Міністри закордонних справ Росії, Німеччини, Франції та України зустрінуться 29 листопада в Мінську, щоб обговорити шляхи припинення збройного конфлікту на сході України.
Офіційні особи з так званої «нормандської четвірки» вже неодноразово зустрічалися від часу укладення в білоруській столиці в лютому 2015 року угод про припинення вогню.
«Дорожньої карти», необхідної для проведення зустрічі міністрів закордонних справ «нормандської четвірки», на даний час немає, заявив минулого тижня керівник російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров.
У Німеччині минулого тижня також вказали, що робота для створення так званої «дорожньої карти» виконання мінських домовленостей відбувається з великими труднощами й доволі повільно.
Через те, що мінські домовленості практично не визначають послідовності виконання їхніх пунктів, керівники держав «нормандського формату» – України, Німеччини, Франції і Росії – домовилися на зустрічі в Берліні, яка завершилася в ніч із 19 на 20 жовтня, що голови МЗС цих країн мають підготувати «дорожню карту», яка узгодила б цю послідовність виконання пунктів усіх трьох головних мінських угод: Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 року і Мінського комплексу заходів від 12 лютого 2015 року.
При цьому, за словами Києва, головною метою має бути домогтися від Росії виконання її зобов’язань за всіма цими мінськими угодами, включно з графіком і відповідальністю за виконання. Київ також наполягає на тому, що політичні питання неможливо виконувати до виконання питань безпеки.
Москва ж заявляє, що вимагає від України швидкого поступу до політичних аспектів мінських угод – таких, як місцевих виборів на цій території і «амністії» бойовиків, – іще до вирішення безпекових і гуманітарних питань – таких, як виведення з окупованих територій російських військ і озброєння, роззброєння незаконних збройних формувань, звільнення всіх заручників і незаконно утримуваних осіб чи передачі непідконтрольної нині Києву ділянки українсько-російського кордону під контроль ОБСЄ.
Крім того, непростим питанням є можливість створити озброєну місію ОБСЄ для гарантування безпеки у ході кампанії передбачених Мінськими угодами місцевих виборів за українським законодавством на окупованій частині Донбасу, а також для контролю за нині непідконтрольною ділянкою українсько-російського кордону і створення там зони безпеки по обидва його боки, як того вимагає Мінський протокол від 5 вересня 2014 року. Досі ОБСЄ ніколи не здійснювала озброєних місій.
Внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули майже 10 тисяч людей.
