Які аварійні ситуації сталися на Запорізькій АЕС останнім часом? Що їх спричинило і до яких наслідків вони можуть призвести? В якому стані зараз ЗАЕС і чому дії окупаційного керівництва українські фахівці називають некомпетентними? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- 14 листопада стався частковий блекаут на окупованій Запорізькій АЕС. Як повідомили в «Енергоатомі», відбулося знеструмлення на шостому енергоблоці ЗАЕС, в результаті чого запустились дизель-генератори і системи безпеки, які працювали 90 хвилин.
- Російська окупаційна адміністрація продовжує порушувати технічні вимоги експлуатації обладнання на Запорізькій АЕС. Такі дії можуть спровокувати відмову найважливішого обладнання систем безпеки – дизель-генераторів, заявив 17 листопада президент компанії «Енергоатом» Петро Котін. За його словами, це стосується енергоблоків № 2, 4 та 6.
- Крім того, напередодні внаслідок переведення 5-го енергоблока у «гарячий» стан стався інцидент з витоком реагентів із першого контуру реактора в другий. Попри наявні порушення, окупаційне керівництво не поспішало переводити блок у стан «холодного зупину», повідомили тоді в «Енергоатомі». 17 листопада витік речовин у реакторі підтвердили й експерти МАГАТЕ.
- В «Енергоатомі» нагадали, що переведення енергоблоків ЗАЕС у стан «гарячого зупину» є порушенням умов ліцензії Держатомрегулювання та вимог «Енергоатома».
- За кілька днів стало відомо, що окупаційне керівництво вирішило таки перевести 5-й енергоблок із «гарячого» до найбільш безпечного – «холодного» стану.
- В ефірі телемарафону 21 листопада Котін розповів, що зараз на Запорізькій АЕС залишаються до 800 українських співробітників високої кваліфікації. Решту персоналу привозять з Росії. Їхня некомпетентність призводить ЗАЕС до занепаду, каже він.
«Витік радіоактивної води»
Керівник експлуатаційного підрозділу Запорізької АЕС до березня 2023 року Олег Дудар пояснив «Новинам Приазов'я», в чому полягає небезпека, коли відбувається витік води з одного контура реактора до іншого. На думку фахівця, це робиться навмисно.
За його словами, у воду в першому контурі додається борна кислота, яка її окислює. Крім того, ця вода охолоджує ядерне паливо, набираючись радіоактивності від цього палива.
«Вона ще є брудною, радіоактивною. Тому вона і не повинна нікуди виходити. Вода другого контуру є переважно близько до нейтральної або трошки лужна. Її такою роблять, додаючи там свої хімікати, і це також вимоги експлуатації цієї іржавіючої сталі. По-перше, якщо кислота потрапляє в другий контур, то вона починає роз'їдати цей метал, це погано. А якщо ця кислота ще й забруднена радіоактивними речовинами, які є в першому контурі, то це погано вдвічі. Це порушення міжнародної безпечної експлуатації – не повинна вода першого контуру, брудна і радіоактивна, виходити за свої встановлені межі», – пояснив він.
Подальше управління станції некваліфікованими кадрами призведе до деградації обладнання, наголосив колишній керівник підрозділу.
За його словами, наразі на станції немає ні обсягів ремонтів, ні обсягів технічного обслуговування, ні обсягів випробувань, через це обладнання деградує.
«Вони (окупанти – ред.) розуміють те, що вони станцію не отримують, і південь не утримують, і те, що захопили в Україні, вони не утримують, і колись доведеться піти зі станції. Тому у них певна мета – щоб передати обладнання якомога у більш поганому стані, й це вони роблять навмисно», – переконаний дудар.
Небезпечний стан
Блекаут, який стався на АЕС та подальші негаразди свідчать про, що окупаційне керівництво станції не в змозі утримувати її у безпечному стані, каже начальник відділення аналізу безпеки Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки Дмитро Гуменюк.
«Наразі всі блоки на запорізькому майданчику не генерують електроенергію. І, відповідно, для того, щоб їх підтримувати у безпечному стані, потрібно зовнішнє електроживлення. Це зовнішнє електроживлення забезпечує Україна, українська енергомережа, і втрата цього зовнішнього електроживлення призводить до знеструмлення енергоблока, відповідно, ті системи, які працюють для охолодження активної зони реактора, для охолодження ядерного палива в басейні витримки, перестають працювати. І для того, щоб ці системи працювали, необхідне заживлення від альтернативних джерел. Для запобігання аварії стоять штатні дизель-генератори на кожному енергоблоці», – пояснив він.
Про наслідки
Що стосується протікання води з 1-го до 2-го контуру реактора – наслідки у цього процесу можуть бути різними в залежності від реакції персоналу, зазначив фахівець.
Якщо це протікання доволі велике і його не ліквідувати, то це витік радіоактивних продуктів в навколишнє середовищеДмитро Гуменюк
«Наслідки в будь-якому випадку негативні. Тому що, окрім того, що це може бути викид активності з першого контуру в парогенератор, далі це може призвести до викиду в навколишнє середовище. Інший наслідок негативний – те, що теплоносій в першому контурі містить борну кислоту, яка є доволі агресивним середовищем. Наявність борної кислоти в парогенераторах, в теплообмінному обладнанні другого контуру призведе до того, що може суттєво активуватися корозія елементів і доволі швидка деградація обладнання в другому контурі. Ну і, звісно, якщо це протікання доволі велике і його не ліквідувати, то це витік радіоактивних продуктів в навколишнє середовище і радіоактивне забруднення», – попередив експерт.
Втім, оскільки наразі блоки стоять в довго зупиненому стані, ланцюгова реакція припинена і виділяються тільки залишки енерговиділення. Тому серйозні радіаційні наслідки та суттєвий вплив населенню Енергодару, де розташована ЗАЕС, поки не загрожує.
Основною загрозою для Запорізької АЕС є те, що там досі перебувають російські військові і їхня техніка, наголошує Гуменюк.
Він зазначив, що військові дії поблизу Запорізької станції, обстріли станції призводить до того, що можуть бути пошкоджені лінії електропередач, що може спричинити нові блекаути та пошкодження обладнання.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Люди зникають безвісти»
Депутат Запорізької міської ради Дмитро Кирильчук розповів «Новинам Приазовʼя», що ситуація на Запорізькій АЕС наразі дуже напружена. Українських працівників досі намагаються схилити до отримання російських паспортів, співпраці з «Росатомом» і його структурами.
«Дійсно, на станції наразі й досі перебувають наші енергетики. Це працівники саме держпідприємства «Енергоатом», які за весь цей час, можна сказати, вже героїчно, що вони відмовились підписувати так звані контракти. Адже містяни говорять про те, що, на жаль, багато хто зник безвісти», – каже він.
Окупаційна адміністрація не полишає мету спрямувати роботу Запорізької АЕС на російські потреби, але поки що їй це не вдається, стверджує депутат.
«Звичайно, вони хочуть її використовувати для своїх потреб, пустити через лінії через Крим, щоб вона працювала на енергосистему саме Росії. Але ж на практиці бачимо їхню некомпетентність, недолугість та незважені рішення», – підкреслив Кирильчук.
«Енергодар заселяють військовими»
Міський голова Енергодара Дмитро Орлов у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, що ситуація у місті напряму залежить від стану справ на ЗАЕС. Особливо взимку, коли має працювати система опалення.
«Зараз вже досить така зимова погода на вулиці. І події на 5 енергоблоці, і переведення його у стан «холодного зупину» з подальшим ремонтом призведе до зниження параметрів теплової мережі, від якої живиться централізована система опалення в місті. Що стосується відключень електрики, то, так, вони періодично відбуваються. І взагалі події, які відбуваються на атомній станції й в місті, вони більше пов’язані з некомпетентністю (російських керівників та російського персоналу, який зараз перебуває на станції – ред.) і з деградацією самого обладнання», – сказав Орлов.
В Енергодарі, за приблизними підрахунками, залишаються 20% жителів, каже міський голова. За його словами, місто більш менш забезпечене всіма життєво необхідними функціями.
Є певна міграція стосовно заселення ЕнергодаруДмитро Орлов
«Окупанти вже декілька разів проводили «інвентаризацію», як вони кажуть, житлового фонду. В ті обʼєкти нерухомості, що залишили жителі, які виїхали з міста, а це близько 80%, його активно заселяють або військовими, родинами військових, або колаборантами з інших територій. Тобто є певна міграція стосовно заселення Енергодару», – розповів Орлов.
«Критична кадрова ситуація»
Працівники ЗАЕС також продовжують виїжджати з Енергодару, не витримуючи тиску окупаційної влади. Кадрова ситуація на станції критична, додав він.
«Забезпечити шляхом відряджень працівників з інших атомних станцій робочі процеси, які відбуваються на ЗАЕС, окупантам не вдається. Якщо вони не можуть повністю закрити хоча б експлуатаційну категорію по обладнанню, вони вимушені іти на цей крок і допускати наш український персонал до обслуговування для того, щоб просто не довести до критичних наслідків, які вже не можна буде повернути, з якими буде дуже важко впоратися. Такі факти є і на цих, скажімо так, прикладах ядерного героїзму, я думаю, що зараз ця безпека окупованої станції тримається», – наголосив Орлов.
- Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після масштабного вторгнення в Україну. МАГАТЕ відрядила моніторингову місію на станцію у вересні 2022 року.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум