Застосування санкцій ЄС – це, в першу чергу, відповідальність держав-членів Євросоюзу, хоча Єврокомісія може ініціювати розслідування за невиконання ними зобов’язань, передбачених законодавством ЄС. Так у Єврокомісії відповіли на запит Радіо Свобода з проханням прокоментувати те, що німецьке фільтраційне обладнання потрапило на дві кримські електростанції попри санкції ЄС.
Ці дані напередодні були оприлюднені у спільному розслідуванні Литовського суспільного мовника (LRT), проєкту Scanner та української служби Радіо Свобода (програма «Схеми»).
Радіо Свобода звернулося до Єврокомісії з проханням прокоментувати викриття і запитало, чи означає це, що санкції ЄС проти поставок товарів у Крим не завжди спрацьовують належним чином, і чи докладають компетентні органи ЄС зусиль для вдосконалення механізму відстеження можливих порушень.
У відповіді речниця Єврокомісії з питань конкуренції Аріанна Подеста пояснила, що застосування санкцій – це відповідальність держав-членів ЄС. Єврокомісія, своєю чергою, за її словами, є гарантом договорів, моніторить виконання законодавства ЄС та може ініціювати розслідування через невиконання ними зобов’язань, передбачених законодавством ЄС.
«Комісія уважно стежить за будь-якими достовірними повідомленнями про порушення, які з’являються у ЗМІ, та оцінює надану інформацію перед тим, як ухвалити рішення про те, щоб довести це питання до відома національних органів влади», – пояснила речниця, додавши, що Єврокомісія залишається на зв’язку з національними органами влади щодо таких розслідувань та їхніх результатів.
Також у Єврокомісії нагадали, що 19 січня 2021 року Брюссель запропонував низку заходів, які включають «подальше сприяння одноманітному виконанню санкцій ЄС, пропонуючи посилити механізм обміну інформацією та наголошуючи на важливості його моніторингової ролі» (вони містяться у документі під назвою «Європейська економічна та фінансова система: сприяння відкритості, міцності та стійкості»).
Як повідомлялося раніше, литовські журналісти звернули увагу на відеоролик російської компанії «Воронеж-Аква» – одного з підрядників будівництва двох кримських електростанцій, який відповідав за очистку води. На відео з Таврійської та Балаклавської ТЕС видно, які саме були встановлені фільтраційні установки.
Читайте також: У Путіна тепер немає причин враховувати Україну – в партії Меркель критикують угоду про «Північний потік-2»
Журналісти з’ясували, що виробник фільтраційного обладнання на кримських ТЕС – це німецький бренд Inge GmbH. Після публікації журналістського викриття відеоролик російської компанії «Воронеж-Аква», який став початком розслідування, був видалений з Youtube.
Як підтверджують дані з бази імпортно-експортних операцій ImportGenius, російська компанія «Воронеж-Аква» імпортувала німецькі фільтраційні мембрани бренду Inge GmbH з Литви. Продавцем обладнання виступила литовська фірма Run Engineering, зареєстрована у Каунасі – вільній економічній зоні, де бізнес може отримати пільги чи зекономити на податках.
17 грудня 2018 року, коли товар дістався Росії (місто Воронеж), у Run Engineering була відкликана ліцензія на експорт таких товарів через підозри литовських правоохоронців у тому, що обладнання компанії могло потрапити в окупований Крим. Підставою для цього став випадок, коли Run Engineering раніше не зазначила у митних документах, що це обладнання подвійного призначення, для експорту якого і потрібна ліцензія, яку видає литовська влада – йдеться у розслідуванні. Утім, і після відкликання ліцензії, відповідно до експортних даних, Run Engineering продовжила експортувати фільтраційне обладнання до Росії (офіційний пункт призначення – місто Воронеж).
У коментарі представники литовської митниці зазначили, що не кожен товар проходить перевірку, та додали – якщо продукція вже одного разу її пройшла і неуспішно, то, в теорії, експортувати його з наступних спроб вже не вдасться.
Читайте також: МЗС закликає Росію «негайно звільнити» Єсипенка та інших ув’язнених українців
Директор Run Engineering Повілас Медекша заявив, що його компанія обладнання німецької компанії Inge GmbH в Крим не постачала.
У компанії DuPont – американської власниці Inge GmbH – на прохання журналістів Deutsche Welle, які теж долучилися до розслідування, зазначили наступне:
«Співпрацюючи з клієнтом Run Engineering, компанія Inge GmbH ніколи не мала жодних відомостей і навіть жодних ознак того, що продукція, яка поставляється цьому замовнику, буде використовуватися не за вказаним замовником пунктом призначення», – заявили в компанії.
На запитання, чи вживатимуть вони якихось заходів через поставки обладнання до Криму, у DuPont не відповіли.
Окремо розслідувачі встановили, що власниця литовського постачальника Run Engineering Марина Кармишева має тісні зв’язки із російським нафтовим гігантом «Роснефть». А також через низку компаній – із народним депутатом від «Опозиційної платформи – За життя» та кумом президента РФ Володимира Путіна Віктором Медведчуком.
Читайте також: Російських олімпійців проінструктували, що відповідати на запитання про окупацію Криму
Зв’язатися з власницею Run Engineering Мариною Кармишевою журналістам не вдалося.
Таврійську і Балаклавську ТЕС у Криму у 2019 році урочисто відкрив президент Росії Володимир Путін. Їх вирішили збудувати в Криму після того як Україна зупинила поставки електроенергії на окуповані терени.
У 2017 році трапився скандал: стало відомо про поставку чотирьох газових турбін Siemens для споруджуваних у Севастополі і Сімферополі ТЕС. У Siemens заявили, що турбіни доставили у Крим без відома і проти побажань компанії. Після цього німецький концерн припинив поставки обладнання російським компаніям, підконтрольним Кремлю, а Євросоюз розширив санкції щодо Росії.
