Олена Петролай – інспекторка кінологічного центру поліції Київської області, яка зараз допомагає, зокрема, у Херсоні розміновувати будівлі, де під час окупації міста перебували російські військові. Вона розповіла проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я», які пастки залишають по собі окупанти і як зараз українські сапери виживають під російськими обстрілами на півдні.
До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну кінологиня несла службу на блокпосту «Чонгар», але змушена була тоді евакуюватися. Зараз жінка повернулась працювати в рідний край разом зі своїм помічником – службовою вівчаркою Паном. Інспекторка каже, що територія, яку залишають після себе окупанти, є дуже небезпечною, і пояснила, чому.
– Вони (російські військові – ред.) жили багато де, можна сказати, що всюди. Ідуть вибухотехніки, заходять в приміщення, оглядають, чи немає розтяжок або якихось пасток з датчиками. І якщо там є об’єкти, які вони не можуть відчинити: шафи, сейфи, недоцільно використовувати металодетектор, тоді використовуються собаки.
Петролай розповіла, що російські військові залишають «пастки» здебільшого в адміністративних будівлях. Вибухівка, каже, може бути схована в стільці, ніжці стола, принтері чи сейфі. А от в будівлях, де вони мешкали, переважно виявляють нездетоновані або залишені боєприпаси, зазначила кінологиня. За її словами, небезпечними можуть бути навіть дитячі іграшки.
Працюємо по правобережжю Херсонської області, тут постійно є загроза
– Зараз працюємо по правобережжю Херсонської області, тут постійно є загроза, оскільки з початку цього місяця взялися (окупанти – ред.) щільно обстрілювати деокуповану частину Херсонщини.
3 травня російські військові вчергове атакували Херсон. Тоді внаслідок обстрілів загинула 21 людина. Одним з місць обстрілу окупантів став супермаркет, повз який проїжджала поліцейська у складі вибухотехнічної групи. Правоохоронці одразу відправилися на місце «прильоту», почали розбирати завали, виводити постраждалих з супермаркету та надавати першу домедичну допомогу. Петролай згадала, що не встигла зайти до торговельної зали, як трапилося повторне влучання російського снаряда.
– Це був дуже сильний ляск, наче блискавка, тільки набагато голосніше та наче десь поруч. Те, що мені осколок прилетів в руку та ногу, я цього навіть не відчула. Я думала, що треба йти далі, когось шукати, витягати. Почала крутити головою по сторонах і побачила, що в мене з руки дуже сильно тече кров. Була перша реакція – бігти до машини. Там мене зустріли мої колеги-кінологи. Вони допомогли, зупинили кровотечу та відвезли в лікарню.
Петролай каже, що в цей день обстріли Херсону тривали з 11-ї ранку десь до 15-ї години дня. Вона розповіла, як переживає таку небезпеку та чи продовжуватиме службу після пережитого.
– Морально, як не дивно, не складно. Я думала, що після того, як побувала під обстрілом, буду боятися, але все нормально. І загалом, оскільки я сама родом з Херсонщини, то дуже давно просилася сюди. Та коли приїхала, віднайшла внутрішній спокій.
- Україні знадобиться більш ніж десять років, аби розмінувати сільськогосподарські угіддя країни, повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. За його словами, близько 30% території України заміновано. Очільник МВС зазначив, що наразі майже закінчується підготовка додатково 400 саперів, які розпочнуть роботу вже у червні-липні.
- Про те, що для розмінування України знадобиться щонайменше десятиліття, заявляла днями і британська розвідка.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
