Голова Верховної Ради України Андрій Парубій заявляє, що підписав ухвалений парламентом закон «Про освіту».
За словами спікера, відповідно до закону, викладання в українських школах здійснюватиметься державною мовою, «як у всьому європейському просторі, як у всіх цивілізованих країнах».
«Надається право на навчання рідною мовою і членам національних меншин і корінних народів, але мова навчання в українських державних школах буде державною», – сказав він.
Тепер документ передадуть на підпис президентові, в якого буде 15 днів, щоб схвалити його або ветувати.
Раніше представник президента України у Верховній Раді Ірина Луценко повідомила, що юристи Адміністрації президента України нині аналізують закон про освіту «на предмет дотримання Конституції та окремі моменти».
5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який започатковує реформу освіти в Україні. Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова, українська.
Новий закон, а саме його розділ про мову освіти – державну, – викликав критику влади і правих екстремістів в Угорщині. Влада Закарпатської області, де найчисельнішою національною меншиною є угорці, закликала президента Петра Порошенка ветувати закон про освіту і повернути його у Верховну Раду з правками. Із критикою закону також виступили Румунія, Польща і Росія.
Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин з освітнього процесу. У МОН заявили, що перехід школярів із рідної мови навчання на українську буде не одномоментним, а поступовим.
Як розповіла міністр освіти і науки України Лілія Гриневич в інтерв'ю «Громадському радіо», за новим законодавством, у закладах дошкільного і початкового рівнів викладання рідною мовою меншин збережеться, але наголос робитимуть на оволодінні державною українською мовою. Проте у школі базового рівня (5–9-й класи) навчання здійснюватиметься тільки українською мовою, щоб діти були готові вступати до національних вишів і могли спілкуватися державною мовою.
НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
Українська мова як економічний чинник
Атака на мовну статтю 7 освітнього закону ззовні і зсередини
Тест на державність для політиків. Битва за українську мову
Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм
Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення
Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно
«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України
75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія
Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового
Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні
Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами
Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні
Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку
Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України
Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася
Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт
Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України
Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою
Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля
Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України
Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську
Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова
