У нових санкційних списках США від 15 квітня опинилися російські компанії, причетні до будівництва Керченського мосту, підконтрольні Кремлю кримські силовики та чиновники. Зокрема, це керівник компанії «Мостотрест» Леонід Риженькін, голови МВС та управління ФСБ Росії на півострові Павло Каранда й Леонід Михайлюк відповідно.
Вищезазначені особи поки не коментували дії США. Основна частина нового санкційного пакета передбачає обмеження щодо IT-компаній, які, можливо, пов'язані з хакерськими атаками, міжнародних фінансових інструментів Росії, а також висилку десяти російських дипломатів.
У Міністерстві закордонних справ Росії назвали ці санкції «черговим випадом», що загрожує «лише подальшою деградацією російсько-американських відносин». Підконтрольна Кремлю кримська влада, у свою чергу, демонструє байдужість до запроваджених обмежень. Про те, чим насправді загрожують санкції для фігурантів списків, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
У Міністерстві закордонних справ Росії серед іншого оголосили, що запроваджують відповідні персональні санкції проти восьми американських чиновників (чиї імена пообіцяли назвати пізніше), а також пригрозили посиленням економічної конфронтації:
«Зараз саме час, щоб США продемонстрували розсудливість, відмовившись від конфронтаційного курсу... Ми, звичайно, розуміємо обмеженість наших можливостей дзеркально «прищемити» американців економічно. Але певний ресурс у цьому плані є, і він теж буде використаний, якщо у Вашингтоні вирішать рухатися санкційною спіраллю».
Російський економіст, радник з макроекономіки гендиректора компанії «Відкриття-брокер» Сергій Хестанов розповів Крим.Реалії, що являють собою американські фінансові обмеження і які заходи їм може протиставити Москва.
‒ Нові санкції забороняють американським компаніям брати участь у первинному розміщенні російського держборгу. З одного боку, вони поки не викликали безпосередніх наслідків, рубль на це активно не відреагував, прибутковість російських держпаперів не змінилася.
Словом, з точки зору негайних ефектів майже нічого не сталося ‒ частково через те, що ці санкції були очікуваними, почасти через те, що вони мало заважають інвесторам, які бажають вкладати в російський держборг.
Однак у перспективі це досить великий крок: за останні сім років ми бачимо перші обмеження, що торкнулися російського держборгу. Ймовірно, у досяжному для огляду майбутньому вони розширяться. У свою чергу, великих можливостей запровадити санкції проти США Росія банально не має: обсяг російської економіки майже удесятеро менший за обсяг американської.
На думку Сергія Хестанова, якщо буде запроваджена заборона для російських економічних суб'єктів інвестувати в американські держпапери, у США це навряд чи помітять через скромні можливості інвесторів.
‒ Тому тут симетрична відповідь виглядає абсолютно несуттєвою. Набагато гірше інше: всі санкційні заходи значною мірою знижують інтерес інвесторів до російської економіки загалом. Це найбільш неприємний ефект від американських санкцій. У результаті з Росії зростає відтік капіталу, але наслідки цих явищ будуть помітні не в одну мить, а в якусь перспективу. Загалом навіть до розвитку економічної кризи темпи зростання російської економіки різко сповільнилися, реальні наявні прибутки громадян, порівняно з 2013 роком, зменшилися на 11% ‒ це чутливе падіння. Помітно знизилася інвестиційна привабливість російської економіки як такої.
Тим часом фахівці аналітичної системи YouControl проаналізували санкційні списки і станом на початок квітня 2021 року виявили у списках ООН, ЄС, США, Великої Британії, Австралії, Африки та Канади 543 записи, що стосуються громадян України, 730 щодо росіян та 189 ‒ щодо білорусів. Спеціаліст аналітичної системи YouControl Михайло Кольцов зазначає, що всі ці люди не просто невиїзні зі своїх країн.
‒ Ці особи потрапляють не тільки під візові обмеження ‒ це й заморожування активів, удар по фінансових і бізнес-можливостях. Якщо цей суб'єкт спробує створити якісь бізнес-відносини з будь-якою компанією світу, що підтримує режим санкцій, то йому не вдасться це зробити. З українців найбільше там помітні чиновники часів президентства Віктора Януковича ‒ вони зустрічаються практично в кожному списку, окрім африканського. З російської сторони дуже багато чиновників, які ухвалювали рішення під час окупації Криму та сприяли ескалації ситуації на Донбасі. Там є й найближче оточення президента Володимира Путіна, і члени російського парламенту. Максимум, на що вони можуть розраховувати, це тільки рублеві операції всередині країни.
Кримська історик і політолог Євгенія Горюнова, яка живе і працює на материковій частині України, вважає, що новим пакетом обмежень США продемонстрували невідворотність санкцій для порушників українських законів і міжнародного права.
‒ Запровадження нових санкцій триватиме доти, поки не знайдуть усіх, хто брав участь у будівництві Керченського мосту, хто його обслуговує тощо ‒ словом, усіх, хто діє в порушення законодавства, територіальної цілісності та суверенітету України.
Американці, звичайно, діють повільно: там величезна машина, і може минути багато часу, перш ніж вони все знайдуть і доведуть ‒ адже діють США винятково в межах закону, коли треба довести причетність різних компаній та осіб до порушень. Американці спочатку оголосили, що всі інфраструктурні та енергетичні проєкти Росії на території Криму заборонені, а ті, хто візьме в них участь, будуть платити. У результаті великі російські компанії не хочуть заходити на півострів, оскільки розуміють, чим це для них загрожує. Тому на заміну шукають дрібні компанії, вони навіть не на слуху.
Російський глава Криму Сергій Аксенов так прокоментував нові санкції на форумі турбізнесу «Відкритий Крим»:
«Це звичайна історія. Сьогодні у мене, навпаки, до деяких колег, які ще не в списку санкцій, виникають запитання: як ви його оминули, на яку розвідку працюєте? Ну, зрозуміло, я утрирую. Сьогодні вже всі активні учасники процесу в санкційних списках. Не відволікайтеся, ми всі в одному човні перебуваємо, все нормально. Вони кожен день вигадуватимуть нові санкції».
Депутат Держдуми Росії від анексованого Криму Руслан Бальбек назвав запровадження США нових санкцій повсякденним фактом ‒ таким же, «як прибирання сміття чи провітрювання приміщень».
Серед інших фізичних осіб до списку санкцій потрапила громадянка України Лариса Кулініч, яка обіймає посаду підконтрольного Росії міністра майнових відносин Криму. Євгенія Горюнова вважає це свідченням того, що США добре розбираються в місцевій специфіці.
‒ Я думаю, що санкції проти Кулініч пов'язані з питаннями приватизації української власності, яка була «націоналізована», а тепер продається різним російським структурам. Тобто США таким чином відзначають чиновницю, яка займається незаконними діями в Криму.
Окрім того, американці уважно стежать за порушенням прав людини на півострові, і персональні санкції проти силовиків, причетних до обшуків, затримань і переслідувань з політичних мотивів, тому доказ. Я б на місці США додала до списку ще й суддів, які виносять незаконні вироки.
Нехай Росія демонструє, що їй однаково, але насправді ці санкції, безумовно, впливають на неї ‒ може, не так явно, але тиск накопичується, і в підсумку росіяни будуть змушені реагувати на вимоги міжнародних правозахисних організацій.
Так, до списку санкцій потрапив слідчий ізолятор №1 у Сімферополі: в Міністерства фінансів США умови утримання ув'язнених тут назвали «жахливими», додавши, що «ув'язнені мерзнуть, голодують, страждають від паразитів і утримуються в погано провітрюваних, антисанітарних камерах» ‒ усе це при «неадекватній медичній допомозі.
