Попри достатньо високий рівень інтеграції українців у Чехії, питання мови, освіти, працевлаштування та житла все ще стають на перешкоді для частини біженців.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувався з Аджмалом Хибарі, головою Представництва Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Чехії, щодо головних викликів та їхніх рішень для українців, які рятувалися від російської війни за кордоном.
Одним із найбільш нагальних є питання державного гуманітарного житла, яке стане недоступним для безкоштовного проживання вже з першого вересня цього року.
Нові правила передбачають, що українські біженці, які прожили у такому кризовому помешканні понад 90 днів, тепер мають самостійно орендувати незалежне житло або домовитися з власником про договір оренди та оплачувати проживання в цьому житлі колективного типу.
Ця ситуація стосується і вразливих осіб. Ідеться про неповнолітніх, студентів до 26 років, вагітних, багатодітних жінок та мам, які доглядають за дітьми до шести років, осіб старших 65 років, а також людей з інвалідністю та осіб, які за ними доглядають.
Що далі?
Голова чеського офісу УВКБ ООН Аджмал Хибарі запевнив Радіо Свобода, що біженцям не варто турбуватися.
«Я маю сказати, що якщо ми говоримо про кількість, ці цифри не дуже великі, і уряд Чехії завжди запевняв та повідомляв УВКБ ООН, що зробить все можливе для мінімізації впливу на людей. Ми тісно співпрацюємо з Міністерством соціальних справ, Міністерством внутрішніх справ, щоб побачити, як цей перехід відбудеться. Але я маю сказати, що не турбуюся про будь-який серйозний вплив або серйозні наслідки через реалізацію цієї політики переселення з колективного житла до більш відповідного, стабільного та пристойного житла»
За його словами, чеський уряд продовжує активно підтримувати українських біженців і вжив відповідних заходів, аби не допустити ситуації, коли люди можуть опинитися на вулиці.
Є кілька рівнів захисту, які включені в положення цих законівХибарі
«Є кілька рівнів захисту, які включені в положення цих законів. І, безумовно, чеський уряд розгляне це на кожному етапі, щоб процес переселення людей з колективного до більш стабільного житла відбувся безперешкодно, так, щоб вразливі категорії були забезпечені необхідною підтримкою»
Як повідомляє вебсайт для українців у Чехії ProUkrainu.cz з посиланням на урядовий портал FRS, така підтримка означатиме грошову допомогу для незахищених категорій населення, які були розміщені у гуманітарному житлі до 31 грудня 2023 року і з 1 вересня не зможуть там проживати. Питання грошової допомоги має вирішувати Фонд притулку, міграції та інтеграції ЄС залежно від типу житла.
Нові умови перебування
У стратегії підтримки українських біженців у Чехії УВКБ ООН здебільшого дотримується стратегії чеського уряду, який керує цим процесом, наголошує Хибарі. Але, наприклад, може вносити свої пропозиції, як у випадку з оновленим законом Lex Ukrajina 7, який визначає становище українських біженців, які перебувають на умовах тимчасового захисту у Чехії з початку великого вторгнення Росії.
«Поправки до положення, які ми рекомендуємо для Lex Ukrajina 7, ще обговорюються, і було б неправильно з мого боку робити висновки щодо результатів остаточних обговорень»
Оновлений пакет законів, які досі у розробці і попередньо набудуть чинності у березні 2025 року, запропонує українським біженцям перейти з тимчасового захисту на довготривалу посвідку на проживання. Як повідомило Міністерство внутрішніх справ Чехії, ця опція стане можливою для «економічно самодостатніх біженців», але й не скасовує дію тимчасового захисту.
Аджмал Хибарі з УВКБ ООН каже, альтернативні дозволи «відповідають міжнародному праву та положенням Європейського союзу про тимчасовий захист для людей, які бажають мати більш тривале проживання в Чехії».
Про детальні умови отримання та перебування українців в країні на умовах такого дозволу поки не відомо.
«Вони пройдуть процес оцінки, і після оцінки буде визначено, чи можуть відповідати критеріям закону для довгострокового проживання», – розповів Хибарі.
Паралельно Чехія вже запустила проєкт допомоги українцям, які бажають повернутися додому. Утім, за словами голови чеського офісу УВКБ ООН, йдеться про «обмежену» програму підтримки для 430 осіб, «які ймовірно хворі або літнього віку, або не здатні (самостійно) повернутися».
«У найближчий період найважливіше побачити, що тимчасовий захист, який закінчується в березні 2025 року, буде продовжено, і люди й надалі будуть отримувати підтримку та солідарність, як це було досі», – додав він.
Мова, освіта, робота
«Українське населення біженців у Чехії дуже продуктивне. Якщо подивитися на кількість людей, які залучені та працевлаштовані, зайнятість досить висока в порівнянні з іншими країнами регіону», - говорить голова чеського офісу УВКБ ООН Аджмал Хибарі в коментарі для Радіо Свобода. Про це свідчать дані чеського центру зайнятості.
Водночас більшість українців працюють на роботах низької кваліфікації. Хибарі підтверджує таку проблему, зокрема через обов'язковий процес визнання дипломів та освітньої кваліфікації, а також через недостатнє знання мови чи взагалі незнання її. Саме мовний бар'єр, за даними центру зайнятості Чехії, є однією з найбільших перешкод для українців, які могли б працювати у кваліфікованих професіях.
«У той же час, я маю сказати, що деякі українці також вважають, що це тимчасова ситуація, і вони незабаром зможуть повернутися додому, тому вони займаються такими видами робіт. Але є багато програм, над якими працюють уряд і УВКБ ООН щодо питань інтеграції. Такі як: мовна підготовка, додаткові заняття, соціальне консультування, яке ми проводимо, щоб допомогти їм отримати кращі можливості працевлаштування»
Посилена підтримка та викладання чеської мови також стали одним із пріоритетних завдань у напрямку інтеграції українських біженців цього року.
Інша проблема, яка частково пов’язана із інтеграцією, а частково з нестачею місць у школах, – неповне залучення підлітків шкільного віку у навчальний процес.
За словами чеського соціолога Деніела Прокопа у коментарі Чеському радіо, «менш ніж половина 16-17-річних українських біженців у Чехії вступила і вчиться в освітніх закладах середнього рівня».
Представник УВКБ ООН Аджмал Хибарі розповів Радіо Свобода, що деякі з цих дітей віком від 15 років «не можуть скласти державний іспит, щоб перейти на вищий рівень освіти» і продовжити навчання.
«Зараз тривають обговорення, в яких беруть участь УВКБ ООН та інші агентства ООН, такі як ЮНІСЕФ, щоб забезпечити підтримку цих дітей», – додав Хибарі.
Уряд Чехії, запевняє він, «добре обізнаний» з цією проблемою, а кількість дітей, які не в школі, не відображає загальну ситуацію. До слова, станом на початок 2024 року, у чеських школах навчалося близько 50 тисяч дітей українців, що втекли від війни, що є високим показником для Європи, повідомляє сайт ProUkrainu.cz з посиланням на міністра освіти Чехії Мікулаша Бека.
У вирішення цих питань важливу роль відіграє і взаємодія біженців з місцевими громадами.
На запитання Радіо Свобода про стан справ на третьому році війни, Аджмал Хибарі зазначив, що у Чехії УВКБ ООН «не бачили природної втоми», яка з часом виникає між біженцями та місцевим населенням.
«Ми не бачили жодних тривожних проблем між чеською громадою та українською громадою. Навпаки, ми бачили більше солідарності та підтримки, яка триває», – розповів він, відзначивши також політичну волю з боку чеської влади у підтримці українців, які рятувалися від війни.
Раніше проєкт «Ти як?» висвітлював окремі випадки зловживання становищем українських біженців у Чехії. Найчастіше це стосується вразливих категорій населення, які проживають у гуманітарних або кризових помешканнях гуртожиткового типу, яке до вересня 2024 року оплачує уряд Чехії.
Наразі у Чехії перебуває понад пів мільйона українців. З них майже 450 тисяч мають статус тимчасового захисту, повідомляє чеське МВС.
Форум