Як Росія проводить перший призов до своєї армії на захоплених територіях півдня України? Де у регіоні працюють російські військкомати, і хто з чоловіків у найбільшій групі ризику? Які завдання можуть виконувати жителі в окупації у лавах російської армії, і чи можна цього уникнути? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Перший російський призов»
Про те, що Росія розпочинає перший призов на строкову службу жителів окупованої території Запорізької області в кінці квітня повідомив голова Запорізької області Іван Федоров. За його словами, підготовка до примусового призову почалася пів року тому. У Мелітополі, Бердянську та Енергодарі створили окупаційні військкомати, а у селах – призовні пункти. У такий спосіб «окупанти виявляють мобілізаційний ресурс», заявив Федоров.
Він зазначив, що мобілізаційний ресурс на окупованій частині Запоріжжя невеликий, бо 50% населення виїхало. Натомість окупанти завезли до Мелітополя, Бердянська, Енергодара велику кількість своїх людей, які теж підлягатимуть призову.
Це підтверджують і в Міноборони Британії. В огляді відомства зазначили, що «РФ розглядає цей призов як спосіб задовольнити потребу російських збройних сил у додатковому особовому складі. Однак вплив він нього буде обмеженим».
Федоров наголосив, що єдиний спосіб уникнути призову – це виїзд з окупованої території. В разі, якщо це не вдалося, за першої нагоди варто здатися українським спецслужбам.
- Президент Росії Володимир Путін в кінці березня підписав указ про весняний призов на військову службу. У документі йдеться про те, що у період з 1 квітня до 15 липня призвуть 150 тисяч осіб, які не перебувають у запасі та є військовозобов’язаними. Виключення для окупованих територій в указі не зазначені.
- Призначений Росією керувати окупованою частиною Запорізької області Євген Балицький у 2022 році заявляв, що, як мінімум, протягом 5 років людей із захопленого регіону до російської армії не призиватимуть.
«Військкомати у дитячих садочках»
Міський голова Енергодару Дмитро Орлов розповів «Новинам Приазов’я», що підготовчі до призову заходи у місті тривають вже рік. Але зараз вони перейшли до активної фази.
Якщо отримаєте російський паспорт, наступним кроком буде отримання повістки та відправлення на передовуДмитро Орлов
«Відкрили вони (окупанти) в одному з дитячих садочків так званий військкомат. Вже активно роздають повістки тим, хто отримав російські паспорти. Здебільше це молоді чоловіки. Але я думаю, що це початковий етап. Звичайно, що все пов'язано з тим, що мобілізаційного ресурсу в окупантів вкрай не вистачає і вони використовують вже ті території, які нещодавно захопили. Так само було і на території Донецької й Луганської областей, і на території Криму. Тому зараз, попри те, що вони обіцяли не мобілізувати, ми попереджали населення, що якщо отримаєте російський паспорт, наступним кроком буде отримання повістки та відправлення на передову, як гарматне м’ясо», – зауважив він.
В першу чергу призивати до російської армії будуть тих, хто співпрацює з окупаційною владою, впевнений посадовець. При наявності російського паспорта, уникнути мобілізації чоловікам, які залишилися на захоплених територіях, вже не вдасться, вважає Орлов.
За його словами, виїхати з окупації зараз складно, але можливо. Втім, людина має бути готова до певних фільтраційних заходів окупантів. Цей процес може тривати від кількох годин до кількох навіть місяців, додав міський голова Енергодару.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Нова Каховка без молодих чоловіків»
Володимир Сальдо, якого Кремль призначив керувати захопленою частиною Херсонської області, восени минулого року заявляв, що призов жителів регіону до лав російської армії начебто не планується і здійснюватися не буде. Але при отриманні російських паспортів чоловікам вручали направлення до військового комісаріату для постановки на військовий облік. За словами Сальдо, це проводилося «виключно для формування реєстру військовозобов'язаних».
Міський голова Нової Каховки Володимир Коваленко розповів «Новинам Приазов'я», що більшість чоловіків молодого віку з міста виїхала, військкомату у Новій Каховці також немає.
«Та територія, де знаходився комісаріат, це приміщення закрите, а всі окупаційні структури перемістилися у приміщення далеко від Дніпра. Стосовно обліку людей ніяких реєстраційних дій поки ще не ведеться в самому місті», – каже міський голова.
Натомість у Новій Каховці працюють спеціальні підрозділи російської армії, які шукають своїх дезертирів, додав Коваленко.
Також особливістю Нової Каховки є те, що це місто перебуває на лінії фронту, каже міський голова. Мобілізацію активно обговорюють у громадах, які розташовані подалі від зони бойових дій.
Маріуполь: «план – 150 призовників»
Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко розповів, що у цьому місті вже є підтверджені випадки призову чоловіків до російської армії.
Нам відомо про 20 випадків, коли вже люди призвані, проходять там військово-лікарняну комісію і таке іншіПетро Андрющенко
«Наприкінці березня міністр оборони РФ Сергій Шойгу казав, що люди, які будуть призиватися з території РФ, за виключенням фактично окупованих територій, не будуть проходити строкову службу на території Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької областей. Але такого немає про наших чоловіків з окупованих територій. Ми розуміємо, що всі, кого призвуть, будуть в той чи інший спосіб знаходитись на окупованій території. Це означає – на лінії фронту. По-друге, призовна кампанія стартувала з 1 квітня. До того був повністю поновлений військовий облік. Тому призов триває. Нам відомо про 20 випадків, коли вже люди призвані, проходять там військово-лікарняну комісію і таке інші», – каже Андрющенко.
За його словами, найближчим часом до російського війська планують призвати щонайменше 150 маріупольців.
«Це таке розпорядження по лінії військкомату з Донецька на Маріуполь. Ну, подивимось, як вони справляться. До того ж сказали, що це не остаточно і може бути збільшення цього завдання з урахуванням того, що є зрозумілі проблеми в Донецьку, Макіївці, Горлівці. Там вже немає кого призвати й забирати. Це, що стосується призову. Одночасно вмовляють укладати контракт і змінювати свій статус з призовника на контрактника. Ясна річ, що мотивуються грошима в першу чергу. Обіцяють сплачувати 200 тисяч рублів і більше. Ну, поки що невідомо нам, щоб хтось уклав контракт, але це не означає, що такого не буде», – зауважив радник мера.
«Попереду – жорстка мобілізація»
Складно сказати достеменно, скільки чоловіків призовного віку залишилося у Маріуполі, втім, кілька тисяч людей – цілком реально призвати, зазначив Андрющенко. До того ж до російської армії можуть потрапити мігранти, які приїхали до міста на заробітки, додав він.
У другій половині травня ми побачимо саме жорсткі вже заходи щодо мобілізаціїПетро Андрющенко
«Посеред Маріуполя на початку травня встановили рекрутинговий намет. Перший раз його встановили на Площі Свободи. Навіть поліція була залучена з військовими, вони зупиняли автівки і наполегливо пропонували водіям пройти в цей намет. Тепер намет стоїть в Приморському парку – там багато людей, оглядовий майданчик, дорога на море. Тому там дуже великий потік людей. У нас немає сумніву, що у другій половині травня ми побачимо саме жорсткі вже заходи щодо забезпечення призову і мобілізації», – прогнозує радник мера.
«Дезертирство стане частішим»
- Центр національного спротиву на початку травня повідомляв, що один із жителів окупованих територій, якого призвали до лав російської армії, після отримання зброї розстріляв шістьох російських військових. За даними підпілля, окупанти служили в артилерії й обстрілювали Херсон. Після розстрілу місцевий житель залишив місце служби, російські військові намагалися його розшукати.
Військовий експерт, колишній командир роти батальйону «Айдар» Євген Дикий зазначив, що рівень лояльності до російської армії серед жителів окупованих територій є низьким.
Середній рівень лояльності серед мобілізованих жителів окупованих територій буде значно нижчимЄвген Дикий
«Окупаційне військо може отримати сильно немотивовану публіку. Воно може отримати людей, які за першої ж нагоди будуть здаватися в полон, або навіть просто перебігати на наш бік (на бік ЗСУ – ред.). Я не думаю, що це стосуватиметься всіх. Боюсь, що значна частина тих, хто лишився там, це психологічно такі люди, які будуть покірно виконувати накази. Так, без ентузіазму, але якщо поженуть, то підуть. Але все ж, я гадаю, що середній рівень лояльності серед мобілізованих на окупованих територіях буде значно нижчим, ніж середній рівень лояльності росіян. Тому випадки саме дезертирства чи переходу на наш бік будуть статистично значно частішими, ніж серед російських бійців. Хоча б ще й тому, що нашим є куди тікати. Вони добре знають, що вони просто перейдуть на бік своєї країни, де їх приймуть», – переконаний Дикий.
Втім, російська окупаційна влада буде намагатися взяти з окупованих територій якомога більше мобілізаційного ресурсу, додав експерт.
«Вже були Крим, Луганськ та Донецьк, тепер окупована частина Запоріжжя та Херсонщина. Так завжди, Росія продовжує війни безперервно. І тому з усіх нових окупованих територій вона не тільки вишукує те, що можна забрати матеріальне, але вона завжди мобілізує тамтешні людські ресурси. Як показує приклад дончан та луганчан, саме набраних із місцевих бійців завжди кидають в першу чергу на фронт», – зауважив він.
- У березні колишня керівниця пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк повідомила, що на лівому березі Дніпра буде активізовано мобілізацію до російської армії – з цією метою під час проведення незаконних виборів на окупованих територіях російська влада провела своєрідний перепис населення.
- У січні Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявило, що російські війська активізували механізми примусової мобілізації в окупованих громадах Херсонської і Запорізької областей, зокрема, зосередили свою увагу на фермерах.
- У ГУР заявили, що активізація примусової мобілізації, до якої вдаються російські сили на окупованих територіях України, спричинена «необхідністю покривати втрати особового складу, а також зниженням підтримки війни серед російського населення».
- Перед цим правозахисна організація Human Rights Watch у своєму звіті заявила, що російська влада продовжує примусово мобілізувати в свою армію українців на окупованих нею територіях України. Правозахисники наголосили, що така практика «є воєнним злочином».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум