Доступність посилання

ТОП новини

«Останнє, що хочу – служити Росії». Історія жителя Херсонщини, який виїхав до ЄС через Крим та Грузію


Автомобільна черга з окупованої частини Херсонщини до анексованого Криму, ілюстраційне фото
Автомобільна черга з окупованої частини Херсонщини до анексованого Криму, ілюстраційне фото

«Ви і не уявляєте, яка класна Україна», – каже житель Херсонської області, який працює в IT-сфері і зараз перебуває у Німеччині. Чоловік п’ять перших днів окупації рідного села Веселе провів у підвалі, рахуючи вибухи, в очікуванні «зеленого» коридору до підконтрольної українській владі території. Але коридору так і не надали. Коли в окупованій Херсонщині заговорили про мобілізацію чоловіків до лав армії РФ, він вирішився виїжджати через анексований Крим. Про цей шлях він розповів проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». В чоловіка на Херсонщині залишилися рідні, тому з міркувань безпеки редакція не розкриває справжнього імені українця.

«Тільки не через Крим»

«Це останнє, чого я хочу в житті – служити в російських військах та воювати проти наших», – каже житель Херсонщини, пояснюючи, чому вирішився на виїзд через Крим.

Він підкреслює, що ніколи не хотів залишати рідний край.

Особливо страшно їхати одному – до одного більше претензій, не знаєш, що можуть зробити

– Я чув історії про те, як люди не можуть виїхати з Херсонщини: то в полі сидять, то під обстріли потрапляють. І не було в мене правдивих підтверджень того, що вдало виїжджають в бік України (підконтрольної владі України території – ред.). Цікавило саме те, як випускають росіяни чоловіків, бо знав, що жінки їдуть й родини з дітьми легше проходять. Особливо страшно їхати одному – до одного більше претензій, не знаєш, що можуть зробити. Та і машина більш потрібна тут рідним, ніж мені, щоб виїхати. Тож я так і не знайшов, до кого пристроїтися та виїхати.

Чоловік каже, що завжди був противником виїзду з області через окупований півострів.

– Спочатку я казав: «Тільки не через Крим». Страшно було, та й не шукав я такого варіанту. Але знайома розповіла, що її рідні вдало виїхали через півострів, не без перешкод, але ж доїхали до Грузії, перевізник надійний, тож треба було вже вирішувати.

Документи оглядали прискіпливо, зі всіх сторін перевертали, крутили

За його словами, до Криму пропускають з будь-яким паспортом, але із закордонним трохи простіше.

– Я хотів на «кримському кордоні» показати наш звичайний паспорт, але помітив таку деталь – на першій сторінці стерлася печатка на фотографії, тому я вирішив надати свій закордонний. І не дарма, бо документи оглядали прискіпливо, зі всіх сторін перевертали, крутили, могли бути претензії.

«Отримав печатку «Армянськ – Росія»

– Виходить: не виїжджав з України, але в’їхав у Росію. Не виключаю, що будуть проблеми. Раніше ж було незаконно перетинати ті кордони (адмінмежу між Кримом та Херсонською областю – ред.), але, сподіваюсь, вибачать.

На шляху до Криму було 16 блокпостів

– Ще «воєннік» (воєнний білет – ред.) перевізник сказав взяти, не знаю, навіщо, але взяв. На шляху до Криму було 16 блокпостів, не всі нас зупиняли, і на кожному перевіряли по-різному.

Як розповів чоловік, перевізник вирушав із Нової Каховки.

– Мені треба було зі свого села спершу туди доїхати. На той час ходив один місцевий автобус раз на день. Найжорсткіша перевірка була біля ГЕС (захоплена російськими військовими Каховська ГЕС – ред.) – нюхали собаки багаж, перевіряли ручний багаж, забирали документи до якоїсь будки, переписували собі дані – й це зайняло півтори години. В цьому автобусі їздять наші люди туди-сюди до магазинів, наприклад, робити покупки.

Весь шлях до Грузії коштував 9 тисяч гривень

Після ночівлі у Новій Каховці шлях чоловіка був уже до Криму, а далі до Грузії.

– Весь шлях до Грузії коштував 9 тисяч гривень з урахуванням авансу, який треба теж надати – це ціна перевізника. Ми взагалі достатньо швидко доїхали десь за півтори доби до Грузії, часто буває, що люди їдуть по 3 доби, і це важко навіть фізично витримати.

«Порада – впевнено брехати»

Чоловіків відводять в сторону, там стоять будочки і ФСБшники перевіряють повністю: допит, телефон, роздягання

– Важко було на «кримському кордоні». Спочатку проходиш прикордонників (російських – ред.), там питають: «Куди, звідки їдеш, чому?». Далі чоловіків відводять у сторону, там стоять будочки і ФСБшники перевіряють повністю: допит, телефон, роздягання. І це було найстрашніше.

– В мене питали стандартно – чого їду, чи є в мене знайомі із ЗСУ та АТОшників, і ці запитання по колу, а ще залякували: «Якщо щось знайдемо – в СІЗО до Сімферополя».

За словами чоловіка, ФСБшники ретельно перевіряють телефон: контакти, фото, відео, зокрема і у видалених файлах.

Телефони підключали до системи, щоб дістати видалені файли. Дивилися на татуювання, шрами

– В деяких попутників телефони підключали до системи, щоб дістати видалені файли. Дивилися на татуювання, шрами. Десь 40 хвилин це тривало. Цікаво, що в мене спитали, коли вже ніби закінчували, чи приїду я голосувати на «референдум» до Херсону.

Я сказав: «Так, звісно, буду, в мене там батьки, куди ж я подінуся». А що я б сказав ще? Якщо щось інше, я б вже не поїхав далі.

Я вже думав про ті запитання, які можуть поставити, вивчив відповіді, підготувався.

– Якщо ви вже їдете, то вам треба знати, що відповідати на такі запитання. Треба впевнено брехати. Не треба кричати «Слава Україні!». Тут вже треба дотримуватися стратегії. Я багато зараз людей консультую, як вибратися з нашої області.

До чого готуватися?

Далі я їхав у Швейцарію, та до Німеччини, ніхто на печатки у паспорті уваги не звернув

– Під Осетією ще були блокпости. Це ще не прикордонники, але вже перевіряли документи, багаж. На ще одному пункті нас пропустив без перевірки, але, як розповідають водії, саме там зупиняють на годин 6-8 зазвичай, фотографують, беруть відбитки пальців, збирають дані. За Осетією – вже російські прикордонники, на грузинському кордоні, взагалі – свої люди.

Далі я їхав у Швейцарію, та до Німеччини, ніхто на печатки (про перетин адмінмежі між Кримом та Херсонською область – ред.) у паспорті уваги не звернув.

Українець каже, що тим, хто планує долати такий шлях, треба підготуватися, в тому числі морально.

Правильно відповідати на запитання і гарно почистити телефон – від цього все залежить

– Треба правильно відповідати на запитання і гарно почистити телефон – від цього все залежить. Якщо ви станете фотографувати техніку або вони щось знайдуть таке проукраїнське, то можуть бути проблеми. Якщо просто щось проукраїнське знайдуть, навіть новини, групи, пабліки, то можуть відмовити у вʼїзді. Краще підписатися на російські новини, залишити один месенджер, все почистити через так званий шредер файлів, видалити повністю, щоб не змогли вже поновити.

Чоловік запевняє, що обовʼязково повернеться до України.

Коли нас визволять – ту територію (Херсонську область – ред.), то я буду їхати додому. Але спочатку дізнаюся, що мене буде чекати, коли буду перетинати наш кордон, враховуючи те, як я виїхав. Я все це розумію, як і те, що я – військовозобов’язаний.

Очільник Херсонської ОВА Геннадій Лагута наголосив, що виїзд жителів області через анексований Крим є незаконним, тому українська влада не може рекомендувати цей шлях.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG