Скільки жителів Херсонської та Запорізької областей виїхали з регіону через війну і окупацію частини цих територій? Чи збираються вони повертатися і від чого це залежить? Наскільки може зменшитися кількість населення в Україні після закінчення війни, і як це вплине на майбутнє країни, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- З території правобережної Херсонщини через руйнування Каховської ГЕС виїхали понад 3 тисячі 700 осіб, ще 133 людини вдалося врятувати з окупованої частини області. Такими були дані станом на 13 червня, про це в ефірі телемарафону повідомила міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.
- За її словами, більшість людей залишилася на Херсонщині, вони не хотіли їхати далеко від домівки й чекали, коли спаде вода. Верещук розповіла, що ці люди проживали у спеціальних шелтерах, і рекомендувала жителям області виїхати на Закарпаття, де їм готові надати прихисток і допомогу.
Всього з Херсонської області, за даними Верещук, виїхали приблизно 25 тисяч осіб.
- Станом на грудень минулого року лише з Херсона евакуювалися близько 10 тисяч людей, оскільки після деокупації місто регулярно обстрілюється російськими військовими, сказав у коментарі Радіо Свобода розповів депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань.
- Водночас через знищення Каховської ГЕС на Херсонщині можна прогнозувати скорочення населення, оскільки є значна залежність між чисельністю населення і наявністю зрошення у цьому регіоні розповів «Укрінформу» 28 червня декан факультету біології, географії та екології Херсонського державного університету, професор Ігор Пилипенко. За його прогнозом, у тих районах, які були зав’язані на зрошення від магістральних каналів, кількість населення може зменшитися принаймні вдвічі. Вчений зауважив, що велике значення має, які саме культури вирощують на території, і це впливає на рівень життя людей та на кількість робочих місць.
Херсон: «60 тисяч мешканців замість 320»
Голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, що до повномасштабного вторгнення Росії у регіоні проживали 1 млн 80 тисяч людей. На сьогодні точна кількість невідома, але вона не перебільшує 300-350 тисяч людей, припускає голова облради.
На сьогодні взагалі на Херсонщині мешкає дуже мало людейОлександр Самойленко
«Насправді відтоку людей, які сьогодні живуть на підтоплених територіях, ми не бачимо. Такої великої міграції, яка б вплинула на інші речі. Річ у тому, що на сьогодні взагалі на Херсонщині мешкає дуже мало людей, порівняно з тим, скільки їх було до початку масштабного вторгнення. Ми маємо розуміти, що обласний центр налічував приблизно 320 тисяч мешканців, сьогодні ми маємо 60 тисяч», – сказав Самойленко.
За його словами, на правобережній частині області залишаються переважно люди в селах, в тому числі в тих, які попали під підтоплення. Скільки людей проживають на окупованій лівобережній частині області, зараз сказати складно, зазначив голова облради. Руйнування Каховської ГЕС на процес міграції з цього регіону суттєво не вплинуло.
«Маємо велику кількість людей, які загинули. Ми маємо блокування окупаційними військами можливості виїзду з цих територій, вони не дають людям на сьогодні виїхати на вільну територію України навіть по тому великому колу, яке налічує тисячі кілометрів – через Крим, територію РФ, або через територію Грузії, через Європу. Сьогодні цей шлях так само блокується, вони дають можливість виїхати тільки тим, у кого є російське громадянство. Казати про те, що є така міграція, на яку вплинув цей теракт, ця технологічна катастрофа, ну, я б так не говорив», – прокоментував він.
З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Коли будуть повертатися люди?
Жителі Херсонщини будуть повертатися до регіону, коли «їм буде, куди повертатися», вважає Самойленко. Зараз в області починаються проєктувальні роботи, які проводять перед початком відновлення.
«У нас сьогодні відбувається акція, називається «Пліч-о-пліч», і більше ніж 15 областей України сьогодні будуть працювати разом з владою Херсонщини у відновлені населених пунктів, які постраждали. Для менших областей це 2-3 населенні пункти, які беруть участь у відновленні, для більш великих областей, таких як Дніпропетровська, Київська – буде більша кількість населених пунктів або більші за розміром населені пункти», – повідомив голова облради.
Він стверджує, що ця робота вже почалася, виконуються проєктні роботи. Родини особливо з дітьми мають розуміти, що по поверненні в них буде соціальна захищеність, а в дітей можливість відвідувати школи та садочки.
Особливу увагу потрібно буде приділяти питанню безпеки в області, каже Самойленко. Також у процесі повернення людей важливу роль відіграє наявність робочих місць.
Ми повинні бути дуже уважними до себе, до тих людей, яких ми хочемо повернутиОлександр Самойленко
«Вже жодної будівлі не буде збудовано без можливості створення укриття або бомбосховищ. Ми повинні бути дуже уважними до себе, до тих людей, яких ми хочемо повернути на батьківщину. Тому я впевнений, звичайно, не всі люди повернуться на початках, але якщо ми зробимо там центри, які будуть давати можливість людям нормально жити, я впевнений, що ми отримаємо знову і наших людей, і запросимо інших українців, які захочуть змінити своє місце проживання», – додав посадовець.
«Виїжджають з огляду на свій гаманець»
Жителька Херсона Олена Маляренко, яка залишається в Херсоні, розповіла «Новинам Приазовʼя», що херсонці виїжджають до інших регіонів чи за кордон в залежності від власних фінансових можливостей і особистих зв'язків.
«Ті, у кого є знайомі в інших областях, або навіть за кордоном, звісно їдуть туди. Ті, у кого грошей немає, виїжджають в найближчі й найдешевші регіони», – каже вона.
За її словами, не дорого для херсонців здають житло в Миколаївській та Одеській області.
«Люди виїжджають з огляду на свій гаманець, бо просто евакуюватися в порожнину, два тижні прожити десь в спортзалі, або в якомусь санаторії, а потім приїдуть наступні переселенці, і тобі треба десь вибиратися, на цю «лотерею» погоджуються не всі. Люди розуміють, що з дітьми, з тваринами, треба обирати якийсь сталий варіант, а знайти його на часі дуже непросто», – зауважила жінка.
Запорізька область: «виїхали 500 тисяч осіб»
Директор Центру стратегічного розвитку територій із Мелітополя Андрій Орлов розповів, що до повномасштабного вторгнення у Запорізькій області проживали 1 млн 200 тис. осіб. Виїхали приблизно 500 тис., зокрема, до інших регіонів України та за кордон.
Зараз на території підконтрольній владі України території області живуть приблизно 600-700 тисяч осіб, серед них близько 200 тисяч – це ВПО з регіонів, де йдуть бойові дії або які перебувають в окупації.
Майже 87% тих, хто виїхав з окупованих територій – це жінки з дітьми в першу чергуАндрій Орлов
«За кордон з Запорізької області виїхала майже чверть всього населення, це приблизно 24% – 280-290 тис. осіб. Приблизно 200 тисяч проживають наразі в інших регіонах України. Майже 87% тих, хто виїхав з окупованих територій – це жінки з дітьми в першу чергу. І 65% цих жінок – це працездатний вік – від 18 до 55 років. Це економічно важлива цифра. Близько 70% переселенців мають вищу освіту, а це теж слід враховувати, коли ми розуміємо, яку частку населення ми можемо втратити в цілому в майбутньому», – зауважив він.
«За кордоном залишаться 30%»
За прогнозами експертів, після війни до України повернуться від 40 до 70% осіб, каже науковець. Тобто 30% тих, хто виїхав, остаточно залишаться за кордоном. Але кількість українців, які не повернуться, може сягати і 50%, тобто приблизно 3-3,5 млн людей. Це буде великою втратою, вважає Орлов.
«На сьогодні серед переселенців можна виокремити кілька груп тих, хто виїхав – це класичні переселенці, тобто жінки середнього віку з дітьми. Вони не адаптовані жити за кордоном або в інших регіонах, тому готові повертатися. Але для них максимально важливе питання безпеки, безпеки саме їхніх дітей. Хоча ця категорія теж може частково залишитися, якщо їм вдасться, наприклад, влаштувати питання європейської освіти для своїх дітей. Треба пам’ятати, що ці діти, це по суті буде втрачене покоління України», – наголосив експерт.
Він каже, що є також трудові, освітні мігранти, які в цілому постійно рухаються в бік Європи. Ця категорія також може «стабілізуватися і теж лишитися за кордоном».
Найбільш схильними повертатися в Україну є люди віком від 60 років, а найменше – українці середнього віку – від 35 до 45 років, каже Орлов.
«Після перемоги повернуться чоловіки (з війни – ред.), які матимуть бажання возз’єднатися зі своїми родинами і теж виїдуть або в нові регіони або за кордон і це теж втрати для України, адже це може бути цифра до 170 тис. осіб, які покинуть території України. Тобто цифри невтішні», – підкреслив експерт.
Безпековий і економічний фактори головним чином впливатимуть на рішення українців повертатися до своїх регіонів, додав науковець.
«Втрачаємо економічно активне населення»
Кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи Національної академії наук України Павло Шевчук вважає, що після закінчення війни найбільш кваліфікована частина населення з тих, хто виїхав за кордон, до України не повернеться.
Буде менше стимулів у людей повертатися, на жаль. Чисельність населення певно буде меншеПавло Шевчук
«Чим довше триватиме війна, тим люди довше там залишаться. Тому що більша ймовірність того, що вони знайдуть там роботу, діти ходять в школу. Тобто буде менше стимулів у людей повертатися, на жаль. Чисельність населення певно буде менше. І менше буде працездатного віку, менше економічно активного населення (в Україні – ред.), – пояснив він.
Через зменшення кількості працездатного населення в Україні можуть виникнути проблеми з інвестиційною привабливістю, каже Шевчук.
«Зараз мало народжують і вийде там через 10-20 років, що у нас у працездатному віці дуже мало населення. А це і виробники, і споживачі. Тобто, якщо якийсь закордонний інвестор хоче побудувати якесь підприємство, він дивитися, кому він продасть. Але, якщо мало економічно активних людей, то значить за них треба конкурувати з іншими підприємствами, їм треба вищу зарплату платити. Можливо, уряд якось цьому сприятиме, буде домовлятися з інвесторами, надавати якісь пільги інвесторам», – припустив експерт.
«Потрібні оптимальні рішення»
До повномасштабної війни Херсонщина була регіоном з високою смертністю і низькою щільністю населення, розповів науковець. Наслідки війни у регіоні можуть мати довгостроковий ефект. Серед факторів, які на це впливають – забрудненість та замінованість територій.
Слід враховувати також дискусії з приводу того, чи потрібне нове водосховище на Херсонщині, зазначив Шевчук. На його думку, у майбутньому потрібно буде знаходити оптимальне для жителів регіону рішення.
З іншого боку, на думку науковця, процес відновлення України після війни може сприяти поверненню тих людей, які виїхали за кордон.
«Будуть вкладатися якісь кошти, буде у людей робота. І, можливо, у людей буде більше стимулів повернутися. Бо якщо відбудовуватися, це ж не значить, що будуть тільки будівельник зайняті. Бо тим будівельникам треба щось їсти, щось вдягнути, конструктивні матеріали їм хтось повинен зробити, їхні діти повинні десь в школу ходити. Тобто це можливо буде такий позитивний ефект», – зазначає він.
- Російські війська практично щодня обстрілюють Херсон та частину області. При цьому Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні.
- ООН станом на 18 червня підтвердила загибель 9 083 і поранення 15 779 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
