У Запоріжжі попрощалися з загиблим 21 квітня 2022 року під час боїв за «Азовсталь» бійцем «Азову» Олексієм Ластовичем («Кречетом»).
На церемонію прощання прийшли близькі та бойові побратими.
«Чудовий воїн, товариш, сім’янин. Всі, хто знав Олексія, наголошували, що у військових життя таке, що не завжди, на жаль, приділяють достатньо уваги тим, кого люблять. А він завжди приділяв. Для нього це було дуже важливо. У цьому сенсі він був зразковим. Хлопці на нього дивились. Чоловік молодий, але вже досяг зрілості. Найкращий вік, коли дуже багато можна зробити. Сил дуже багато, але і певний життєвий досвід – в нього вже вчились молодші товариші. Але склалося так, що він пішов, поклавши життя за Україну. Все його життя було наповнено боротьбою за нашу країну, за відстоювання наших цінностей», – сказав під час прощання представник бригади НГУ «Азов», хорунжий Едуард Юрченко.
У загиблого залишилася дружина та троє дітей. Наймолодший з них, однорічний Ілля, народився вже після смерті «Кречета».
«Він пішов служити одразу після Майдану ще в 14 році. В Донецькій області також воював. Він служив в ракетно-зенітному дивізіоні. Прослужив в «Азові» два роки. Процедура ідентифікації була важка і складна, тому що стан тіл не дозволяє опізнати за зовнішніми ознаками, доводиться перевіряти ДНК. І все більше і більше сімей стикаються з тим, що доводиться робити цю процедуру і чекати дзвінка від слідчих з тим, що є збіг. Після першого збігу доводиться робити другу порівняльну процедуру – з іншими родичами», – розповіла дружина загиблого Тетяна Ластович, додавши, що її чекає ще одна така процедура – щодо ідентифікації мами.
Читайте також: Втратила сина, зятя і сама загинула на війні. Історія психолога полку «Азов» Наталії Луговської із Червонограда
Мама Тетяни, Наталя Луговська, також загинула на «Азовсталі» у травні 2022 року. Вона була психологом в «Азові». Прийшла служити до підрозділу після загибелі під час війни на Донбасі сина, теж бійця «Азову» – Юрія «Баррета» Луговського.
Полк «Азов» навесні 2022 року протягом майже трьох місяців тримав оборону на заводі «Азовсталь» у Маріуполі. У травні захисники «Азовсталі» за наказом командування вийшли із території заводу. У російському полоні опинилося понад дві тисячі українських військових, які захищали Маріуполь, значна частина з них служила в полку «Азов».
