Рік тому «Схеми» (проєкт Радіо Свобода) розповіли про історію вартістю понад 1 мільярд гривень – як українські активи російського бізнесмена, попри дію санкцій РНБО та арешти, перейшли до нового приватного власника в обхід держави, яка не проконтролювала збереженість заблокованих активів та не скористалась механізмом конфіскації. Згаданий підсанкційний бізнесмен з російським паспортом – це Ігор Наумець. Новий власник його активів – броварський бізнесмен Сергій Шапран, пов’язаний із колишнім прокурором Києва, а нині очільником Одещини Олегом Кіпером. Активи – це, зокрема, кар’єри з видобутку корисних копалин на Житомирщині та Київщині, заводи із виробництва тротуарної плитки та виготовлення емульсійної вибухівки, десятки земельних ділянок, залізничні вагони та сотні одиниць спецтранспорту.
Що відбулось за рік після публікації розслідування «Схем»? Були відкриті нові справи щодо учасників переоформлення та продажу цих активів, частина з них затримані та отримали підозри, а в АРМА почали підготовку до передачі в управління бізнесу Наумця. Втім, глобально в цьому процесі і досі немає значних зрушень. За цей час згадані об’єкти не конфіскували, і вони не почали приносити дохід державі. Кар’єри стоять затоплені. А розслідування правоохоронців, яке розширилось після публікації «Схем», хоча сама історія тягнеться ще з 2022 року – досі на етапі досудового розгляду.
Чому так? Чому цей, показовий на старті кейс, зрештою продемонстрував не ефективність державних структур на різних рівнях, а, навпаки, підсвітив прогалини в їхній роботі? Розбирались журналісти «Схем».
А з чого все починалось?
У жовтні 2024 року «Схеми» розповіли про те, як заморожені активи холдингу «Юнігран» російського бізнесмена Ігоря Наумця перейшли до рук нового приватного власника з оточення очільника Одещини Олега Кіпера – Сергія Шапрана. Перехід активів між двома бізнесменами, як дослідили журналісти, відбувся в обхід держави. Хоча ці активи підсанкційного бізнесмена мали всі шанси бути державою вилученими, проданими на відкритому конкурсі, а гроші спрямованими на армію та відновлення. Принаймні саме таку долю російських активів в Україні анонсувала команда президента Володимира Зеленського, ухвалюючи нове санкційне законодавство у 2022 році. Але у цій історії все пішло за іншим сценарієм.
Спершу прицільна увага держави до холдингу «Юнігран» та його власника Ігоря Наумця припала на березень 2022 року. В СБУ повідомили, що припинили діяльність «організації, яка займалась незаконним видобутком українських надр у промислових масштабах». А з новин від Офісу генпрокурора та ДБР (це відомство відкрило провадження – ред.) стало відомо, що холдинг цього бізнесмена «направляв мільйонні прибутки на фінансування повномасштабної агресії РФ, а також на матеріальне забезпечення окупаційних адміністрацій в Криму та на сході України».
За цим послідував арешт активів «Юніграну», а навесні 2023 року були запроваджені санкції РНБО проти його власника, громадянина РФ Ігоря Наумця, його довіреної особи, на яку намагалися перезаписати активи бізнесмена після відкриття кримінальної справи, а також проти низки кіпрських фірм, які володіють українськими компаніями холдингу.
Ці санкції мали би стати запобіжником подальших рухів із активами. Мовою закону – передбачали тимчасове позбавлення права ними користуватися та розпоряджатися, обмежували торговельні операції, запобігали виведенню грошей за межі країни, а також зупиняли усі спеціальні дозволи на користування надрами. Плюс на горизонті замайоріла потенційна конфіскація на користь держави.
Ціна питання – 1 мільярд гривень. Це чотири кар’єри з видобутку граніту, піску та щебню, власне, самі спецдозволи, завод із виробництва тротуарної плитки, завод з виготовлення емульсійної вибухівки «Гранеміт», десятки земельних ділянок, залізничні вагони, сотні одиниць спецтранспорту, бурові установки та інші виробничі комплекси у Київській та Житомирській областях.
Та замість держави новим власником стала приватна особа – бізнесмен Сергій Шапран. «Схеми» виявили, що перехід активів став можливим завдяки тому, що суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк в порушення юрисдикції зняв із них арешт, а прокурор в останній момент відмовився від своєї ж апеляції на це рішення. Сприяла схемі і відсутність покарання за обхід санкцій в українському законодавстві.
Тоді у коментарі журналістам Наумець підтвердив, що Шапран обіцяв йому вирішити його «проблеми із бізнесом» в обмін на частку 50%, але зрештою нібито «рейдернув» увесь бізнес. А сам Шапран заявив, що всі угоди, які він укладав, «є законними». І з головою пірнув у «новий» бізнес.
Пізніше, в інтерв’ю профільному виданню Nadra.Info броварський бізнесмен розповість: бізнес працює на його користь – пісок видобувають сотнями тонн і продають на ринок.
Але паралельно, поки підприємець публічно пояснював, що нічого не порушив, одночасно підраховуючи видатки і прибутки, пожвавішали правоохоронці.
«Спецоперація «Граніт»
Після публікації «Схем» Головне слідче управління Нацполіції за процесуального керівництва Офісу генпрокурора розпочало кримінальні провадження за фактами незаконного продажу активів «Юнігран». Які згодом об’єднали з першою справою ще від 2022 року, про, зокрема, «ухилення холдингу від сплати податків» та «схеми мінімізації рентних платежів» під час видобутку граніту.
У цьому великому провадженні згадується і стаття щодо «фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України».
Для розслідування цих подій у Нацполіції організували окрему спецоперацію, яку назвали «Граніт». В її межах повідомили про підозру 18 особам. Серед них – «український та російський бізнесмени (Шапран та Наумець – ред.) та їхні спільники – керівники підприємств, бухгалтери, нотаріуси та інші особи, які брали участь у схемі переоформлення активів, попри дію санкцій».
Сергія Шапрана, зокрема, підозрюють у «легалізації майна, одержаного злочинним шляхом». Відомо про це стало під час засідання у Печерському суді, де йому 24 червня цього року обрали запобіжний захід – тримання під вартою з можливістю внести заставу в розмірі 100 мільйонів гривень. Тоді ж з’ясувалось, що правоохоронці затримали бізнесмена у Львові, «під час спроби втечі».
З підозрою Шапран не погоджується і вважає затримання незаконним. У суді він заявив, що «не мав наміру тікати з країни», натомість збирався зустрітися з родиною у Львові, а потім – поїхати разом на відпочинок до Ужгорода.
Під вартою Шапран пробув менше трьох місяців. 17 вересня адвокати внесли за нього заставу, він вийшов з СІЗО. Але не 100 мільйонів, а у 20 разів менше. Бо перед цим в апеляції зменшили розмір застави до 5 мільйонів. З того часу ані сам Шапран, ані його адвокати більше не коментують перебіг справи. Обіцяють озвучити позицію «після завершення слідства».
За ідентичними статтями про підозру повідомили і Ігорю Наумцю. Тобто у переліку наразі немає епізодів, пов’язаних з РФ чи окупованими територіями. Нещодавно, у серпні 2025 року, російського бізнесмена оголосили у розшук в Україні.
Ігор Наумець, згідно з даними джерел «Схем» у його оточенні, зараз перебуває в Лондоні. Журналісти зв’язались із його захистом.
«Ігор Наумець та компанії «Юніграну» є потерпілими від дій Сергія Шапрана і його команди, а аж ніяк не співучасниками злочинів, – йдеться у відповіді юристів журналістам. – Саме Шапран одноособово заволодів активами «Юніграну» і використовує їх під власним брендом «Юні Люкс». Пан Ігор не мав стосунку до переоформлення активів і подальшого їх використання».
Юристи Наумця додають: «Як раніше вже повідомляв Ігор Наумець, він вів з Сергієм Шапраном перемовини щодо купівлі-продажу частини бізнесу «Юнігран», і, так, між ними був меморандум про відповідну співпрацю. Однак співпраця закінчилась рівно тоді, коли Сергій Шапран з його людьми зрозуміли, що можна нічого не купувати, а скористатись шансом і забрати все безоплатно. (...) Як вже стало відомо, Сергій Шапран обманом, шантажем та погрозами змусив менеджмент компаній «Юніграну» підписувати документи купівлі-продажу активів та припинити будь-яке спілкування з Ігорем Наумцем».
Нині, за словами адвокатів, через арешт виробництво фактично зупинилося: «Заборона користуватись майном та рахунками призводить до руйнівних і невідворотних наслідків. Пинязевицький кар’єр повністю затоплено, Коростенський, поки що, лише частково. Навіть просто відкачати воду неможливо через арешти».
На супутниковому фото, отриманому у співпраці з естонським медіа Delfi, та знімках і відео «Схем» дійсно можна побачити затоплення на території Коростенського гранітного кар’єру.
Вода з’явилась там навесні 2025-го.
Супутник зафіксував початок затоплення на іншому згаданому кар’єрі на Житомирщині – Пинязевицькому – ще в 2021 році. З того часу, як свідчать фото «Схем», там досі стоїть вода.
Крім того, зазначають юристи Наумця, наразі компанії мають заборгованість на суму близько 20 мільйонів гривень перед бюджетом та працівниками, більшість яких була звільнена.
Журналісти через юристів знову адресували Ігорю Наумцю питання, яке ставили під час першої розмови з ним по відеозв’язку – чи подав він заяву про відмову від громадянства РФ.
На це пряме запитання адвокати підприємця відповіли ухильно: «Слідство свідомо маніпулює судом та громадською думкою, бездоказово представляючи Ігоря Наумця громадянином РФ, при цьому повністю забуваючи, що він – повноправний громадянин України. (...) Ігор Наумець ніколи не підтримував агресію РФ, ні з 2014 року, ні з 2022 року».
У розслідуванні журналісти встановили, що громадянство Росії він отримав у 2001 році, а у 2014-му, по досягненню 45-річчя, оновив паспорт. Дійсність документа підтверджують дані з державного порталу РФ «Госуслуги», а також витяги щодо власності в іноземних компаніях, де значиться його російське громадянство.
Наумець раніше проживав на дві країни – в Росії та Україні, де вів бізнес з видобутку копалин та продажу будматеріалів протягом десятиліть. «Юнігран» продавав українські копалини російським приватним підприємствам та державним структурам, зокрема, у 2015-му – Федеральному агентству спецбудівництва, яке тоді підпорядковувалося Міністерству оборони РФ, у 2017-2018 роках – «Будівельному об'єднанню» управління справами президента РФ.
Як з’ясували журналісти, холдинг вивозив видобуті в Україні копалини в Росію до кінця грудня 2021 року. Частина фірм Наумця в Росії вже ліквідована, але станом на зараз там продовжують працювати чотири компанії, пов’язані з його родиною або наближеними до нього людьми. Три фірми займаються торгівлею будматеріалами, перевезенням вантажів та управлінням нерухомістю, четверта – це приватна клініка у Московській області, якою керує донька Наумця.
А що від того державі?
З цього року у гру вступило Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Починаючи з березня ухвалами Печерського суду в АРМА передали арештоване майно. Це, зокрема, корпоративні права, спецдозволи на користування надрами, земельні ділянки, два заводи.
Але у процесі з’ясувалось, що нібито Агентству передали не все: в АРМА зазначили, що під час огляду об’єктів на місці їхні співробітники виявили «рухоме майно, безпосередньо задіяне у виробничій діяльності» і відсутність якого «може вплинути на ефективність управління як єдиного майнового комплексу». Мова, зокрема, про спецтехінку – транспортери, стрічкові конвеєри, насосні станції – що нібито не арештували прокурори.
В Офісі генпрокурора на це відповіли, що «під час досудового розслідування накладений арешт на всі ідентифіковані активи, які були об’єктами кримінально-протиправних дій». У відомстві додали, що «зазначене майно складає єдиний майновий комплекс та може бути ефективно використане під час реалізації процедури управління».
У серпні цього року Агентство розпочало ринкові консультації – це, простими словами, «прицінка» до потенційних управителів, ще до конкурсу. Зацікавлені мають подати комерційні пропозиції, після чого АРМА сформує чіткі критерії та вимоги до потенційних управителів, а потім оголосить відкриті торги. У відповідь на запит журналістів в Агентстві назвали декілька приватних компаній, які вже надали свої пропозиції щодо частини майна. Серед них «Схеми» не знайшли прямо пов’язаних з Шапраном чи Наумцем.
Але для розуміння цифр – скільки потенційно може заробити держава – у пропозиціях є розрахунки. Наприклад, компанія, яка володіє майном для обслуговування кар’єрів – а це спецтехніка, вантажні вагони, земельні ділянки, бурові установки – з новим управителем може приносити в дохід щомісячно до 600 тисяч гривень, завод з виготовлення плитки – понад 300 тисяч гривень, а завод з виробництва промислової вибухівки – від 400 тисяч гривень до майже півтора мільйона.
Наступний етап – оцінка активів. Та оголошення конкурсу.
Арешт, конфіскація, що далі?
Від самого початку, у межах кримінальної справи прокурори наголошували на можливій подальшій конфіскації активів.
Адже таким був оголошений політичний курс: українські посадовці на чолі з президентом Володимиром Зеленським неодноразово заявляли про намір конфіскувати активи російських бізнесменів та їхніх пособників на користь держави для поповнення бюджету під час повномасштабної війни. До цього переліку, зрештою, зарахували і Ігоря Наумця.
Але з моменту запровадження санкцій позов так і не був поданий. Рік тому у Міністерстві юстиції повідомили журналістам, що шукатимуть активи Наумця та пов’язаних із ним осіб. Рік по тому у Мін’юсті кажуть: активи знайшли, але тепер «встановлюють підстави для їх стягнення в дохід держави».
Післямова
В цій історії багато чого ще «не відбулось»: не подали позов про стягнення в дохід держави, не передали справу до суду, не ввели покарання за обхід санкцій.
Мова про законопроєкт, який встановлює кримінальну відповідальність за такі дії. Рік тому у коментарі «Схемам» уповноважений президента України з санкційної політики Владислав Власюк наголошував, що «триває підготовча робота з метою розробки відповідного законопроєкту, який буде стосуватися криміналізації обходу санкцій». У січні цього року цей законопроєкт як невідкладний на розгляд до Верховної Ради вніс президент Володимир Зеленський. Невідкладність розтягнулась в часі: у червні депутати тільки ухвалили його за основу.
Зворотної сили він не матиме, але на майбутнє мав би значно посилити спроможність держави відстоювати право на ті активи, власників яких вона називає «пособниками Росії», і конвертувати їх в такі потрібні надходження до українського бюджету.
Форум