Джо Байден і Володимир Путін провели першу зустріч в статусі президентів США і Росії. Побачитися і поговорити господар Білого дому запропонував російському колезі в розпал весняної ескалації. Тоді Росія стягнула до українських кордонів понад сто тисяч військовослужбовців. Уже під час саміту, президенти США і Росії знову повернулися до теми України. У чому розійшлися позиції Байдена і Путіна? Чи може вплинути женевський саміт на ситуацію на передовій і як зміниться роль США в процесі врегулювання конфлікту на Донбасі?
Зустріч Джо Байдена і Володимира Путіна тривала три години, що значно менше від запланованого часу. Спільної пресконференції за результатами саміту не було. З журналістами президенти США і Росії поспілкувалися окремо і вже після першого ж питання Путіну довелося говорити про Україну.
«Що стосується України, то – так, ця тема зачіпалася, не можу сказати, що дуже детально, але, наскільки я зрозумів президента Байдена, він згоден з тим, що в основі врегулювання на південному сході України, повинні лежати Мінські угоди», – відповів Володимир Путін.
Джо Байден під час свого виступу підтвердив, президенти дійсно обговорювали Мінські домовленості, але підкреслив, що позиції президентів в цього приводу відрізняються. У США неодноразово заявляли, що для проведення виборів на Донбасі, Україна спершу повинна взяти під контроль власний кордон. З такою послідовністю в Кремлі категорично не згодні.
«Наша логіка Мінських домовленостей, ми її обговорювали на міністерських зустрічах «нормандського формату», що потрібно встановити міжнародний контроль за безпековою ситуацією і, зокрема, за кордоном. Були розроблені плани, в тому числі СММ: за допомогою обладнання, патрулів, спеціальних баз і так далі. Де ці плани? Де ці патрулі? І Лавров відверто казав Штайнмаєру в присутності всіх делегацій, що про ніякий міжнародний контроль не йдеться», – пригадує колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
На думку колишнього очільника МЗС, через масову паспортизацію жителів окупованих територій, виконати Мінські угоди в теперішньому вигляді неможливо. За останніми даними, паспорт РФ вже отримали понад півмільйона мешканців непідконтрольного Донбасу.
«Не можна організувати вибори до українських представницьких органів, до органів місцевої влади, коли російські громадяни голосують за російських громадян. Люди з російськими паспортами, голосують за людей з російськими паспортами. Реально, вони намагаються видати там усім російські паспорти, а потім якимось чином зберегти контроль за собою, а ми маємо фінансувати і він нас має стримувати у всіх політичних і не тільки рішеннях. Так не буде. Американці це прекрасно розуміють», – додає Клімкін.
Вже в липні Володимир Зеленський зможе особисто обговорити з Джо Байденом тему Донбасу. Під час останньої телефонної розмови президент США запросив українського колегу до Вашингтону. Як уже повідомили в МЗС, ключовою темою візиту стане залучення США до врегулювання конфлікту.
«Наразі, дивлячись на те, яку зацікавленість адміністрація Байдена проявляє до переговорного процесу, яку зацікавленість вони мають до вирішення цього конфлікту, цілком ймовірно, що дійсно Сполучені Штати докладатимуть більше зусиль. Першим виявом такого може бути призначення нового спецпредставника держдепу з питань врегулювання ситуації на Донбасі», – вважає експерт-американіст Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв.
Спецпредставником Держдепартаменту США по Україні два роки був Курт Волкер, але восени 2019 він пішов у відставку. Посада відтоді залишається вакантною. Водночас, відзначає Краєв, успішність візиту до Вашингтону багато в чому залежить від домашнього завдання, яке повинен виконати Зеленський.
«Зеленський має їхати до Вашингтона з результатами реформ. Це те, на що нам натякають і в Вашингтоні, і в Брюсселі останні декілька років. В першу чергу, антикорупційна, судова, а з недавніх пір і підтвердження прозорості нашого керівництва і підтвердження нормальних принципів відбору кадрів. Зеленському до зустрічі дійсно треба досягти певних проміжних успіхів», – зазначає Краєв.
Паралельно, президент Зеленський наполягає на особистій зустрічі з Володимиром Путіним. Спершу він запропонував провести саміт на території Донбасу. Згодом можливим місцем зустрічі президентів назвав Ватикан.
«Насправді, те що робить Зеленський – це посилює наші позиції в переговорах з західними партнерами. Бо якщо тоді існував стереотип, що Порошенко не хоче, він вперся, у нього жорстка позиція, то Зеленський прийшов з намірами досягти миру і компромісів. І він пішов на них, і на заході це бачать. Але все одно не працює. Ну, тоді ясно хто винний в тому, що відбувається на Донбасі. Ясно, що санкції треба продовжувати», – коментує професор Києво-Могилянської академії, науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань.
У Кремлі відмовляються визнавати себе стороною конфлікту і заявляють, що врегулювання на Донбасі президент Зеленський повинен обговорювати з ватажками угруповань ЛДНР.
«Я, чесно кажучи, не бачу, що зараз може вийти в результаті цієї зустрічі двосторонньої. Тому що Путін не змінює свою позицію щодо України, щодо війни на Донбасі. Насправді, він зацікавлений в тому, щоб продовжували стріляти, тому що це у нього елемент тиску на Україну. І єдина мова, яку Путін розуміє – це мова санкцій і мова сили», – продовжує Гарань.
Однак, саме про санкції після саміту президентів США та Росії не йшлося. Зокрема, президенти промовчали про газопровід «Північний потік-2», який повинен з'єднати Росію і Німеччину в обхід України. У Києві вважають що зараз транзит газу територією країни є запобіжником від масштабної військової агресії з боку Кремля.
«Тому що піднімати його обом сторонам не вигідно. З російської сторони не вигідно, бо вони розуміють хиткість ситуації. І немає впевненості, що американська сторона в подальшому утримається від будь-яких санкцій. З американської сторони теж невигідно піднімати це питання, оскільки воно стало дуже чутливим у внутрішньополітичному американському контексті. Тому, думаю, була певна джентельменська домовленість не чіпати це питання», – вважає президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.
В кінці травня Джо Байден повідомив, що не буде посилювати санкції, оскільки це може зашкодити відносинам з європейськими союзниками, а вже в червні оператор газопроводу відрапортував про завершення будівництва першої нитки «Північного потоку-2». Коли у Зеленського запитали про компенсацію, яку Україна хотіла б отримати в разі завершення всього проекту, він також згадав про Донбас.
«Припинення війни, спокій, стабільність на всій території незалежної України. А коли ми говоримо стабільність, вона є і геополітична, і стале припинення вогню, і контроль наших територій, і енергетична безпека. Тому ми будемо боротися проти «Північного потоку», кому б з наших європейських партнерів це подобалось або ні», – відповів президент України Володимир Зеленський.
Про результати саміту в Женеві на думку президента США, можна буде говорити тільки через півроку. Тоді і стане зрозуміло, чи змінила свою політику Росія. У будь-якому випадку, чекати, що початок діалогу між Білим домом і Кремлем знизить градус протистояння на сході України, на думку експертів, не варто.
«З одного боку вони намагатимуться робити вигляд, що шукають порозуміння, з іншого боку я думаю нагнітання ситуації точно буде. Слід очікувати періодичних спалахів з точки зору проксі-сил російських, безумовно слід очікувати широкомасштабних навчань на наших кордонах для того, щоб тероризувати Україну і наших сусідів, і намагатися якихось поступок добитися від Києва і, передусім, Вашингтону», – говорить експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара.
За даними українського МЗС, попри обіцянки, після весняної ескалації Росія відвела від українських кордонів лише 12 тисяч військовослужбовців. Наступні масштабні військові навчання «Захід-2021», які мають відбутись на території РФ і Білорусі, заплановані на вересень цього року.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
