Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер заявив, чого, на його думку, варто сподіватися зі звільненням 24 військовополонених українських моряків, захоплених Росією в результаті відкритого нападу з застосуванням зброї на ураження 25 листопада.
Виступаючи на онлайн-брифінгу під час перебування у Брюсселі, в перебігу якого Волкер спілкувався з понад сотнею журналістів у всьому світі, він із цього приводу заявив: «На жаль, у мене немає добрих новин, щоб вам повідомити».
«Я б сподівався, що на знак доброї волі Росія могла б зробити це перед Різдвом, але наразі немає якихось ознак із боку Росії, що вона може це зробити», – сказав Волкер.
«Багато людей, включно зі США, включно з канцлером Німеччини (Анґелою) Меркель, іншими політиками на (європейському) континенті закликали Росію звільнити цих моряків негайно. І канцлер Меркель порушила це питання в телефонній розмові з президентом (Росії Володимиром) Путіним минулого тижня. Фактом є те, що Росія сказала «Ні». Вона стверджує, що є якась юридична процедура, але цього не може бути за визначенням, бо вони (росіяни) утримують моряків незаконно. Але росіяни кажуть, що цей процес триватиме місяцями. Тому, на жаль, ситуація не видається гарною. Єдине, що українці мають бути певні, що всі – і США, і НАТО, і Західна Європа, – всі закликають Росію звільнити моряків негайно», – сказав Курт Волкер.
25 листопада російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які після невдалої спроби мирно пройти з Чорного в Азовське море (Росія фізично заблокувала судноплавний канал розвернутим упоперек вантажним судном) поверталися назад до Одеси, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків, при цьому троє з них були поранені. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.
Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону» – попри те, що, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства»; крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.
Підконтрольні Москві суди у Криму взяли полонених під арешт на два місяці. Їх доставили з Криму до Росії, до Москви: нині 21 із них перебуває у слідчому ізоляторі «Лефортово», ще троє – в ізоляторі «Матроська тиша». Росія тривалий час не дозволяла відвідати їх українським консульським працівникам.
Європейський суд із прав людини ще 30 листопада повідомив про своє рішення у зв’язку з новим, уже п’ятим міждержавним позовом України до Росії, що Росія до 3 грудня була зобов’язана відповісти на запитання: чи позбавлені офіцери і матроси з українських кораблів волі, і, якщо так, на яких підставах їх утримують; чи є серед них поранені, і, якщо так, хто вони, які їхні поранення і яку медичну допомогу вони отримали. Росія також мала обґрунтувати відповіді належними документами. Москва відмовилася виконати рішення Страсбурзького суду, заявивши, що подасть ці документи в самостійно визначений «розумний термін».
Дії Росії викликали різку критику в багатьох країнах, у першу чергу в Європі, а також у США, разом із вимогами негайно звільнити моряків. Зокрема, президент США Дональд Трамп скасував заплановану зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним і заявив, що така зустріч не відбудеться, доки Росія не звільнить українських моряків і їхні кораблі. У Москві відповіли, що ці заяви нічого не змінять у долі моряків, за якими Росія не визнає статусу військовополонених.
