Іран розкритикував рішення влади автономного курдського регіону на півночі Іраку провести референдум про остаточну незалежність.
«Курдистанський регіон є частиною Іракської Республіки, і односторонні рішення поза межами національного права, в першу чергу Конституції Іраку, …можуть тільки викликати нові проблеми», – заявив речник Міністерства закордонних справ Ірану Баграм Гасемі.
Раніше з критикою цього рішення вже виступила Туреччина.
США теж заявили, що проти такого референдуму. На думку Вашингтона, він лише відверне увагу від значно нагальніших пріоритетів, включно з боротьбою проти екстремістського угруповання «Ісламська держава».
У середу, 7 червня, президент Іракського Курдистану Масуд Барзані і лідери всіх політичних партій у регіоні домовилися провести референдум про незалежність від решти Іраку і призначили його на 25 вересня.
Лідери іракських курдів уже багато років обговорювали ідею референдуму про незалежність, але досі цьому перешкоджали незгоди поміж політичними силами регіону.
Північна частина Іраку, де більшість населення становлять курди за національністю, здобула фактичну автономію ще 1991 року, коли її ополчення «пешмерґа» вибили звідти урядові війська тодішньої влади диктатора Саддама Хусейна. Наступного року там був створений регіональний уряд. Після вторгнення міжнародної коаліції під проводом США до Іраку 2003 року і скинення влади Саддама Хусейна цю автономію закріпили в Конституції Іраку 2005 року. За нею, Курдистанський регіон – це його офіційна конституційна назва – є федеральною складовою частиною Іраку.
При цьому межі регіону у складі Іраку вкрай невизначені, значні території є предметом суперечок між регіональним урядом і центральною владою Іраку, якій регіон майже не підконтрольний. Зокрема, серед спірних територій – місто Мосул, друге найбільше в Іраці, за визволення якого від бойовиків «Ісламської держави» нині тривають бої з участю загонів іракських курдів. США підтримують загони іракських курдів у їхній боротьбі проти екстремістів.
Курди – іранський народ, чисельність якого оцінюють як від 30 до 45 мільйонів осіб, – не мають власної держави. Курдські за населенням території нині поділені головно між Туреччиною, Іраном, Іраком і Сирією (невелика частина курдів живе також у Вірменії, Грузії й Азербайджані). Створення чи принаймні проголошення незалежної курдської держави на території Іраку може спричинити новий спалах курдського руху за незалежність і в інших, у першу чергу в Туреччині, де вже давно існує потужний курдський збройний сепаратистський рух.
