Питання щодо мов національних меншин у порядку денному наступної сесії Ради асоціації Україна – ЄС може з’явитися лише за узгодженням із українською владою. Порядок денний узгоджують обидві сторони, наголосив Радіо Свобода голова представництва України при ЄС Микола Точицький.
«Ми впевнені, що закон «Про освіту» не становить порушень жодних міжнародних зобов’язань, ні відповідних конвенцій Ради Європи, ні Угоди про асоціацію. Саме тому ми й подали цей закон на розгляд Венеціанської комісії. Україна готова до конструктивного діалогу, натомість, угорська сторона обрала шлях шантажу і політизації», – заявив український дипломат, коментуючи заяви міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто.
Натомість, каже Точицький, угорський міністр «очевидно керується передвиборчим процесом, який розпочався в їхній країні». «Це стало питанням номер один для того, щоб перенести внутрішні проблеми на зовнішній вимір. Я вважаю, що це абсолютно нелегітимно», – додав представник України.
Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто заявив 16 жовтня, що ініціюватиме розгляд українського закону «Про освіту», зокрема питання мов нацменшин, на наступному раунді засідання Ради асоціації Україна – ЄС. Він стверджує, що цей український закон є порушенням прав людини та нацменшин.
Відносини між Угорщиною і Україною останнім часом різко загострилися через критику Будапештом нового українського закону про освіту, зокрема, його статті про мову освіти – державну українську, – яку Київ відкидає. Угорщина, зокрема, обіцяє через цей закон блокувати в Європейському союзі всі євроінтеграційні ініціативи щодо України, Будапешт також погрожує Києву санкціями ЄС через цей закон і переглядом Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом; у Брюсселі в установах ЄС дали знати Радіо Свобода, що скептично ставляться до цих останніх погроз.
Крім того, критично висловлювалися щодо закону і в низці інших країн, зокрема в Румунії. Критичну резолюцію з приводу мовних моментів закону України про освіту ухвалила і Парламентська асамблея Ради Європи.
Україна наголошує, що мовна стаття закону про освіту відповідає європейським практикам, а сам закон є законом рівних можливостей для всіх учнів, яких досі були позбавлені представники меншин через погане знання державної мови. Крім того, цю статтю надіслали на експертний розгляд до Венеціанської комісії Ради Європи.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Чи потрібна укромадярам «велика Угорщина»?
Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?
Будапешт відверто заграється – МЗС України про акцію «Самовизначення для Закарпаття»
Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?
