Доступність посилання

Військовополонені громадяни Китаю розповіли, як потрапили до армії РФ


За словами військовополонених громадян Китаю, агітація із закликами доєднатися до російської армії активно розповсюджується у соціальних мережах
За словами військовополонених громадян Китаю, агітація із закликами доєднатися до російської армії активно розповсюджується у соціальних мережах

Громадяни Китаю, яких взяли у полон українські військовіпід час боїв поблизу Білогорівки та Тарасівки на Донеччині, на пресконференції у Києві розповіли, що доєднались до армії РФ, підписавши контракт.

За їхніми словами, агітація із закликами доєднатися до російської армії активно розповсюджується у соціальних мережах. Зокрема, вони згадали про TikTok.

«У Китаї бути військовим має дуже високий статус, але далеко не всі можуть отримати таку можливість, тому хтось може спокуситися на такий ролик, не маючи можливості бути військовим в Китаї», – розповів один із полонених.

Інший громадянин Китаю додав: «У Китаї пропагується дружнє ставлення до Росії і, можливо, саме такий результат цієї рекламної компанії. Бо це спонукає людей довіряти Росії більше і брати участь у цих заходах. До того, як приїхати в Україну, будь-яка інформація, яка була пов’язана з війною, – це інформація про перемоги Росії. Росія захопила те і захопила те. Інформація подається саме так».

В полон ЗСУ потрапили громадяни Китаю, які воювали на боці РФ (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:29 0:00



За словами обох полонених, долучитися до війська їх РФ мотивував заробіток, який їм обіцяли – в агітаційних роликах йшлося про заробіток 200–250 тисяч рублів на місяць. Щоправда, за їхніми словами, використати кошти на власні потреби так і не вийшло.

«Ситуація була така, що я отримав карту, на яку отримав 200 тисяч рублів, але фактично цією картою я не міг користуватися. Тобто ці гроші разом з телефоном, на якому був встановлений застосунок пов’язаний з картою, періодично забирали росіяни і витрачали кошти під приводом витрат на пальне, зарядні пристрої і таке інше», – пояснює один із громадян Китаю.

Інший полонений зазначив, що розраховував на менші кошти, бо не збирався воювати.

«Спочатку хотів отримати роботу пов’язану з медичною реабілітацією. Тому що я в Китаї займався цією роботою. І через посередника я шукав саме таку роботу. Але, коли я вже опинився в армії РФ, у мене не було іншого вибору, ніж виконувати ту роботу, яку доручали. Усі документи були російською мовою, тож вся комунікація відбувалась за допомогою жестів або певних знаків. Тобто нам просто показували, що треба робити», – розповів він.

За словами полонених громадян Китаю, вони не розуміли, де саме служили –ймовірно, проходили службу у 7 моторизованій бригаді.

«Командиром був росіянин, але з командиром ми спілкувалися дуже рідко. Були організовані групи по 5 людей. Росіяни переважно нас залучали до важкої роботи. Інші іноземці, які були також в підрозділі, були залучені також до цієї роботи. Росіяни не те, щоб ставилися погано, але трималися осторонь», – пояснили вони.

Обоє полонених заявили, що готові до обміну та просять керівництво КНР забрати їх додому.

«Ми сподіваємося, що китайський уряд зможе допомогти здійснити обмін між Україною та Росією. Ми повернемося до Китаю. Родичі не знають, що ми в полоні. В Китаї, де б ти не приймав участь у бойових діях, ти маєш понести покарання. Щоправда невідомо, скільки років. Але я все рівно хочу повернутися додому і до рідних», – зазначив один із полонених.

У Службі безпеки України повідомили, що проводять необхідні слідчі дії для встановлення всіх обставин участі громадян КНР у війні РФ проти України та перевіряють покази цих полонених. Слідство ведеться за процесуального керівництва Офісу генпрокурора за ст. 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини).

Українське законодавство також передбачає покарання за найманство. Зокрема стаття 447 Кримінального кодексу передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років за участь найманця у збройному конфлікті, воєнних або насильницьких діях. У 2023 році Офіс генпрокурора у відповідь на запит DW повідомляв, що на той момент було зареєстровано щонайменше 13 справ за статтею про найманство.

Читайте також: Пекін відповів на заяви Зеленського про китайських громадян, які воюють на боці РФ

8 квітня президент Володимир Зеленський заявив, що на Донеччині українські військові взяли в полон двох громадян Китаю, які воювали у складі російської армії.

Міністерство закордонних справ Китаю, коментуючи захоплення в полон двох китайських громадян в Україні, заявило, що перевіряє цю інформацію. А 10 квітня, після чергових заяв президента України в МЗС Китаю закликали утриматися від «безвідповідальних зауважень».

У Кремлі заявили, що Росія не залучає Китай до війни проти України, а Пекін нібито займає «виважену позицію». Так речник президента РФ Дмитро Пєсков прокоментував заяву Володимира Зеленського, який повідомив про щонайменше 155 громадян КНР, що воюють у складі російських військ, вербованих через соцмережі.

Китай позиціонує себе як нейтральну сторону у війні РФ проти України і заявляє, що не надає військової допомоги жодній зі сторін, на відміну від США та інших західних країн.

Але Пекін залишається близьким політичним і економічним союзником Росії, і члени НАТО називають Китай «вирішальним посібником» війни, яку він ніколи не засуджував.

Нещодавно «Схеми» (Радіо Свобода) у своєму розслідуванні розповіли, як Китай став єдиним постачальником у РФ низки рідкісних металів для виробництва зброї після введення західних санкцій.


Форум

XS
SM
MD
LG