Що відомо про пожежу на острові Джарилгач, чому вона сталася, і яка площа вигоріла? Які види рослин і тварин постраждали, і чи можуть вони зникнути назавжди? Чи вплинула пожежа на активність російських військових на острові Джарилгач, і яку роль він відіграє у бойових діях? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- На окупованому острові Джарилгач на Херсонщині майже тиждень тривала пожежа. Вогонь знищив всю заповідну зону природного парку, повідомила 10 серпня «Суспільному» директорка Джарилгацького національного природного парку Ірина Сабашенко.
- За її словами, вогонь міг знищити більшу частину унікальної екосистеми, постраждали популяції всіх рідкісних рослин і тварин, зокрема копитних.
- На відновлення степової, лугової, солончакових ділянок потрібно в середньому від 4-5 до 8-12 років. Тамариксові зарослі можуть відновитися лише за 15-30 років, каже Солошенко.
- Керівниця Об’єднаного пресцентру Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк 2 серпня в ефірі 5 каналу зазначила, що російські військові продовжують використовувати Джарилгач та інші національні парки й заповідні зони як полігони.
«Рослини вигоріли, доля тварин невідома»
Ірина Сабашенко у коментарі «Новинам Приазов'я» зазначила, що пожежа зараз вже не спостерігається. Втім, вона знищила майже 16 км території острова, стверджує директорка.
«Пожежа тривала приблизно тиждень. Вона розпочалася 4-5 серпня, так ми бачимо із даних космознімків. Станом на 11 серпня ми вже можемо спостерігати, що пожежа припинилася», – каже Сабашенко.
За її словами, пожежа виникла саме через те, що окупаційна влада облаштувала полігон на острові.
Вигоріла майже вся заповідна зонаІрина Сабашенко
«Скоріш за все було загоряння рослинного покриву, тому так сталося. У нас вигоріла майже вся заповідна зона, там сконцентрована основна частина всіх цінних видів, всіх частин степових екосистем, рідкісних видів, які занесені до «Зеленої книги України», а доля тварин нам взагалі невідома».
Директорка розповіла, що на строві внаслідок пожежі вигоріли цінні та рідкісні види рослин
Дійсно, такі як золотобородник цикадовий – така рідкісна дуже рослина, саме через цю рослину, а також через інші, був створений національний заказник. На відновлення рослинного покриву потребуємо дуже багато часу. Це до 10 років одних видів, а інших видів – від 15 до 30 років», – каже вона.
Підрахунок збитків для репарації
Інформацію про пожежу на Джарилгачі працівники передали до Херсонської обласної прокуратури та до Офісу генерального прокурора, додала Сабашенко. За її словами, прокуратура вже відкрила кримінальне провадження.
«Також ми зібрали дані і направили на Державну екологічну інспекцію, на Департамент екології для того, щоб ці пожежі були винесені на розгляд комісії для підрахунку збитків. В подальшому це потрібно для того, щоб країна-агресор виплачували нам репарацію», – пояснила директорка.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Що бачили та знають жителі Скадовська?
Голова Скадовської територіальної громади Олександр Яковлєв зазначив, що російські військові перебували на острові Джарилгач ще від початку окупації. Втім, з травня цього року, коли вони засипали піском частину моря і з'єднали острів з селищем Лазурним, там змогла їздити велика військова техніка. Пожежу, яка здійнялася минулого тижня, було видно зі Скадовська.
«Мешканці повідомляли нам, є навіть фото, де видно, як дим йде з острову. І пожежа тривала довго, тому що на острові там в такий період вже вся трава висохла, горить дуже добре, сонце шмалить, відповідно вітер розганяється. На жаль, я думаю, пошкоджена значна частина фауни і флори теж. Тому що гинуть всі під час таких пожеж, всі живі організми», – зазначив Яковлєв.
За його даними, на сьогодні диму від пожежі вже немає, але спостерігається рух техніки на самому острові, хоча перевірити цю інформацію важко, адже до тієї території тривалий час нікого не підпускають.
«Досі багато військових РФ»
Російських військових у Скадовську багато, каже посадовець. Втім, вони навряд чи переймалися гасінням пожежі на острові Джарилгач.
На острові немає пристосованої техніки для пожежогасінняОлександр Яковлєв
«Вони точно могли перейматися рятуванням свого майна, якщо воно там було поруч, чи якось обмежити доступу до їхніх позиції, до їхньої території. Це, я думаю, могло бути. Там немає пристосованої техніки для пожежогасіння, коли там управляв усім лісгосп, то вони періодично там чокером проорювали ці полоси. Був автомобіль пожежний там заправлений, доступ до води», – розповів Яковлєв.
У самому Скадовську поки тихо, вибухи бувають рідко, гуманітарна ситуація також стабільна, додав міський голова.
Наслідки для екології
Керівник громадської організації «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк наслідки від пожежі на острові Джарилгач називає безумовно руйнівними. Вигоріла вся незаболочена територія острова, каже еколог.
«Острів частково степовий і частково зайнятий засоленими лугами – територія, яка теж вкрита трав'янистою рослинністю, але зовсім іншою, яка регулярно затоплюється морем і є переважно вологою. Дуже багато озер, тисячі дрібних озер. І, звичайно, частина біорізноманіття є тільки на сухій території, частина – тільки на зволоженій», – поділився Василюк.
Ніхто не очікував, що на острові може статися настільки масштабна пожежа, зазначив Василюк. Загинути там могли не лише рідкісні види рослин, а й тварини.
«Не знаю, чи вони змогли пережити цю пожежу. Тільки, якщо частина цих тварин змогла просто, по іронії долі, бути на периферії цієї ділянки і якось відсунутися на вологі частини острова. Тоді ця невеличка частина тварин могла вижити», – припустив еколог.
Природа після пожежі частково відновиться, вважає експерт. Втім, унікальність Джарилгача вже втрачена.
Унікальність Джарилгача вже втрачена. Він вже буде біднішимОлексій Василюк
«Рослини, які багаторічні, коріння, яких глибоко в ґрунтів, звичайно вони наступного року знову будуть. А що робити з наземними тваринами? Я не знаю, скільки з них на цій території лишилося. Якби ми говорили з вами про якусь ділянку не на острові, то можна було б сказати, що важливо подивитися, які види є на сусідніх ділянках. Вони звідти зможуть розселитися. Але ж це острів посеред моря. Там немає сусідньої ділянки, з якої вони могли б розселитися знову. Тому я думаю, саме з цієї причині унікальність Джарилгача вже втрачена. Він вже буде біднішим», – пояснив Василюк.
«Безпека за кілька десятиліть»
Після деокупації півдня потрібно буде вилучати пісок, який насипали російські військові, і повертати Джарилгач до стану острова, каже еколог.
Там є декілька видів карпів занесених до Червоної книги, риб, є морські трави які охороняються у всій ЄвропіОлексій Василюк
«Протока стала затокою і тепер там стояча вода, яка вже замулюється і ми схиляємося до того, що вона буде умовно кажучи, заболочуватися, якщо таке слово можна вживати відносно моря. І саме в мілководдях Джарилгацької затоки найбільша кількість рідкісних тварин. Там є декілька видів карпів занесених до Червоної книги, риб, є морські трави які охороняються у всій Європі і ці всі найбільш цінні види, які прив'язані до Джарилгача, насправді не на суходолі, а в мілководді поряд з ним», – розповів Василюк.
Через дії армії РФ згадані цінни рослини та тварини можуть зникнути назавжди, припускає експерт. Щоб цього не сталося, має бути рух води між Джарилгацькою затокою і Чорни морем, пояснив він.
Також великою проблемою після деокупації буде розмінування Джарилгача. Цілком імовірно, що острів стане безпечним лише за кілька десятиліть, додав еколог: «Це 10 тис га заболоченого острова серед моря. Я не впевнений, що це територія яка буде пріоритетною до розмінування. Можливо, вона буде розмінована через кілька десятиліть».
Військове значення Джарилгача
Керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук розповів «Новинам Приазов'я», що суттєвого військового значення Джарилгач не має. Втім, російські військові ним зацікавилися.
Росіяни обрали варіант перетворити його на такий собі полігон, здійснювати там навчання своїх військовихПавло Лакійчук
«Якщо поглянути на карту бойових дій, після звільнення особливо правобережної Херсонщини, Джарилгач став таким найбільш віддаленим від «передка» районом – для того, щоб не потрапляти під обстріли, проводити там навчання.
От росіяни обрали варіант перетворити його на такий собі полігон, здійснювати там навчання своїх військових. Про те, що це заповідна територія їм власне байдуже.
Їм не цікаві наші землі заповідні, вони перетворюють наше надбання на таке собі звалище», – зауважив він.
Чи виїхали російські військові з Джарилгача через пожежу, наразі невідомо, зазначив експерт. Оскільки це досить віддалений район і інформація звідти надходить переважно через засоби супутникової розвідки. За словами Лакійчука, серйозних змін там не помітно.
«Видно, що острів постраждав і після пожежі, і після обстрілу, і взагалі від фізіологічного існування людських істот. Вони туди звозили техніку, військових, проводили стрільби, тактичну підготовку, рили окопи, навчалися бліндажі класти. Вони не хочуть розуміти, що це заповідна земля», – наголосив він.
- 19 травня Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що російські окупаційні війська з’єднали острів Джарилгач з материковою частиною Херсонської області біля селища Лазурне. За даними українських військових, російська армія в районі населеного пункту Лазурне засипала піском переправу до острова. Це зробили з метою більш інтенсивного використання природоохоронної території національного парку для військових потреб.
- Вся територія острова та частина прилеглої акваторії входить у національний природний парк «Джарилгацький». Острів Джарилгач на заході продовжується довгою піщаною косою, яку від суходолу відділяє вузька протока. Лазурне розташоване за 2 км від коси.
- Херсон і правобережжя Херсонщини українські війська деокупували восени минулого року. Проте частина Херсонщини все ще перебуває під російською окупацією.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
