Війну, яку розв'язала Росія проти України, у багатьох випадках знято за допомогою безпілотників – відео руйнувань та обстрілів, розвідки та бойових дій на землі показано саме з висоти. Які в цілому завдання виконують безпілотники під час війни? Що на озброєнні в України та в Росії? І яких дронів не вистачає українській армії вже зараз?
Перед виконанням завдання аеророзвідники 103-ї бригади тероборони готують до роботи дрон.
– Це, по суті, наш основний дрон, з яким ми працюємо півтора місяці і всі завдання, якби, успішно зроблені. Тому любимо його, і працюємо саме з ним. Хоча маємо інші.
– А глибоко залітаєте?
– Ну максимум – це було 5800, але це все дуже залежить від того, наскільки нас глушать, від рельєфу, від нашого місця, – розповідає військовослужбовець 103-ї бригади тероборони ЗСУ з позивним «Платон».
«Оскільки це, в першу чергу, цивільний дрон – треба розуміти, що в нього можливості обмежені. Відповідно, стараємося з їхнього ТТХ вижати по максимуму, для того, щоб максимально ефективно використовувати їх у бойових умовах», – додає інший військовослужбовець 103-ї бригади тероборони ЗСУ з позивним «Депутат».
Аеророзвідники під час польоту відпрацьовують вже відомі координати та цілі, а також шукають нові, щоб пізніше передати цю інформацію далі.
«Деколи тричі на день, деколи може бути такий день, що в нас жодного бойового польоту. Ми цілий день тоді займаємося підготовкою інших екіпажів», – продовжує «Платон».
Військові просять не показувати місцевість, де проводять розвідку – лінія фронту тут останнім часом залишається без змін – їм тут ще воювати. У цьому районі постійно працюють російські системи радіоелектронної боротьби.
«Тобто GPS-сигналу в нас взагалі немає, але це добре, бо деколи вони дають фейкові координати, і він при втраті сигналу починає рухатися а-ля до свого дому, який, насправді, знаходиться десь в них. І це ще гірша ситуація, ніж коли немає просто GPS-сигналу, тоді він, хоча б, не тікає від мене при втраті сигналу. Ось зараз знову пропав сигнал повністю. Будем пробувати його, якось. Тобто, в них є якась стаціонарна позиція, де розташований їхній РЕБ», – каже «Платон».
«Ми залетіли на відстань, фактично, 4 кілометри. Подивилися. Зробили декілька відео, декілька фото. Просто екран деколи не дозволяє побачити, що відбувається, тому що він дуже маленький», – каже «Депутат».
«Є безпілотники, які потрібні на рівні взводу, роти, батальону, бригади, артилерійських бригад, в кожного цього підрозділу є своя глибина ураження і смуга ураження, зона відповідальності, тому вони дуже важливі для геть усіх підрозділів. На сьогоднішній день, мені здається, на сході, і вздовж лінії бойових дій немає підрозділу, в якого б не було безпілотних апаратів», – розповідає Андрій Римарук, керівник військового відділу фонду «Повернись живим».
«Тому, якщо він виживає тижня 2-3 – це дуже добре. Є якісь бойові задачі і він виконує їх успішно – це вже добре. Тому що, грубо кажучи, дрон без тепловізора коштує 4-5 тисяч доларів, а з тепловізором коштує десь 8 тисяч доларів. Але якщо завдяки дрону були знайдені координати або знайдений противник з танком і артилерія була успішно наведена, то співвідношення ціни дрона і ціна танку – ну, ви самі розумієте, що дрон свою задачу зробив і він себе окупив», – пояснює Богдан, координатор фонду Сергія Притули.
До повномасштабного вторгнення в українській армії активно використовували китайські дрони DJI. Вони літають і зараз, але є нюанс – російські військові фіксують точне місце розташування дрону та пульта, коли його активують, за допомогою системи aeroscope – по цих координатах можуть швидко вдарити мінометами чи артилерією. Радіус дії цієї системи може досягати 50 кілометрів. Проблему аероскопа змогли вирішити – з міркувань безпеки не розповідають як саме. Адже цивільні дрони все ще дуже допомагають у військових цілях.
«Зараз найпопулярніший Mavic 3. У нього зум найкращий. 28 зум і дуже добре видно. Можна літати над собою і бачити десь на 8-10 км противника», – каже оператор БПЛА ЗСУ Влад.
За словами міністра оборони України Олексія Резнікова, Україна отримала вже півтори сотні артустановок у натовському калібрі 155 мм – вони точніші за радянські, але навіть для сучасної САУ, яка самостійно визначає свої координати, безпілотник хоч і не обов'язковий, але також може вплинути на виконання завдань.
«Артилерія не залежить ніяка від дронів взагалі. Тобто це зовсім інші напрямки взагалі – то розвідка, це артилерія. Але дрони дають можливість коригувати вогонь. Виводити постріл в ціль. Ну і, по суті, найточніший спосіб визначення установок для стрільби на ураження – це є пристрілювання. Дрони нам полегшують задачу в цьому», – пояснює Роман Качур, командир 55-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ.
Внизу кадр, знятий українським безпілотником на початку квітня над Попасною, яку зараз окуповано російськими військами – тоді бої за неї тривали, а БПЛА вишукував цілі, заховані за спорудами. За кілька днів роботи операторам вдалося знайти велику мету, за якою відпрацювала артилерія.
«Це після польоту нами було знайдено 5 одиниць техніки ворога. Тут стояла «Тунгуска» і ББМ. Ми її контролили скільки, десь 2-3 дні. Вона там стояла, каталась постійно. Ми за нею літали. Вона нас привела, виходить, в зеленку, там де стояло вздовж зеленки десь до 15 одиниць техніки. Накидали їм добре, підсмалили трохи», – каже Тимофій, оператор БПЛА ЗСУ.
Вогонь артилерії коригували українським БПЛА «Фурія» – він може працювати на глибині кілька десятків кілометрів від передової. Але виконувати завдання зараз – дуже складно через російські комплекси радіоелектронної боротьби – БПЛА намагаються заглушити, перехопити управління чи підмінити координати повернення.
– Ми до неї долітаєм і все. В нас пропадають відразу «спутіки», в нас пропадають відео, в нас пропадає телеметрія, в нас комплекс летить просто в невідомість. Ми літаємо, наприклад, в сторону Попасної, в нас відеосигнал пропав, GPRS пропав. Через хвилин 20 все з’являється, в нас з’являється картинка з відео, а ми вже летимо десь в Первомайську. Чи в Лисичанську. – Вдалося повернути?
– Так, вдавалося, – продовжує Тимофій.
Окрім «Фурії», ЗСУ використовують й інші дрони, які можуть залітати на десятки кілометрів у тил ворога, зокрема «Лелека-100», Fly-Eye, «Валькірія». А PD-1 та PD-2 від «Укрспецсистемс» здатні працювати в радіусі до 100 кілометрів.
«Ми всі чудово знаємо, що 90% лінії зараз дуже щільно замінована, ти не ризикуєш особовим складом, як раніше – ідіть в розвідку, тобі вже не треба ходити. Ти можеш просто підняти апарат, полетіти, подивитись, провести аналітику, ухвалити якесь рішення. Так само дистанційно ти можеш за допомогою дрона замінувати ту чи іншу дорогу. Так само ти можеш підкоригувати вогонь, так само ти можеш скинути боєприпас більший або менший і зараз вже навіть народне безпілотне авіаційне мистецтво, я би так його назвав, доходить до того, що в нас деякі апарати вже починають тягати вагу понад 2, 5, 8 кг і це приносить свої результати. Тому що ти не ризикуєш людським життям, ти просто напросто ризикуєш технікою, яка коштує 10-20-30 тисяч доларів, але життя безцінне», – розповідає Андрій Римарук, керівник військового відділу фонду «Повернись живим».
Ще під час позиційного протистояння на Донбасі з безпілотників час від часу скидали вибухівку. Зараз на фронті активно застосовують український проєкт – R18. Октокоптер від «Аеророзвідки» як бомби використовує радянські протитанкові гранати або створені на їхній основі бомби від заводу «Маяк». Він може нести кілька снарядів та скидати їх, зависаючи над ціллю.
«Це наразі є найбільш високоточною зброєю на тактичному рівні, нічого іншого не може зрівнятися з точністю нанесення вогневого ураження, який здійснює цей виріб і щоденна практика, щоденне життя тому є підтвердженням. Там, де не вправляється артилерія на глибину тактичного застосування до 8 кілометрів насправді, там цю роботу робить R18. Стосовно тактики ми не дуже охоче її розкриваємо, але як вже в принципі багато хто розуміє – ми працюємо переважно вночі, висота особливого значення не відіграє, ми можемо працювати з різних висот», – розповідає співзасновник «Аеророзвідки» Ярослав Гончар.
Щось подібне намагається робити і російська армія, наприклад, дрон «Куб». Але, за словами Ярослава Гончара, у нього проблеми з точністю. До речі, відео, його невдалу атаку на українські гаубиці М777 у травні опублікувало міноборони РФ.
Ще один російський БПЛА, який все ж таки більше розвідувальний, ніж ударний – «Форпост». Його роблять за ізраїльською ліцензією безпілотника «Searcher II». Також в Україні Росія застосовує розвідувально-ударні БПЛА «Оріон».
«Оріон» вже збивали Повітряні сили і не один. А такі як «Форпост» – це вже дедалі частіша ціль для нашої протиповітряної оборони, зокрема на Одещині повітряне командування Південь збило вже ну близько 5-6 за період повномасштабного вторгнення на нашу територію. Назвати «Форпост» ударним важко, бо його ударність полягає в тому, що до нього просто причеплено протитанковий ракетний комплекс, контейнер, і він має з нього вражати якісь там наземні цілі, що є сумнівним по його точності і тактико-технічним характеристикам», – розповідає Юрій Ігнат, спікер повітряних сил ЗСУ.
За даними Повітряних сил, Україна вже приземлила понад 500 російських безпілотників. Більшість з яких «Орлан-10» – наймасовіший БПЛА в армії РФ. Водночас проєкт Орікс, який підраховує втрати сторін у війні з фото та відео, підтвердив – Росія в Україні недорахувалася 82 безпілотники.
«Як це називається – ефект того, хто вижив, у нас є тільки збиті «Орлани», але ми не знаємо скільки «Орланів» у нас не збиті. І нам може здаватися, що ми збиваємо багато, але набагато більше їх літає. Україна так, нічого так прямо вглиб до них не залітає, бо все-таки є різниця в протиповітряних можливостях України та Росії», – каже Ігаль Левін, офіцер армії оборони Ізраїлю та військовий аналітик.
«Безпілотник «Орлан» – це крило з розмахом до 3 метрів, що спроможне перебувати в повітрі в залежності від конфігурації цієї техніки від 8, є моделі, до 20 годин, яке спроможне носити різне цільове навантаження і системи там оптичні, і системи радіо і таке інше. І я констатую, що подібної техніки у нас немає, ми в цьому класі програємо росіянам, тому що те, що наближене у нас – «Байрактар», але, вибачте, розмах крила, ну і це геть різне, і тому ми позбавлені або частково маємо спроможність вести саме спостереження, вчепитися за якийсь об'єкт і спостерігати за ним годинами – ми собі такої розкоші зараз дозволити не можемо, а москалі можуть. І «Орлан» – це доволі гарний виріб як на зроблений москалями, і як на його вартість. Тут я б не став би недооцінювати ворога», – розповідає співзасновник «Аеророзвідки» Ярослав Гончар.
«Він виробляється дійсно у великих кількостях, він застосовується у великих кількостях і ці кількості плюс-мінус дозволяють ворогу не сильно його шкодувати. його максимальний радіус дії заявлений десь 150 кілометрів. Наскільки нам відомо реально, він відлітає від базової станції десь на 100-110 за умови, що десь посередині його маршруту не встановлені ретлянстратори. Що цікаво на сьогодні, нам вже відомо, що готуючись до війни, росіяни змогли встановити декілька ретрансляторів на території України, які фактично допомогли їм глибше залітати тими розвідниками на нашу територію», – пояснює Павло Кащук, ведучий YOUTUBE-каналу INFOCAR.
Автожурналіст Павло Кащук зняв відео «розпакування» втраченого російською армією «Орлана». У зібраному в лютому цього року безпілотнику він виявив значну частину запчастин виробництва інших країн, зокрема елементи, які через санкції Росія не могла купити.
«Наскільки він реально російський, ну, на якихось кресленнях – думаю, так. Всередині – це все фактично імпортні елементи, ну, крім, та я думаю навіть ті самі поліетиленові пляшки, з яких зроблено бензиновий бак, вони також десь імпортуються з інших країн. Це японський двигун Saito, це тепловізійні сенсори французькі Ulis, це компоненти мікросхем з Китаю, Тайваню і фактично з усього світу. Ну і таке інше, тобто якщо забрати звідти все, що імпортується – ну залишиться майже нічого, навіть клей для формування корпусів – все одно імпортний», – продовжує Павло.
Заявлено, що «Орлани» літають на висоті до 5 кілометрів, але вивчивши дані із втрачених Росією БПЛА Павло Кащук стверджує – робоча у них висота кілометр-півтора. Втім, і на такій відстані збити безпілотник стрілецькою зброєю неможливо.
«Якщо ж безпілотник попадає в зону дії нашої ППО, безумовно по ньому застосовується озброєння, все частіше вже застосовується озброєння протиповітряної оборони сухопутних військ. ЗРК «Оса» успішно знищує саме «Орлан-10», який найпоширеніше застосовується. Крім того, використовуються, звичайно, і засоби радіоелектронної боротьби для їх знешкодження ну і знищення відповідно», – каже спікер повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
«Насправді, на сьогоднішній день найбільш ефективною протидією «Орлану» є наші засоби РЕБ, тобто радіоелектронна боротьба. Сучасні комплекси, які дозволяють цей «Орлан» вчасно виявити ще задовго до того, як його почують або побачать бійці, вести там якимись, скажемо так простими словами, променем радіоперешкод, і таким чином, створювати перешкоди для, перше – його орієнтації в просторі, тобто зашуміти йому навігаційну систему, друге – зашуміти йому канал керування і в цей момент, відповідно, екіпаж, який перебуває десь там за 50-100 кілометрів, він все ще буде бачити, на жаль, картинку з камери, але керувати літаком вони вже не зможуть. У більшості випадків такі літаки просто розвертаються і в автоматичному режимі повертаються назад на базу, це якщо їм пощастить. Але десь в половині випадків вони через певні там системні глюки чи інші там негаразди, втрачаючи керування екіпажем ручне, намагаються перейти в автоматичний режим, щось іде не так і вони падають», – продовжує Павло Кащук.
Безумовно, найвідомішим безпілотником в українській армії залишається Bayraktar. У ЗСУ неодноразово демонстрували відео знищення за його допомогою командних пунктів та техніки російської армії.
«Окрім функції розвідувальної, крім функції цілевказання, окрім функції радіоперешкод – він несе ударну функцію і Bayraktar не раз застосовувався по російських військах, знищено зенітні ракетні комплекси «Бук», знищено колони техніки, бензовози, Bayraktar активно брав участь у потопленні крейсера «Москва», а також подавленні сил засобів ППО та військово-морських сил на острові Зміїний», – розповідає Юрій Ігнат.
«У РФ немає ударних безпілотників такого рівня, як Bayraktar, ті ударні безпілотники, які у них є, їх, по-перше, мало, вони буквально штучні і вони близько не наближаються за своїми можливостями до «Байрактару» у плані оптики та можливостей, точності ракет тощо. Тут нема з чим порівнювати, аналогів Bayraktar у них немає в принципі», – каже Ігаль Левін, офіцер армії оборони Ізраїлю та військовий аналітик.
За даними проєкту ORYX, Україна втратила щонайменше 8 безпілотників Bayraktar. Загалом візуально підтверджено, що Росія збила чи захопила 21 український БПЛА. ЗСУ все ще відчувають нестачу безпілотників, особливо тих, які можуть залітати за лінію фронту хоча б на 20-30 кілометрів, не кажучи вже про сотню.
«Розуміємо, що дрон — це розхідний матеріал, як і боєприпаси, на них не потрібно жаліти кошти, тому що це наші очі в повітрі. Чим більше ти бачиш з повітря ворога — тим більше ти про нього знаєш. Тим більше ти маєш можливостей маневрувати, і убезпечити свій особовий склад. За останніх 100 днів ми придбали понад три тисячі дронів, ми законтрактували з компанією «Девіро» 25 безпілотних комплексів «Лелека-100», завтра ми перейдемо на контрактування більш потужних безпілотних апаратів вже оперативно-тактичного рівня — це літаки, які летять на глибину 80-100 км, це якраз буде договір з компанією «Укрспецсистем» на виробництво 10 безпілотних комплексів на базі шасі для Збройних сил України, і там загальна вартість майже складає 300 мільйонів гривень. Тому ми не одні, паралельно працює досить активно держава, паралельно працюють інші волонтерські організації та благодійні фонди, спільними зусиллями, ще раз повторюсь, думаю протягом декількох тижнів, або місяця ми покриємо критичну потребу в усій лінійці», – запевняє Андрій Римарук, керівник військового відділу фонду «Повернись живим».
«Ми розвідуємо, знаходимо, корегуємо та знищуємо. Ми не жалкуємо, ми використовуємо його більш як доцільно, і щоб воно приносило якусь користь. Але якщо ми бачимо, що там йде десь прорив, і там ми потрібні, щоб злетіли, але там небезпечно для зльоту – ми все одно туди полетимо, ми будемо розуміти, що є велика вірогідність втратити цей літачок, але ми все одно полетимо туди, бо це життя людини, а це просто борт. Це пластик», – каже оператор БПЛА ЗСУ Тимофій.
Міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що у найближчих пакетах допомоги він очікує на серйозні БПЛА, але які саме – не уточнив. Reuters пише, що Київ може отримати дрони «MQ-1», які можуть нести керовані ракети. Водночас збройні сили вже використовують дрони-камікадзе Switchblade. Одними лише безпілотниками не перемогти у війні, але їхня присутність у повітрі може дуже сильно вплинути на успіхи на землі. Чи то цивільний квадрокоптер, чи високотехнологічний армійський дрон.
