Новий проєкт Трудового кодексу від Міністерства економіки має на меті суттєво дерегулювати трудові відносини, щоб стимулювати українську економіку. Урядовці вважають, що це вирішить проблеми ринку праці, такі як нові нерегульовані форми зайнятості, бюрократизація та тінізація. Натомість профспілки переконані, що проєкт «ліквідує сталість і зрозумілість» трудових відносин, а роботодавці кажуть, що документ не гарантує «конкурентноздатний цивілізований ринок праці». З критикою також виступив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Радіо Свобода підсумовує дискусію.
Питання нового Трудового кодексу (ТК) актуальне у зв'язку з повномасштабною агресією Росії і підготовкою України до післявоєнного періоду: невтішна демографічна ситуація, тривожні показники смертності та народжуваності, мільйони мігрантів, велика кількість ветеранів.
Дискусія довкола нового проєкту кодексу триває з січня минулого року, коли було опубліковано перше напрацювання Мінекономіки. Документ має замінити кодекс законів про працю ще 1971 року.
Ключові нововведення, про які говорить Мінекономіки, яке називає прийняття ТК ключовим завданням 2025 року:
- Легалізація різних форм зайнятості: Передбачається офіційне визнання дистанційної, надомної роботи та нефіксованого робочого часу, що відображає сучасні тенденції ринку праці.
- Діджиталізація трудових відносин: Заплановано перехід від паперових трудових книжок до електронного обліку, спрощення збору та обробки інформації про працівників.
- Боротьба з мобінгом: Введення норм, спрямованих на запобігання та протидію психологічному тиску на робочому місці.
- Скасування дискримінаційних обмежень: Проєкт передбачає усунення застарілих норм, які обмежують права жінок у трудовій сфері, забезпечуючи гендерну рівність.
«Наша мета – створити умови, аби ті, хто хоче працювати, могли це робити без перешкод», – каже перша віцепрем'єр-міністерка, міністерка економіки Юлія Свириденко.
Всі сторони, задіяні в роботі над новим Трудовим кодексом – розробник; роботодавці у вигляді Спільного представницького органу роботодавців; працівники, як Спільний представницький орган об’єднань профспілок, погоджуються в одному – Україні потрібне нове трудове законодавство.
Не тільки тому, що воно застаріле, але й тому, як пишуть у своїй науковій експертизі науковці Анатолій Толок та Юлія Залознова, КзПП часто вступає в суперечність із значною кількістю підзаконних нормативно-правових актів.
Також вимогою асоціації з Європейським союзом є наближення українського законодавства до правових стандартів та практики ЄС у сфері зайнятості.
Однак новий проєкт, переконані критики, мінімізує роль держави, применшує роль профспілок, не гарантує жінкам та людям з інвалідністю рівні умови праці, і тому, на їхню думку, не призведе до покращення.
Де прогалини?
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець повідомив Радіо Свобода, що не підтримує проєкт ТК, зазначивши, що окремі його норми «суперечать принципам, закріплених у Конституції України, міжнародному законодавстві», а певні «положення, порівняно з чинним законодавством, можуть (або будуть) послаблювати права та гарантії працівників».
«Проєкт містить низку недоліків, зокрема структурні прогалини, юридичну невизначеність», – зазначив Дмитро Лубінець, додавши що надав свою позицію Мінекономіки у грудні 2024 року.
Профспілки також не підтримали цю редакцію документу і надіслали міністерству велику кількість зауважень. Там вважають, що проєкт має суперечливі положення, зокрема у питаннях регулювання роботи та відпусток, незрозумілі формулювання і прогалини у сфері реформування окремих інститутів трудового права.
Щоправда, як каже Радіо Свобода Василь Андреєв, заступник голови Федерації профспілок України, нова версія має суттєві покращення і «принаймні нагадує кодекс».
Крім цього, за його словами, документ краще регулює підстави звільнення працівників (хоч все ще має проблематичні місця), роль колективного договору і систему оплати праці. Також позитивним є визнання неформальних навичок, навіть якщо людина не має диплому кваліфікованого робітника.
Вплив профспілок під час війни зменшився
Це не перша спроба змінити трудове законодавство в України, однак усі попередні були невдалі. У 2019 році колишній міністр економіки Тимофій Милованов ініціював законопроєкт «Про працю», який також мав суттєво лібералізувати та дерегулювати трудові відносини і зрештою не був схвалений через опір профспілок. Багато з ідей, які були прописані в цьому законопроєкті, надалі пропонуються і в проєкті сьогоднішньої міністерки.
У дусі політики останніх років уряд прагне зменшити вплив профспілок і таким чином, на думку профспілок, скасувати інститут соціального діалогу. Замість представницької ролі працівників у звільненні чи масовому скороченні ті мають відігравати тільки узгоджуючу роль.
«Звичайно, нас дуже розчаровує ставлення до профспілок, як до зайвого елементу, і намагання в тих чи інших статтях (проєкту Трудового кодексу – ред.) сказати, що, ну треба ще подумати, чи профспілки є представниками робітників, можливо, нам набагато краще мати пряму демократію?» – зауважує Андреєв.
З часу повномасштабного вторгнення Росії позиція профспілок послабилась, оскільки під час воєнного стану будь-які протести та страйки заборонені. Це той інструмент, який дозволяв їм раніше зупиняти владу під час попередніх спроб замінити Трудовий кодекс.
«Безумовно, ми втратили цю силу, тому і пропонуємо уряду з відкритими обіймами поглибити соціальний діалог у цей момент», – каже Андреєв.
Зацікавити біженців і створити умови для ветеранів
В умовах воєнного стану було схвалено багато змін, доповнень в трудове законодавство, не на користь прав працівників, і які також внесли у проєкт, і які профспілки вважають там зайвими. Раніше профспілка могла відмовити працедавцю у звільненні, а зараз можна звільняти чи переводити на іншу роботу без детального погодження.
В уряді пояснюють, що трудове законодавство має бути гнучким, щоб відповідати сучасним умовам економіки. Також зайва бюрократія може гальмувати розвиток бізнесу.
Разом з тим новий Трудовий кодекс повинен враховувати нові виклики. Однією з нагальних проблем є працевлаштування ветеранів війни. У проєкті ТК про це наразі написано у загальних словах, а от схвалений 15 січня законопроєкт про працевлаштування осіб з інвалідністю профільні громадські організації не підтримали.
Серед інших викликів – брак робочої сили та непривабливість робочих місць для біженців.
Попри те, що економіка, хоч і повільно стабілізується, рівень безробіття в Україні високий: у 2024 він сягнув 14,2% (порівняно з 22,1% у 2022 році та 10,3% у 2021) і, як прогнозує Національний банк України (НБУ), за два роки він зменшиться до 10,6%.
НБУ вказує на високий попит на працівників і те, що «зростання зайнятості обмежуватиметься тривалим збереженням диспропорцій на ринку праці через наслідки війни, зокрема мобілізацію та міграцію».
У світі, за даними Управління верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), нараховано 6,8 млн біженців з України. НБУ припускає, що у 2025 році кількість вимушених мігрантів збільшиться на 200 тисяч осіб, натомість повернення мігрантів прогнозують на 2026 рік – теж близько 200 тисяч осіб.
Тож є питання, яким чином українська влада планує повернути більше українських працівників з-за кордону, коли їм на місцях пропонують кращі умови і вищу зарплату.
«Люди будуть повертатися тільки тоді, коли вони бачитимуть високий рівень захисту прав найманих працівників, відповідні гарантії, те, що вони вже відчули, перебуваючи в Європі», – каже Радіо Свобода Анатолій Кінах, президент Українського союзу промисловців та підприємців, який входить до Спільного представницького органу роботодавців. На його думку, законопроєкт не гарантує «конкурентноздатний цивілізований ринок праці в Україні».
На питання, чому переговори щодо цього з владою важкі, Кінах не відповів прямо, а сказав, що «всі зауваження були сформовані міністерству». Як додав він, українській владі потрібно взяти до уваги, що в Росії, країні агресорі, рівень безробіття низький, а виробництво налаштоване «на кращому рівні».
Натомість міністерка Юлія Свириденко наголошує, що у 2024 році її команда провела «десятки зустрічей з представниками громадянського суспільства, бізнесу, міжнародних організацій, щоб спільно доопрацювати проєкт закону так, аби він відповідав запиту як працівників, так і роботодавців».
Радіо Свобода надіслало запит до Міністерства економіки з проханням відповісти на критику та очікує на відповідь.
Коли саме в України буде схвалено новий Трудовий кодекс поки що незрозуміло, за словами співрозмовників Радіо Свобода, робота над текстом може тривати ще принаймні пів року. У Мінекономіки повідомили Радіо Свобода, що наразі проєкт проходить етап погодження, тривають зустрічі.
Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю Лексу Фрідману нещодавно сказав, що Україна готова «відкритися для інвестицій, це дасть нам можливості, робочі місця, доходи. Чесно, я не хочу дешевої робочої сили».
Форум