За рік після розслідування «Схем» (Радіо Свобода) – про українські активи російського бізнесмена Ігоря Наумця вартістю понад 1 мільярд гривень, які попри дію санкцій РНБО та арешти перейшли до нового приватного власника Сергія Шапрана в обхід держави – їх досі не конфіскували та не передали новому управителю, щоб держава могла отримувати доходи. Також досі триває досудове розслідування у справі про незаконний продаж цих активів, а самі об’єкти – зокрема, кар’єри на Житомирщині – затоплені водою, видобуток корисних копалин та виробництво фактично зупинилось, більшість співробітників звільнені. Про те, чому держава досі не заробляє на активах підсанкційного російського підприємця, а також те, чому цей кейс став випробуванням на ефективність для влади на різних рівнях – йдеться у новому матеріалі журналістів.
«Схеми» проаналізували, що змінилось за рік після того, як у жовтні 2024 року вони розповіли, як заморожені активи холдингу «Юнігран» російського бізнесмена Ігоря Наумця перейшли до рук нового приватного власника з оточення очільника Одещини Олега Кіпера – Сергія Шапрана. А це кар’єри з видобутку граніту, піску та щебню, спецдозволи, заводи із виробництва тротуарної плитки та виготовлення вибухівки для промислових цілей, десятки земельних ділянок, залізничні вагони, сотні одиниць спецтранспорту та інші виробничі комплекси у Київській та Житомирській областях. Перехід активів між двома бізнесменами, як дослідили тоді журналісти, відбувся в обхід держави.
У листопаді 2024 року Головне слідче управління Нацполіції за процесуального керівництва Офісу генпрокурора розпочало кримінальні провадження за фактами незаконного продажу активів «Юнігран». Які згодом об’єднали з першою «великою» справою ще від 2022 року.
На початку російського повномасштабного вторгнення діяльність холдингу «Юнігран» вперше потрапила у фокус уваги силовиків – коли ДБР у супроводі СБУ та за процесуального керівництва ОГП відкрили кримінальне провадження відносно цього холдингу за низкою статей – від «фінансування тероризму» та «створення терористичної групи» до «ухилення від сплати податків». За версією правоохоронців, компанія, якою керував громадянин РФ Ігор Наумець, займалась «незаконним видобутком з українських надр у промислових масштабах», а «свої мільйонні прибутки направляла на фінансування повномасштабної агресії РФ та на матеріальне забезпечення окупаційних адміністрацій в Криму та на сході України».
У межах досудового розслідування незаконного відчуження активів «Юніграну», за даними Офісу генпрокурора, про підозру повідомили 18 фігурантам. Серед них Ігор Наумець та Сергій Шапран. В обох бізнесменів однакові статті: про легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, несанкціоновані дії з інформацією в автоматизованих системах, а також службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки.
У червні цього року правоохоронці затримали Шапрана у Львові. У тому ж місяці йому обрали запобіжний захід із можливістю внесення застави у 100 мільйонів гривень. Під вартою він пробув менш як три місяці. 17 вересня адвокати внесли за нього заставу у 5 мільйонів, суму якої раніше вдалось зменшити в апеляції – і він вийшов з СІЗО. З підозрою Шапран не погоджується і вважає затримання незаконним. Більше перебіг справи ані він, ані його адвокати не коментують.
Ігоря Наумця у серпні 2025-го поліція оголосила у розшук. Згідно з даними джерел «Схем» у його оточенні, російський бізнесмен зараз перебуває в Лондоні. У коментарі його юристи зазначають, що Наумець «не мав відношення до переоформлення активів і подальшого їх використання», він сам та компанії групи «Юнігран» є «потерпілими від дій Сергія Шапрана і його команди, а аж ніяк не співучасниками злочинів».
Нині, за словами адвокатів, через арешт виробництво фактично зупинилося: «Заборона користуватись майном та рахунками призводить до руйнівних і невідворотних наслідків. Пинязевицький кар’єр повністю затоплено, Коростенський, поки що, лише частково. Навіть просто відкачати воду неможливо через арешти».
На фото звідти дійсно можна побачити затоплення на території Коростенського гранітного кар’єру. Вода з’явилась там навесні 2024-го.
Крім того, зазначають юристи Наумця, наразі компанії мають заборгованість на суму близько 20 мільйонів гривень перед бюджетом та працівниками, більшість яких була звільнена.
На уточнення, чи відмовився бізнесмен за цей час від громадянства РФ, адвокати відповіли ухильно: «Слідство свідомо маніпулює судом та громадською думкою, бездоказово представляючи Ігоря Наумця громадянином РФ, при цьому повністю забуваючи, що він повноправний громадянин України. (...) Ігор Наумець ніколи не підтримував агресію РФ, ні з 2014 року, ні з 2022 року».
Раніше у розслідуванні журналісти встановили, що громадянство Росії він отримав у 2001 році, а у 2014-му, по досягненню 45-річчя, оновив паспорт. Дійсність документа підтверджують дані з державного порталу РФ «Госуслуги», а також витяги щодо власності в іноземних компаніях, де значиться його російське громадянство. Раніше його холдинг вивозив видобуті в Україні копалини в Росію – це тривало до кінця грудня 2021 року. Частина фірм Наумця в Росії вже ліквідована, але станом на зараз там продовжують працювати чотири компанії, пов’язані з його родиною або наближеними до нього людьми.
Навесні 2023 року були введені санкції РНБО проти Наумця, його довіреної особи громадянки Британії Олени Калпи, на яку намагалися перезаписати активи бізнесмена після відкриття кримінальної справи, а також проти низки кіпрських фірм, які володіють українськими компаніями холдингу. З того часу минуло два з половиною роки, а позов про конфіскацію так і не був поданий. Після виходу розслідування «Схем» у міністерстві юстиції повідомили, що шукатимуть активи Наумця та пов’язаних із ним осіб. Рік потому у Мін’юсті повідомили, що активи знайшли, але тепер «встановлюють підстави для їх стягнення в дохід держави».
Починаючи з березня цього року ухвалами Печерського суду в АРМА передали арештоване майно. Це, зокрема, корпоративні права компаній, спецдозволи на користування надрами, земельні ділянки, заводи з виробництва тротуарної плитки та компонентів вибухівки для промислових цілей.
У серпні цього року Агентство розпочало ринкові консультації. Зацікавлені мають подати комерційні пропозиції, після чого АРМА сформує чіткі критерії та вимоги до потенційних управителів, а потім оголосить відкриті торги.
У розслідуванні журналісти згадують і давні обіцянки влади ухвалити законопроєкт, який встановлює кримінальну відповідальність за порушення санкцій. Рік тому в коментарі «Схемам» уповноважений президента України з санкційної політики Владислав Власюк наголошував, що «триває підготовча робота з метою розробки відповідного законопроєкту, який буде стосуватися криміналізації обходу санкцій». У січні цього року цей законопроєкт, як невідкладний, на розгляд до Верховної Ради вніс президент Володимир Зеленський. У червні депутати тільки ухвалили його за основу.
«Зворотної сили він не матиме, але на майбутнє мав би значно посилити спроможність держави відстоювати право на ті активи, власників яких вона називає «пособниками Росії», і конвертувати їх в такі потрібні надходження до українського бюджету», – підкреслюють журналісти.
У «Центрі протидії корупції» повідомляли, що після 24 лютого Україна конфіскувала російські активи щонайменше на 15 мільярдів гривень. Серед них – майно Олега Дерипаски, Аркадія Ротенберга, Євгена Гінера, Володимира Євтушенкова, В’ячеслава Богуслаєва, Євгена Балицького, Володимира Сальдо, Віктора Януковича та ще десятків підсанкційних осіб.
Форум