Доступність посилання

ТОП новини

«Київ – ціль номер один». Чи буде новий «великий наступ» Росії?


Знищена російська бронетехніка після того, як ЗСУ розгромили російських військових під Києвом
Знищена російська бронетехніка після того, як ЗСУ розгромили російських військових під Києвом

Чому українське військово-політичне керівництво говорить про ймовірність нового наступу Росії на Україну? На яких напрямках це може відбутися? Чи змінилася кінцева мета Росії стосовно України? Про це дізнався в експертів проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

  • Росія може здійснити «великий наступ» на Україну у січні чи лютому 2023 року. Про це, як передає CNN, 13 грудня заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, спілкуючись з іноземними журналістами в бомбосховищі в Києві. Дипломат вважає, що в Росії «все ще зберігають надію, що їм вдасться просунутися глибше в Україну». Кулеба пояснив свою точку зору призовом, який оголосила російська влада. У вересні Росія провела мобілізацію близько 300 тисяч солдатів. Аналітики припускають, що ця хвиля мобілізації може бути не останньою.
  • Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний в інтерв'ю виданню The Economist розповів, що російська армія готує близько 200 тисяч нових військових. Очільник ЗСУ не має сумнівів, що «вони знову підуть на Київ. Зокрема, вже в січні, але швидше за все, навесні, Росія може розпочати великий наступ з Донбасу на сході, з півдня або навіть з Білорусі», зазначив Залужний.
  • В американському Інституті вивчення війни заявляють, що з приходом холодів темпи наступальних операцій в Україні можуть пришвидшитися, проте зазначають, що російські війська навряд чи зможуть захопити стратегічно важливу територію в найближчі місяці.
  • На думку аналітиків, найлегше російські війська можуть відновити наступальні операції на двох основних напрямках просування в найближчі місяці – вздовж межі Харківщини та Луганщини, на північному сході України або в Донецькій області. Аналітики також зауважили, що російські сили, які вивільнилися після відходу із правого берега Херсонської області, передислокувалися в різні райони Донбасу, посилені мобілізованими резервістами. Крім того, російські війська можуть сподіватися розпочати наступ на заході Донецькій області, щоб розвинути незначний прогрес, досягнутий у листопаді в районі Вугледара-Павлівки, кажуть в ISW.

«Продовжуватиме наступальні операції»

Військовий аналітик, колишній співробітник Міністерства оборони України Сергій Грабський називає заяви українського військового і політичного керівництва «передбаченням стратегічного рівня».

Сергій Грабський
Сергій Грабський

«Розуміючи те, що Росія зараз робить, та кількість військ, яку вона мобілізувала та готує до використання у наступні місяці, можна зробити припущення, що так, дійсно, військово-політичне керівництво Росії збирається вдатися саме до тих кроків. А саме – продовження нарощення тиску на Україну, проведенням наступальних операцій у відносно близькій перспективі», – сказав Грабський

«Свідченням того є і створення нових частин та підрозділів, поповнення вже існуючих підрозділів мобілізованими. І треба розуміти, що 200 тисяч військ, які вони на сьогодні зібрали, це все ж-таки ті контингенти, які дозволяють нам говорити про те, що Росія продовжуватиме наступальні операції», – вважає Грабський.

Експерт пояснив, від яких факторів залежить масштабність наступу російських військ.

Вони виснажені, і їхня промисловість аж ніяк не відповідає рівню військової промисловості Радянського Союз
Сергій Грабський

«Наскільки Росія зможе мобілізуватися, відносно тих сил та засобів, що в неї є зараз на зберіганні, наскільки вона може їх підготувати – я говорю про ракетні удари власне. Бо вони виснажені, і їхня промисловість аж ніяк не відповідає рівню військової промисловості Радянського Союзу. Тобто вони не можуть протягом короткого періоду часу накопичити таку велику кількість потрібних ракет, як це вони робили перед тим. Адже, якщо ми згадаємо інтерв'ю головнокомандувача Збройних сил України, вони до тої операції готувалися 3,5-4 роки, такого часу в них зараз немає», – зазначив він.

«Ми вже не такі, як на ранок 24 лютого»

Київ залишається для російської армії найбільш доцільним стратегічним напрямком, каже Грабський.

Протитанкові їжаки на Майдані Незалежності в Києві, 2 березня 2022 року
Протитанкові їжаки на Майдані Незалежності в Києві, 2 березня 2022 року
Можна розглядати там якісь активні дії з білоруського напрямку
Сергій Грабський

«Вони можуть намагатись атакувати нас з Харківської області, але щось нового вони навряд чи придумають. Можна розглядати там якісь активні дії з білоруського напрямку, побачимо. Ми вже готові, ми вже не такі, як на ранок 24 лютого, тому для росіян це не буде у будь-якому випадку, легкою прогулянкою», – наголошує Грабський.

Він зазначив, що зима не є визначальною для проведення наступальних операцій.

«Зима, з одного боку, допомагає маневрувати, а з іншого боку, є певні складності з підготовкою оборонних позицій. І таким чином, зима як кліматичний фактор не може бути визначальним чинником саме при плануванні й проведенні бойових дій. Це також залежить від підготовки та наявності особового складу, озброєння, бойової техніки й задач, готовності до виконання цих задач, забезпечення військ, озброєння, матеріальними засобами», – зауважив експерт.

Окопи ЗСУ на передовій під Попасною на Луганщині, архівне фото
Окопи ЗСУ на передовій під Попасною на Луганщині, архівне фото

Потужних економічних можливостей для виробництва широкого спектра озброєння Росія наразі не має, додав він.

Зараз росіяни сфокусували свої зусилля на виробництві того, що вони можуть наростити
Сергій Грабський

«До такої війни Росія не готувалась і зараз розгорнути військову промисловість хоча б на кшталт військового союзу їм вже не вдасться фізично. Але це не означає, що Росія не має досить великих запасів техніки та озброєння, яке створювалось ще під час Радянського Союзу. І зараз вони сфокусували свої зусилля на виробництві того, що вони можуть наростити», – стверджує Грабський.

За його словами, в Росії намагаються відновити ті запаси, ті ресурси, які перебувають у них на зберіганні.

«Але зберігаються вони протягом тривалого часу, тому час на відновлення і ресурси на відновлення потрібно залучити дуже великі. Таким чином Росія об'єктивно починає таке інтелектуальне відставання, бо зробити щось нове вони вже не можуть, але випродукувати щось таке, що буде летіти, вибухати або стріляти, вони ще можуть», – каже експерт.

«Накопичують сили на двох напрямках»

Співголова Громадської ініціативи «Права справа» Дмитро Снєгирьов у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, що з 320 тисяч мобілізованих російських військових, про яких відомо з офіційних джерел, лише близько половини беруть участь у бойових діях на території України.

«Відповідно, що 150-170 тисяч інших проходять навчання безпосередньо в таборах підготовки як на території окупованих регіонів Луганської та Донецької областей, так і в Росії», – зазначає він.

Дмитро Снєгирьов
Дмитро Снєгирьов

Російські війська зараз накопичують сили на двох напрямках – запорізькому і харківському, зауважує експерт.

«Запорізький напрямок – це можливий наступ ЗСУ з метою деокупації Мелітополя і Бердянська. І, таким чином, фактичне звільнення не тільки Запорізької області, але і Херсонської», – зазначає Снєгирьов.

Російські окупанти концентрують війська на території Запорізької області. В авральному порядку створюються, проводяться інженерні та фортифікаційні роботи в районі Мелітополя
Дмитро Снєгирьов

«Тому, щоб мінімізувати відповідні сценарії з боку Збройних сил України, якимось чином спробувати утримати ситуацію, відповідно контроль над цими двома областями, ну й Автономну Республіку Крим, російські окупанти концентрують війська на території Запорізької області. В авральному порядку створюються, проводяться інженерні та фортифікаційні роботи поблизу Мелітополя, який є ключовим транспортним хабом, як окупаційної армії, так і фактично ключем для деокупації Криму», – наголошує експерт.

Також російська армія може намагатися здійснити наступ на донецькому напрямку, щоб вийти на адміністративні кордони цієї області, вважає Снєгирьов. На його переконання, в цілому, Росія не залишає спроб анексувати якомога більшу частину України.

Український військовослужбовець-сапер на адміністративній межі між Харківською і Донецькою областями після звільнення ЗСУ цієї території від військ РФ
Український військовослужбовець-сапер на адміністративній межі між Харківською і Донецькою областями після звільнення ЗСУ цієї території від військ РФ

«Варто говорити про те, що мобілізаційний резерв РФ – це приблизно до 1,5 мільйона осіб. Якщо ми наразі говоримо, що мобілізовано лише 320 тисяч, то можемо порахувати, що людського резерву в країни-окупанта ще є в достатній кількості. Те саме стосується й артилерійських снарядів», – сказав експерт.

Попри те, що оперативно-стратегічна ініціатива у війні зараз на боці ЗСУ, Росія намагатиметься отримати перевагу за рахунок чисельності живої сили, зазначив він.

«РФ ніколи не ставила, на відміну від України, питання життя людей чи то цінність життя людини, як пріоритет. Незважаючи навіть на погану матеріально-технічну забезпеченість своїх військ, вони спробують використати тактику Другої світової війни. Тобто шляхом чисельної переваги в живій силі», – впевнений Снєгирьов.

Незмінна мета Кремля

Політолог Олег Саакян також вважає, що заяви про ймовірний новий наступ російських військ свідчать про те, що Кремль не відмовився від мети захопити всю Україну.

Олег Саакян
Олег Саакян
Заходу Україну все одно потрібно підтримати в її сценарії перемоги
Олег Саакян

«Росія все ще розраховує отримати Україну всю. Для Заходу політично це означає, що треба готуватися до більш довгого протистояння. Будь-які ідеї, що можна чайною ложечкою підтримувати Україну в ситуації ані війни, ані перемоги, вони будуть набагато кривавішими й дадуть ще більш жорсткі картинки і, відповідно, все одно призведуть до того, що Україну все одно потрібно підтримати в її сценарії перемоги», – зазначив Саакян.

Модель підтримки України з боку Заходу має змінитися, впевнений політолог.

«Потрібно переходити від моделі підтримки України як реакції на певні кроки Росії, певні злочини, певні серйозні атаки тощо, до проактивної моделі. Це коли Україні допомагають до того, як Росія здійснила ці кроки для того, щоб мінімізувати наслідки від жорсткішання війни, брутальності цієї війни з боку Росії. Фактично це і є ті самі політичні наслідки – довга європейська війна», – пояснив він.

Українські військові артилерійського підрозділу ведуть вогонь по російських позиціях під Бахмутом на Донеччині
Українські військові артилерійського підрозділу ведуть вогонь по російських позиціях під Бахмутом на Донеччині

Олег Саакян зауважив, що країни Заходу зараз проходять власну еволюцію сприйняття Росії, України та безпекової політики в цілому.

Росія ж тактично зрозуміла, що її режим адаптувався до умов війни, каже експерт і вказує на те, що стратегічно Росія прагне перегрупуватися для ще одного наступу на Україну.

Росія вичікує якісь геополітичні зрушення у світовій політиці
Олег Саакян

«В той момент, коли всі будуть менш готові до цього. По-друге, дочекатися і витримати до того часу, поки відбудуться, на думку Росії, якісь геополітичні зрушення у світовій політиці або з'являться гострі проблеми в західних суспільствах. Ну умовно – вибори в США і можливість приходу до влади Дональда Трампа. Або розв’язання ще однієї або декількох війн на Балканах, в Середній Азії, в Перській затоці та інших точках світу», – каже політолог.

На його думку, через такі геополітичні події РФ має наміри відвернути частину уваги світу від України та разом із цим проводити всередині своєї країни мобілізацію населення «за моделлю Великої вітчизняної війни або всенародної війни».

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG