Що означає визнання Росією полку «Азов» «терористичною організацією»? Які наслідки може мати це рішення для полонених українських військових? Які є шляхи звільнення військовослужбовців полку «Азов»? Відповіді на ці запитання шукав проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- Верховний суд Росії визнав український полк «Азов» «терористичною організацією» та заборонив її діяльність у РФ, повідомили російські ЗМІ 2 серпня. Відповідну позовну заяву подав російський генеральний прокурор. Раніше у Держдумі Росії пропонували судити бійців «Азову», зробивши виняток з мораторію на застосування смертної кари.
- Наприкінці липня в офіційному твітер-акаунті посольства Росії у Великій Британії опублікували заклик, щоб бійці українського полку «Азов» були не просто страчені, а повішені. Повідомлення зʼявилося через кілька годин після загибелі в колонії окупованої Оленівки Донецької області десятків українських військовополонених, зокрема бійців «Азову». В цьому Україна звинувачує Росію, а Росія – Україну.
- «Азов» – це формування у складі Національної гвардії України. «Азовці» були серед українських військових, які до останнього чинили спротив російським військам у приазовському Маріуполі, оточеному фактично з перших діб широкомасштабного вторгнення Росії.
- 20 травня Міністерство оборони РФ заявило, що завод «Азовсталь» у Маріуполі Донецької області перейшов під їхній контроль. Російське відомство стверджує, що всього в полоні перебувають 2 тисячі 439 українських військових, які були на території заводу. Українська сторона ці дані не підтверджувала.
- Визнання в Росії «Азову» «терористичною організацією» є спробою виправдати скоєні воєнні злочини, йдеться в заяві полку, яка була опублікована в соцмережах 2 серпня. Військові закликали Державний департамент США та уповноважені органи інших держав «визнати Росію державою-терористом».
«Найважче – визволити з полону командування»
Колишній командир полку «Азов», офіцер Сил спеціальних операцій Максим Жорін розповів «Новинам Приазовʼя», що більшість полонених бійців полку і надалі перебувають у колонії в окупованій Оленівці, а командування – у полоні в Москві.
Через те, що немає нормальної комунікації, ми не можемо отримати повні списки або навіть часткові списки, хто і де зараз перебуваєМаксим Жорін
«Частину з них розвезли по лікарнях – ті, які були поранені або хворіють. Вони по лікарнях на окупованих територіях. Ще деяку частину вивезли в СІЗО Донецька. Через те, що немає нормальної комунікації, ми не можемо отримати повні списки або навіть часткові списки, хто і де зараз перебуває. Також є інформація, яка підтверджується різними джерелами, про те, що все керівництво «Азову», а саме командири та їхні заступники, перебувають весь цей час у Москві», – повідомив Жорін.
Екскомандир зазначив, що «українська сторона веде активну роботу» з організації звільнення полонених «азовців», але «Росія сповільнює цей процес».
Росіяни не дуже квапляться в плані повернення своїх людей додомуМаксим Жорін
«Коли українці готові на все для пошуку можливостей повернути додому кожного, в цей час росіяни не дуже квапляться в плані повернення своїх людей додому. Мало того, маніпулюють таким інструментом, як полонені. Тому процес йде надзвичайно повільно, йде надзвичайно важко. До випадку з Оленівкою, вбивством «азовців», він хоч якось йшов, ми обмінювалися тілами, ми змогли провести один обмін пораненими. І все це виключно з ініціативи української сторони, тому що Росії це було нецікаво», – стверджує колишній керівник «Азову».
Найважчим завданням буде повернення з російського полону саме командування полку «Азов», вважає Жорін. Він переконаний, що наступним етапом після визнання в Росії українського полку «терористичною організацією», будуть судові процеси над верхівкою полку.
Навіть за їхнім законодавством, судити «азовців» у Росії немає за що. Тому їм доводиться ухвалювати нові закониМаксим Жорін
«Найближчим часом ми побачимо судові процеси саме над командирами. Тому що це одна з причин, для чого вони це зробили. Офіційно: це тому, що реально, навіть за їхнім законодавством, судити «азовців» у Росії немає за що. Тому їм доводиться ухвалювати нові закони, виводити на новий офіційний рівень всю цю історію для того, щоб мати хоч якісь основи чи якусь базу, щоб засудити «азовців», – пояснив він.
Жорін впевнений, що це не впливає на процес обміну.
«В цілому немає різниці – міняти людей, які отримали вироки якісь або не отримали. Україна, наприклад, віддає РФ людей, які отримали вироки в судах. Це не заважає перемовинам і процесу обміну», – розповів військовий.
За інформацією Жоріна, Росія зазвичай зацікавлена в обміні своїх полонених офіцерів, пілотів і так званих «кадирівців». А ось бійців незаконних збройних угруповань «ЛДНР» російська сторона в списки на обмін не вносить.
Оленівка: багато запитань та мало відповідей
Рішенню Верховного суду РФ щодо полку «Азов» передували події в окупованій Оленівці Донецької області, де, за попередньою інформацією, загинули кілька десятків українських полонених бійців.
- У ніч на 29 липня був зруйнований один із бараків виправної колонії у селищі Оленівка на Донеччині. Загинули щонайменше 50 українських військовополонених, яких там утримували. Серед них могли бути й бійці «Азову».
- Міністерство оборони Росії 30 липня опублікувало список з особистими даними українських військовополонених, які, як стверджується, загинули в колонії. В переліку – 48 імен. Вказано, що всього загиблих 50, імена ще двох не встановлені. В ефірі телемарафону 30 липня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що Україна поки не отримала списків загиблих військовополонених в Оленівці.
- Як стверджує українська влада, Росія організувала напад на колонію в Оленівці і масове вбивство українських полонених, щоб звинуватити і дискредитувати українські сили, зокрема, щоб зашкодити постачанню ефективної зброї в Україну. Міноборони Росії заявило, що по тюрмі ракетами HIMARS нібито вдарили українські військові.
- ООН направить місію для встановлення фактів загибелі українських військовополонених у виправній колонії в Оленівці, заявив генеральний секретар організації Антоніу Гутерріш. За його словами, з проханням щодо проведення такого розслідування до ООН зверталися і Росія, і Україна. Технічне завдання для місії на стадії підготовки, заявив Гутерріш. Воно буде узгоджено з Києвом та Москвою. Подробиці буде повідомлено пізніше, сказав генсекретар ООН.
Дружина полоненого військовослужбовця полку «Азов» Наталя Зарицька каже, що родичі «азовців» не довіряють інформації, яку оприлюднює Росія щодо загиблих і поранених в Оленівці.
Росія може ставити все з ніг на голову, і тому довіри до інформації від цієї сторони немаєНаталя Зарицька
«Відповідно до тієї інформації, що дає Російська Федерація, 73 поранених. Водночас на табличці, яка потрапляє на відео, зафіксована більша кількість бійців, які перебували в ангарі, де стався вибух. Що з іншими, нам невідомо. Ми чітко можемо лише зрозуміти, що Росія може ставити все з ніг на голову, і тому довіри до інформації від цієї сторони немає. З іншого боку, досі блокується доступ міжнародних організацій до колонії в Оленівці», – сказала жінка «Новинам Приазовʼя».
Події в Оленівці дружина бійця називає «актом публічної страти» полонених.
«Росія не змогла знищити цих героїчних воїнів на полі бою, тому вирішила розправитися з ними в такий підлий спосіб. За попередніми висновками експертів, із того, що взагалі видно на відеорядах, наданих окупаційними ресурсами, вибух трапився зсередини, що це була термобарична вибухівка, що хлопці наші згоріли живцем», – зауважила Зарицька.
Жінка зазначила, що Росія підтвердила факт наявності її чоловіка у полоні, але на сьогодні жодної іншої інформації щодо нього вона немає.
Мати ще одного військовослужбовця «Азову» Наталія, яка попросила не називати її прізвища, зауважила, що після подій в Оленівці ситуація з визволенням українських полонених є непрогнозованою. Вона розповіла, з ким зараз спілкуються родичі «азовців» щодо цього питання.
«Ми співпрацюємо з радником президента України, уповноваженою по захисниках України Альоною Вербицькою, а також з уповноваженим по правах людей Дмитром Лубінцем. Зважаючи на те, що ніякої інформації немає, ніяких підтверджень немає, ніякого допуску, Лубінець звернувся до російської сторони з тим, щоб потрапити разом із російським омбудсменом Тетяною Москальковою на територію Оленівської колонії, але жодної офіційної відповіді на це не було на цей час», – повідомила українка.
Мати полоненого «азовця» також розповіла про діалог з Червоним Хрестом, який поки що результатів не дав.
Червоний Хрест – це єдина установа, яка в умовах війни є мостом між воюючими сторонами, гарантом Женевської конвенціїмати полоненого «азовця» Наталя
«Весь час, поки ми з ним контактували, досить часто була інформація, що вони працюють у режимі приватної модальності, що вони не можуть нічого розповідати. От така в них система роботи, а зараз ми бачимо, що нікуди вони потрапити не можуть. Я взагалі не можу зрозуміти, яка система взаємодії з цією організацією взагалі є. Зважаючи на те, що Червоний Хрест – це єдина установа, яка в умовах війни є мостом між воюючими сторонами, гарантом Женевської конвенції», – зауважила жінка.
Редакція програми «Новини Приазов’я» зверталася до Міжнародного комітету Червоного Хреста з запитом прокоментувати питання, які стосуються полонених військових полку «Азов», але в організації відповіли, що зараз жодних коментарів не надають, оскільки «переговорний процес триває, і будь-яка інформація може нашкодити».
В Офісі уповноваженого ВРУ з прав людини редакції відповіли, що будуть готові прокоментувати цю тему пізніше.
«Чекає найвища міра покарання»
Координаторка «Медійної ініціативи за права людини» Тетяна Катриченко порівняла визнання Росією «Азову» як терористичної організації з аналогічним процесом щодо релігійної організації «Хізб ут-Тахрір». Вона теж заборонена в Росії, але вільно діє в інших країнах світу, зокрема, в Європі та США.
«Якщо я не помиляюся, в Німеччині вона не є визнаною терористичною організацією, але там діють певні обмеження. Але Російська Федерація визнала «Хізб ут-Тахрір» терористичною організацією, і на основі цього визнання вони почали клепати просто справи щодо кримських татар. Є вже і справи, і вироки, і люди, які були засуджені щодо участі в «терористичній організації» «Хізб ут-Тахрір», – повідомила Катриченко.
Росії потрібні «гучні» показові процеси над українськими військовимиТетяна Катриченко
Правозахисниця вважає, що Росії потрібні «гучні» показові процеси над українськими військовими для того, щоб виправдати доцільність так званої «спеціальної операції» перед власним населенням. Саме так російська влада називає війну в Україні.
Катриченко зазначила, що, згідно з Женевською конвенцією, полонених військовослужбовців заборонено судити за участь у війні. Лише за вчинення воєнних злочинів, зокрема, щодо мирного населення.
Координаторка ініціативи вважає, що після визнання Росією «Азову» терористичною організацією, над бійцями полку будуть проходити відповідні судові процеси.
Військовий експерт, полковник запасу Збройних сил України Роман Світан зазначив, що, користуючись власним законодавством стосовно «терористичних організацій», Росія може намагатися засуджувати «азовців» до найвищих мір покарання.
Можуть бути призначені такі вироки, як найвища міра або довічний вирокРоман Світан
«Азовці» переведені зі статусу комбатантів до статусу «терористів». Тому їх РФ може судити як «терористів» – як комбатантів судити неможливо у тих конвенціях, які підписані і РФ зокрема. І в принципі після судів або в Росії, або в «ДНР» (незаконне збройне угруповання – ред.), можуть бути призначені такі вироки, як найвища міра або довічний вирок. Але, визнаючи «Азов» «терористичною організацією» та поширюючи статус терористів на «азовців», виникає можливість визнання і Росії як держави-терориста», – пояснив полковник.
«Попереду – серйозні наслідки»
Член групи документування воєнних злочинів організації «Євромайдан-SOS», доктор політичних наук і політемігрант із Росії Михайло Савва переконаний, що визнання в Росії «Азову» «терористичною організацією» невипадкове і призведе до «серйозних» наслідків.
«Згідно з законодавством Росії, організатори, керівники та члени організацій, визнаних терористичними, підлягають кримінальній відповідальності. За сам факт членства – до 10 років позбавлення волі, за факт участі в організації – до 15 років позбавлення волі, плюс ще передбачені грошові штрафи. Таким чином це рішення створює ситуацію, коли кожен військовополонений полку «Азов» за визначенням стає злочинцем в Росії. Не треба доводити факти якихось злочинів з боку цих людей. Просто запис у військовому квитку про те, що він – військовослужбовець «Азову», є доказом», – пояснив російський політемігрант.
Люди, яких вони відберуть для участі ось у цих показових судових процесах, ймовірно, не будуть обміняніМихайло Савва
Савва вважає, що звільнити полонених військових можна лише через обмін. Але Росія не піде на те, щоб віддати українській стороні всіх «азовців».
«Ті люди, яких вони відберуть для участі ось у цих показових судових процесах, ймовірно, не будуть обміняні. Інших способів повернути полонених за нинішнього режиму в Росії просто неможливо. Якщо когось перевели до російських слідчих ізоляторів, а «Лефортово» – це слідчий ізолятор у Москві, то з дуже високою ймовірністю можу сказати, що цих людей Росія не обмінюватиме», – запевнив політолог.
«Допоможе лише посилення санкцій»
Військовий експерт, полковник запасу Збройних сил України Роман Світан вважає, що в питанні звільнення з полону військовослужбовців «Азоу» на Росію можуть вплинути лише дії західних партнерів України та міжнародні організації.
«Реально це зробити, якщо виставити Росії жорсткі вимоги з якихось моментів, пов'язаних з її життєзабезпеченням як держави. Самі ми це зробити не можемо, держава Україна, але ми можемо за допомогою наших партнерів, за допомогою світової спільноти натиснути на Росію та звільнити наших хлопців. Але цим мають займатися щонайменше ООН – не нижче за рангом», – каже Світан.
Зокрема, на Росію можуть вплинути ще більш потужні економічні санкції і визнання міжнародною спільнотою цієї країни як держави-спонсора тероризму, підкреслює експерт.
Притискання практично всіх грошових потоків, товарних, змусить Росію виконати всі домовленості, яких було досягнуто під час полону наших хлопцівРоман Світан
«Це повне ембарго на нафту, газ, арешт всіх рахунків і, враховуючи олігархів-громадян Росії, самої держави як такої. У режимі, що прискорюється, ухвалити резолюцію, закони щодо визнання Росії державою-терористом. Притискання практично всіх грошових потоків, товарних, змусить Росію виконати всі домовленості, яких було досягнуто під час полону наших хлопців і всіх, хто був на той момент в окупованому Маріуполі», – запевнив експерт.
Світан зазначив, що «з терористами перемовини не ведуться» та схарактеризував дії Росії «військовим терором» і «шантажем».
«Просто треба виходити з усіх переговорів, які є з цією державою-терористом і підключати ООН як гаранта щодо виконання цих договорів та щодо того, щоб наших хлопців забрати. Варіанту іншого практично немає. Чим швидше вийдемо з переговорів, тим менше цього шантажу», – вважає експерт.
«Є ООН, є Червоний хрест, які мають займатися. Якщо вони не зможуть цього зробити, треба тоді відмовлятися від їхніх послуг та намагатися звільнити хлопців аж до того, щоб військовим шляхом», – зазначив полковник.
Путін ніколи не робить чогось, що показує його слабкість, що показує, що він іде на поступкиМихайло Савва
Михайло Савва так само вважає, що звільнення з полону бійців «Азову» можливе лише за умови міжнародного тиску на Росію і поглиблення санкцій.
«Що можна зробити, щоб вони отримали свободу? Сильний міжнародний тиск на владу Росії. Тобто, ухвалення нових пакетів санкцій, які були б дуже болючими для російського режиму. Навіть у цьому випадку звільнення не буде негайним. Путін ніколи не робить чогось, що показує його слабкість, що показує, що він іде на поступки. У будь-якому випадку буде потягнуто якийсь час», – зазначив Савва.
Крім того, Кремль, зі свого боку може вимагати послаблення санкцій в обмін на звільнення «азовців», вважає експерт.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
