Лідери країн Європейського союзу відкинули ідею проведення зустрічі з президентом Володимиром Путіним через протести з боку країн-членів, що межують з Росією.
У заяві від 25 червня лідери зазначили, що «вивчать формати й умови діалогу з Росією», не згадавши про зустрічі на вищому рівні загалом або плани зустрічі з Путіним.
Франція і Німеччина запропонували провести перший саміт ЄС з Путіним з січня 2014 роки після зустрічі президента США Джо Байдена з президентом Росії у Женеві 16 червня. «Ми не можемо продовжувати без діалогу. Ми повинні говорити, в тому числі про наші розбіжності. Це єдиний спосіб їх вирішити», – заявив президент Франції Емманюель Макрон.
Однак після нічних переговорів на саміті в Брюсселі канцлер Німеччини Ангела Меркель сказала журналістам, що угоди щодо зустрічі, яку Москва вітала, не досягнуто.
«Це була дуже ґрунтовна і непроста дискусія», – зазначила вона.
Меркель також виступала за проведення зустрічі, заявивши законодавцям в Берліні, що події останніх місяців показали, що «недостатньо, якщо ми неузгоджено реагуємо на безліч російських провокацій». Вона закликала створити «механізми для загальної та одностайної відповіді» на те, що вона назвала «гібридними атаками з боку Росії». Це включає в себе роботу з такими країнами, як Україна, Білорусь і західні Балкани, а також пряму взаємодію з Росією та Путіним.
Після того, як ідею зустрічі відкинули, Меркель заявила, що навіть без неї «будуть вивчені формати... за яких можна починати діалоги».
Німеччина має сильні економічні інтереси в Росії і очікує завершення проєкту будівництва газопроводу «Північний потік-2», по якому російський газ буде поставлятися в Німеччину.
Росія є найбільшим постачальником природного газу в ЄС і грає ключову роль в питаннях, пов'язаних зі стратегічними інтересами Європи, включаючи ядерну угоду з Іраном і збройні конфлікти в Сирії та Лівії.
Але ЄС і Росія знаходяться на протилежних сторонах у низці питань, зокрема пов’язаних з Україною та Білоруссю. Вони також звинувачують один одного у втручанні в вибори, поширенні дезінформації та загрозі безпеці та стабільності в Східній Європі.
Саміти ЄС з Росією завершилися після того, як Москва окупувала український Крим у березні 2014 року та Захід ввів санкції. Конфлікт за участі російських гібридних сил все ще триває на сході України, також Росія викликала занепокоєння цієї весни, нарощуючи війська на своєму кордоні з Україною і в окупованому Криму.
Серед лідерів, які виступили проти саміту, був президент Литви Гітанас Науседа, який закликав до обережності у відносинах з Росією. «Поки ми не бачимо радикальних змін в моделі поведінки Росії. Якщо без будь-яких позитивних змін в поведінці Росії ми почнемо взаємодіяти, це буде посилати дуже невизначені і погані сигнали», – сказав Науседа.
Він зазначив, що ідея саміту була схожа на «спробу залучити ведмедя, щоб зберегти горщик з медом в безпеці».
Прем’єр-міністр Латвії Крішьяніс Каріньш заявив, що ЄС ризикує нагородити Росію зустріччю на вищому рівні, незважаючи на те, що дипломатія не змогла покласти край конфлікту на Україні.
У Заяві лідерів міститься попередження про санкції щодо Москви, вона продовжить те, що ЄС називає політикою дезінформації, кібератак та втручання у спробі розділити блок.
