парламентських виборах 25 вересня.

Попри суттєві розбіжності між ними, обрана лідерка чітко дала зрозуміти: диктату союзників-друзів Путіна не підкориться, країна продовжить євроатлантичний курс підтримки Києва і проти російського загарбника. «Італія разом з НАТО та ЄС. Кому це не до вподоби – геть з уряду», – заявила Мелоні.

Які прогнозу на підтримку Італією України у протистоянні російській агресії? Читайте тут

США: конгресмени-демократи відкликали свого листа щодо війни в Україні

Прогресивний кокус Конгресу Сполучених Штатів відкликав свого листа до Білого дому, в якому закликав до переговорів для завершення війни в Україні. Чому? Читайте тут

Публікації, які можуть вас зацікавити:

350-річчя Пилипа Орлика: намагався створити європейську коаліцію проти Московії

Пам'ятник творцю першої української Конституції, гетьману Пилипу Орлику (1672–1742) під час урочистої церемонії відкриття в Києві, 24 червня 2011 року
Пам'ятник творцю першої української Конституції, гетьману Пилипу Орлику (1672–1742) під час урочистої церемонії відкриття в Києві, 24 червня 2011 року

Пилип Орлик (21 жовтня 1672 року – 24 травня 1742 року) – генеральний писар Війська Запорозького, близький спільник гетьмана Івана Мазепа, сам став гетьманом уже на вигнанні. Автор чи один із авторів козацької конституції, яку часто називають його іменем – «Конституцією Пилипа Орлика».

Про Пилипа Орлика «Історична Свобода» розмовляла з відомою дослідницею українського козацтва Тетяною Таїровою, авторкою багатьох книжок на цю тему. Читайте і слухайте тут

Радіо Свобода Weekly – усі важливі новини й ексклюзиви нашого сайту в одному листі щонеділі. Підписатись на розсилку можна тут.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG