Міжнародна група громадянських розслідувань Bellingcat разом із партнерами, схожою російською групою The Insider і німецьким виданням Der Spiegel, встановили, що вбивство Зелімхана Хангошвілі, громадянина Грузії, чеченця за національністю й колишнього чеченського польового командира часів Чеченських воєн, у столиці Німеччини в серпні минулого року, спланувала і організувала Федеральна служба безпеки Росії.
Як мовиться в повідомленні про це розслідування, що тривало кілька місяців, його автори з’ясували, що підготовкою вбивства безпосередньо керували Едуард Бендерський, голова доброчинного фонду спецпідрозділу ФСБ «Вимпел», а також інші чільні діячі цього фонду.
За даними розслідувачів, які раніше встановили справжнє ім’я виконавця вбивства – Вадима Красикова (його після вбивства затримали в Берліні з документами на ім’я «Вадима Соколова», над ним нині триває суд за звинуваченнями в убивстві і порушенні законодавства про зброю), – той від початку 2019 року і до самого свого виїзду в Берлін часто спілкувався з вісьмома членами асоціації ветеранів «Вимпела» й іншими чільними представниками фонду Бендерського – про це свідчать дані білінгу мобільного телефона Красикова.
Бендерський, який давно звільнився з ФСБ і нині є цивільним підприємцем, власником кількох приватних охоронних компаній, у яких працюють колишні «вимпелівці», нерідко виступає в засобах інформації як фактичний речник Департаменту «В», який в ФСБ Росії став наступником колишнього «Вимпела» часів КДБ СРСР.
Департамент «В», в свою чергу, займався, серед іншого, операціями проти чеченських повстанців на Північному Кавказі. Хангошвілі ж свого часу був одним із командирів цих повстанців, які воювали проти російських силовиків. Його вбивство нагадує низку інших убивств колишніх чеченських повстанців, у яких видно ознаки причетності російської держави.
Зелімхана Хангошвілі застрелили посеред дня в парку в Берліні 23 серпня. Нападника невдовзі затримали. Москва продовжує заперечувати свою причетність до вбивства. Тим часом після затримання вбивці дані про Вадима Красикова були вилучені з державних російських баз даних.
