Національна поліція України розкрила обидва напади на Товариство угорської культури в Ужгороді, повідомив голова Нацполіції Сергій Князєв. Як написав він у фейсбуці, загалом п’ять осіб затримано, імовірний організатор-іноземець перебуває у розшуку.
«Щойно оперативники затримали трьох осіб, причетних до нападу на Товариство угорської культури 27 лютого. Одного з них затримали в Черкасах, ще двох – у Кропивницькому. Також встановлено можливого керівника таких нападів, його оголошено в розшук. Напередодні закарпатські поліцейські встановили громадян Польщі, причетних до підпалу центру 4 лютого. Саме цих двох осіб наші польські колеги затримали у Варшаві. Суд у Польщі обрав їм запобіжний захід у вигляді 90 діб тримання під вартою. Зараз при підтримці Генеральної прокуратури вирішуємо питання щодо допиту затриманих», – повідомив він.
При цьому Князєв наголосив: «На будь-які прояви екстремізму поліція буде реагувати чітко та безкомпромісно».
У ніч на 27 лютого в будівлі Товариства угорської культури Закарпаття в Ужгороді був здійснений черговий підпал. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін засудив цей підпал і заявив про «замовний зовнішній слід» в інциденті.
Того ж дня, 27 лютого, Польща підтвердила, що затримала трьох своїх громадян, підозрюваних у попередньому підпалі Товариства угорської культури в Ужгороді 4 лютого; двох із них суд узяв під арешт.
Раніше голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль заявляв, що за підпалом 4 лютого «стоять російські спецслужби». Він повідомив, що спробу підпалу офісу Товариства угорської культури Закарпаття 4 лютого здійснили двоє громадян Польщі – члени праворадикальної прокремлівської організації «Фаланга», представники якої брали участь у бойових діях на Донбасі на боці угруповань «ЛНР» і «ДНР». Ту інформацію підтвердили і в Головному управлінні Національної поліції в Закарпатській області.
Відносини між Україною й Угорщиною різко загострилися останнім часом через новий український закон «Про освіту», що передбачив поступове запровадження у школах переходу на навчання державною українською мовою. Будапешт побачив у цьому порушення прав угорської меншини. Київ ці звинувачення відкидає.
