Яка ситуація у Чорнобаївці через майже пів року після звільнення від російських загарбників? Чи повертаються туди жителі? В яких умовах живуть місцеві ? Чи обстрілюють Чорнобаївку російські війська? Скільки коштів потрібно на відновлення інфраструктурних об'єктів, які знаходились на території села, чия назва стала мемом російсько-української війни? Про все дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Село Чорнобаївка розташоване за кілька кілометрів від Херсона. 24 лютого його жителі прокинулися від численних вибухів – російські військові почали обстрілювати інфраструктурні об'єкти. Вони завдали ударів по Міжнародному аеропорту «Херсон», а згодом окупували військове летовище.
- Саме в Чорнобаївці Збройні сили України завдали численних ударів по техніці військових РФ. За словами президента України Володимира Зеленського, Чорнобаївка стала «символом бездарності російського командування». Про Чорнобаївку складали вірші і писали пісні. Назва села стала мемом російсько-української війни.
- 11 листопада 2022 року Збройні сили України звільнили село від російських військ. Проте з того часу обстріли Чорнобаївки армією РФ не припинилися. Так, на початку березня через потужний артобстріл села постраждала 1-річна дитина, повідомляли тоді в Херсонській ОВА.
«Люди переховуються у підвалах»
Кореспондент «Новин Приазов’я» відвідав Чорнобаївку та розпитав місцевих жителів про те, як вони оговтуються від російської окупації та як відновлюється село.
Так, житель Чорнобаївки Сергій розповів, що після того, як Чорнобаївку деокупували, селян повністю забезпечили гуманітарною допомогою. Однак чоловік зізнається, що перебування російської армії на лівобережній частині Херсонщині все ще не дає людям відчуття безпеки.
«Люди виживають потихеньку: хто підвали обладнав, у підвалах з дітьми перебуває. До першої-другої години дня людей ще бачиш, ще ходять по селу, а після третьої години дня намагаються всі перебувати вдома, нікуди не ходити. Якось так і виживаємо. Їжі вистачає», – розповів чоловік.
«Головна проблема – безробіття»
Селяни в бесідах згадують, як жилося під час окупації й кажуть, що цей період був важким, як через присутність російських військових, так і через нестачу продовольства. Головною ж проблемою для Чорнобаївки зараз попри обстріли залишається безробіття, підкреслюють селяни.
«Що з роботою? Взагалі ніякої. Чорнобаївка розташована поряд із Херсоном, який постійно обстрілюють. 70% (жителів) працювали там, в місті. 30% працювали в колгоспі. Колгосп уже впав повністю. Так що роботи взагалі немає. Люди йдуть сюди, отримують гуманітарку. А взагалі виживають завдяки іншим родичам, друзям, які можуть їм переказати 200-800 гривень. Тим, хто тут перебуває статус внутрішньо переміщеної особи не дають. Видавав «Червоний Хрест» по 1200 грн одного разу нам і зараз кажуть, що видаватимуть по 6660 грн – одноразова акція. А так живи як хочеш», – поділився інший житель Чорнобаївки Дмитро.
«Жителі їдуть з села»
Секретар Чорнобаївської сільської ради Тетяна Лісна зазначила, що до широкомасштабного вторгнення Росії в Україну в громаді проживало 17 000 мешканців, зараз залишилося 6618 осіб.
Після визволення людей більше виїхало, ніж було на час визволенняТетяна Лісна
«Якщо брати чисто Чорнобаївку, то, мені здається, після визволення людей більше виїхало, ніж було на час визволення. На 11 листопада 2022 року у нас було трошки більше людей ніж сьогодні. В інші села, де сьогодні немає обстрілів, люди повертаються – майже по 50%, а те й більше людей повернулися в інші населені пункти», – зауважила вона.
За словами Лісної, люди, які весь час перебували в окупації, на сьогодні не отримують постійних виплат від держави.
«ВПО щомісяця отримують дві тисячі гривень на дорослу людину та три тисячі на дитину. Люди, які перебували в окупації, не отримували й не отримують на сьогодні такої допомоги. Єдине, що їм виплачувалося, це ООНівська допомога – 1200 грн та 2200 грн – це за програмою», – пояснила вона.
Секретар Чорнобаївської сільської ради при цьому повідомила, що в громаді вже відновлено електропостачання, а найбільшою проблемою називає розмінування територій.
Залишається велика проблема з розмінуванням, техніка на полях не працюєТетяна Лісна
«60% людей працювали в сільському господарстві. На сьогодні залишається велика проблема з розмінуванням території, тому техніка на полях не працює.
Кількість засіяних площ – я думаю, це буде 5-6%, можливо, 10% від того, що повинно бути», – сказала посадовиця.
Через ситуацію із замінуванням, є певні труднощі з працевлаштуванням селян, додала вона.
«На сьогодні критична проблема з працевлаштуванням, тому що люди, які працювали в сільському господарстві, не працюють. Вони перебувають без основної дохідної частини. І також, я думаю, з вирощуванням зерна будуть проблеми», – каже Лісна.
Куди долітають російські снаряди?
За словами керівника пресофісу Херсонської обласної військової адміністрації Олександра Толоконнікова, російська війська продовжують обстрілювати Чорнобаївку.
Після нового року було багато обстрілів, обстрілювали й Чорнобаївку з цієї сторони дороги, яка ближче до берегаОлександр Толоконніков
«Дотягуються до Чорнобаївки росіяни (військові РФ – ред.) своїми обстрілами. Іноді прилітає туди. Ось після нового року було багато обстрілів, обстрілювали й Чорнобаївку з цієї сторони дороги, яка ближче до берега, і саму трасу, яка йде через Чорнобаївку, вона також пошкоджена. На околицях були обстріляні будинки. Навіть дитина одна зазнала поранень з мамою», – згадав він.
Керівник пресофісу каже, що більше за Чорнобаївку зраз російські військові обстрілюють Киселівку та Степанівку. За даними Толоконнікова, на сьогодні в результаті російських обстрілів пошкоджено 18% житлових будинків.
Толоконніков додав, що в селі вже облаштовані підвальні приміщення, які жителі можуть використовувати як укриття під час обстрілів.
«Підприємства зруйновані вщент»
Щодо підприємств та індустріальних об'єктів на території Чорнобаївської громади, то за словами керівника пресофісу, «російські військові зруйнували їх вщент».
«Я був і в аеропорту, і на лакофарбовому заводі – це одне із небагатьох підприємств на правобережжі (Херсонщини – ред.), там до десятка їх таких великих (підприємств – ред.), на яких працювала вся громада. Лакофарбовий завод займався експортом своєї продукції й платив багато в бюджет», – зауважив Толоконніков.
Він зазначив, що в обласній військовій адміністрації фіксують руйнування й працюють над планами відновлення та залучення до цього міжнародних партнерів.
«Ми були разом з послом Нідерландів, послом Швеції та місією ООН у Високопільській громаді й вели саме розмови про те, що вони будуть брати шефство над певними населеними пунктами, допомагати в тому числі бізнесу, інвестуватимуть», – сказав голова пресофісу.
- Більша частина Херсонської області, включно з обласним центром, була окупована російськими військовими упродовж першого тижня повномасштабного вторгнення Росії у 2022 року.
- Деякі підрозділи Збройних сил України, що обороняли регіон, були розбиті, деякі змушені були відступати перед чисельними колонами противника, який йшов з території окупованого Криму.
- Російська влада у вересні 2022 року оголосила про анексію чотирьох українських областей.
- 11 листопада 2022 року Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. Російські військові відступили з правого берега Дніпра, де, зокрема, розташований обласний центр.
- Українська влада заявляє, що збройним шляхом боротиметься за повернення окупованих територій під свій контроль.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
