Колишній голова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдан Львов подав позов до Окружного адміністративного суду Києва, де просить визнати протиправним та скасувати наказ голови Верховного суду Всеволода Князєва про його відрахування зі штату Верховного суду, а також «негайно поновити його на посаді» судді касаційної інстанції і стягнути середню заробітну плату за час «вимушеного прогулу».
Рішення про відрахування зі штату судді Львова очільник Верховного суду Князєв ухвалив 4 жовтня на підставі інформації Служби безпеки України, яка підтвердила наявність у судді Богдана Львова громадянства РФ та російського податкового номера, про що раніше розповіли журналісти-розслідувачі «Схем» у першій та другій частинах розслідування.
Окружний адміністративний суд Києва прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цій справі. Розглядати цю справу буде одноосібно суддя Євгеній Аблов, йдеться в ухвалі, оприлюдненій в Єдиному реєстрі судових справ.
Журналісти «Схем» отримали у своє розпорядження текст позовної заяви Богдана Львова.
«Одне з основоположних прав позивача, який 30 років свого життя присвятив служінню народу України, закону та верховенству права під егідою Феміди – право на працю, яке охоплюється правом на повагу до приватного сімейного життя.., а також його гарантії суддівської незалежності як українського судді піддано свавільному порушенню та потребує судового захисту», – йдеться в позовній заяві екссудді Львова, яке є в розпорядженні «Схем». Зазначений у документі відповідач – Верховний суд.
У позовній заяві Львов стверджує, що його було відраховано зі штату «за відсутності належних та допустимих доказів, які б встановлювали факт набуття позивачем громадянства іншої країни». Екссуддя цитує фрагмент листа СБУ про наявність у нього громадянства Російської Федерації в частині того, що перевірка ще продовжується. Водночас, як повідомлялось, Служба безпеки проінформувала Верховний суд, що перевірка встановила отримання Богданом Львовом паспорту громадянина РФ
«У зв’язку із неправомірним звільненням позивача, наказ про відрахування його зі штату має бути визнаний судом неправомірним та скасований, а позивач має бути поновлений на посаді», – резюмує Львов у документі.
Також Львов просить суд стягнути середню заробітну плату за час «вимушеного прогулу» з 5 жовтня до моменту ухвалення рішення у цій справі.
Дата підготовчого засідання у цій справі поки не призначена. ОАСК надав відповідачу 15 днів на подачу відзиву на позовну заяву Богдана Львова.
5 жовтня Голова Верховного суду Всеволод Князєв відрахував голову Касаційного господарського суду Богдана Львова зі штату Верховного суду на підставі листа СБУ про наявність у нього громадянства РФ.
«Це безпрецедентне рішення для судової системи, адже зазначені положення Конституції та Закону застосовуються вперше. Але в часи повномасштабної війни з Російською Федерацією, коли на фронті та в тилу гинуть наші найкращі громадяни, ми не можемо дозволити навіть найменший сумнів в об’єктивності, незалежності та неупередженості Верховного Суду та всіх його суддів», – прокоментував своє рішення Князєв.
15 вересня журналісти-розслідувачі «Схем» (Радіо Свобода) опублікували розслідування «Український суддя з російським паспортом», в якому навели численні докази з низки джерел та баз даних, в тому числі публічних, що голова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдан Львов є громадянином Російської Федерації. Він отримав громадянство ще у 1999 році у Москві, на той момент вже працюючи суддею в Україні. А у 2012 році оновив паспорт після досягнення 45-річчя.
Журналісти встановили, що в день підпису заяви про отримання паспорта, оформленої від його імені, він перебував у Москві. Саме за російським паспортом Богдана Львова проводились операції з незадекларованою нерухомістю його родини в Москві, йшлося в розслідуванні з посиланням на історичні витяги з реєстру нерухомості РФ. В день оформлення цієї угоди він також приїжджав до російської столиці потягом з Києва. Його дружина, яка народилася в Москві, також має громадянство РФ.
У коментарі журналістам до виходу розслідування сам суддя заперечив, що має російське громадянство, але не надав документальних підтверджень своїх слів.
Згідно з Конституцією України, набуття суддею громадянства іншої країни – це підстава для припинення його повноважень. У коментарі журналістам до виходу розслідування сам суддя заявив, що російського громадянства у нього немає, але попросив надати йому документи і час, щоб «розібратися», після чого не надав додаткових доказів на підтвердження своїх слів.
Після виходу розслідування суддя Львов визнав, що в реєстрах РФ є дані про його громадянство, але заявив, що це «якісна підробка» для «дестабілізації роботи судової системи України». 26 та 28 вересня він опублікував два дописи на своїй сторінці у фейсбуці, ставлячи під сумнів окремі документи з розслідування, називаючи його «чистим фейком».
У своєму детальному аналізі «Український суддя з паспортом РФ. Продовження розслідування «Схем»» журналісти спростували звинувачення Львова та покроково підтвердили висновки свого розслідування.
Журналіст-розслідувач видання Bellingcat Христо Грозєв, проаналізувавши справу голови Касаційного господарського суду Богдана Львова, також підтвердив, що високопосадовий український суддя має громадянство Російської Федерації. Він виключив, що це могла бути «якісна» підробка, як заявив Львов після виходу журналістського розслідування «Схем», оскільки суддя мав громадянство країни-агресора задовго до публікації журналістами відповідних фактів, що в тому числі випливає із російських баз, вивантажених багато років тому, в які неможливо внести зміни.
Також під час інтерв’ю «Схемам» Богдан Львов не зміг прокоментувати по суті операції з незадекларованою московською нерухомістю своєї родини, заявивши, що йому потрібен час, щоб згадати про це. Після публікації розслідування у НАБУ відкрили кримінальне провадження за фактами ймовірного недекларування квартири суддею за за ч.1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України – «умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації». Журналістів «Схем» викликали на допит у цьому провадженні як свідків.
13 квітня 2021 року президент Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт, який ініціює ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва. Він пропонує натомість створити Київський міський окружний адміністративний суд. Голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк заявив, що президент вирішив ліквідувати ОАСК під впливом «агентів іноземного впливу».
Суддя ОАСК Євгеній Аблов, який розглядатиме позов Львова, разом із іншими суддями ОАСК проходить як обвинувачений у справі НАБУ та САП. Антикорупційні органи обвинувачують Аблова в тому, що він «діяв у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».
4 листопада Вищий антикорупційний суд дозволив примусовий привід Євгенія Аблова на наступне засідання суду, призначене на 18 листопада.
