Інші члени НАТО надішлють свої війська, щоб заповнити прогалину, утворену після скорочення американського контингенту в Румунії – про це Радіо Свобода повідомила міністерка закордонних справ країни Оана Цою 30 жовтня.
«Звичайно, ми всі хотіли, щоб ця (військова – ред.) присутність США продовжувалася незмінною або щоб існували сценарії, за яких ця присутність буде збільшена», – зазначила вона в інтерв’ю румунській службі.
Тим не менш, додала Цою, Вашингтон ухвалив рішення на основі «обґрунтованого аналізу», який передбачає, що європейським членам НАТО необхідно «збільшити власну обороноздатність».
«До кінця цього року та наступного року ми побачимо… сильнішу присутність НАТО в Румунії та сильнішу здатність НАТО втручатися у випадку, якщо Румунія зазнає прямої загрози», – сказала Цою.
На запитання Радіо Свобода, чи ця присутність буде складатися з інших союзних країн, а не з американських військ, вона відповіла: «так, йдеться про союзні сили».
Раніше 30 жовтня президент США Дональд Трамп також применшив важливість цього рішення, спілкуючись із журналістами на борту літака Air Force One під час повернення з Південної Кореї до Вашингтона.
«Я можу вам про це розповісти, але це не дуже суттєво. Це не має великого значення», – сказав Трамп, коли його запитали про скорочення контингенту в Румунії.
Втім, рішення про скорочення чисельності викликало незвичайну критику з боку експертів з оборонної політики від Республіканської партії у Вашингтоні. У спільній заяві голови комітетів Сенату та Палати представників з питань збройних сил Роджер Вікер та Майк Роджерс – обидва республіканці – заявили, що виступають «рішуче проти» цього кроку.
Конгресмени вказали на те, що, хоча європейські союзники погодилися взяти на себе «історичний рівень» тягаря колективної оборони, переозброєння Європи займе час.
«Передчасне виведення американських військ зі східного флангу НАТО, і лише через кілька тижнів після того, як російські безпілотники порушили повітряний простір Румунії, підриває стримування та ризикує спровокувати подальшу російську агресію», – додали вони.
Читайте також: Польща заявила про перехоплення російського літака-розвідника над Балтикою
Скорочення чисельності американських військ у Європі очікувалося протягом кількох місяців, відколи було оголошено, що Пентагон проведе Глобальний огляд збройних сил.
Офіційних заяв про скорочення військового розгортання Сполученими Штатами в інших частинах Європи не було. Втім, крок щодо скорочення військ у Румунії відбувається на тлі підвищеної тривоги щодо зобов’язань США перед НАТО в той час, коли Росія вторглася в Україну, що спровокувало найбільший і найсмертоносніший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни.
У заяві щодо скорочення сил армія США наголосила, що вона підтримує «потужну присутність» у Європі для «досягнення цілей… включаючи зобов’язання президента Трампа захищати союзників по НАТО».
Тим не менш, Вікер і Роджерс заявили, що звернуться до Пентагону за гарантіями того, що «як раніше заявляв президент, дві бронетанкові бригади в Польщі залишаються на місцях, і що США продовжують підтримувати постійну ротаційну присутність у Польщі, країнах Балтії та Румунії».
Офіцер запасу румунської армії з багаторічним досвідом роботи в національному командуванні та командуванні НАТО заявив Радіо Свобода, що «Румунія не змогла розвинути прямих відносин зі США за зразком Польщі, якій через президента США було обіцяно, що там залишаться 8000 американських солдатів».
Відносини між Бухарестом та адміністрацією Трампа були напруженими через рішення Румунії скасувати президентські вибори минулого року, посилаючись на втручання Росії у вибори, після того, як у першому турі голосування виграв відносно невідомий кандидат. Цей крок був рішуче засудив віцепрезидент США Джей Д. Венс, назвавши його недемократичним.
Цою сказала Радіо Свобода, що у відносинах з Вашингтоном «довіра відновлюється»:
«Це партнерство взаємної довіри зі спільними майбутніми цілями».
Про скорочення американських військ у Румунії офіційно оголосив міністр оборони країни Йонут Мостяну 29 жовтня.
Міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш 29 жовтня заявив журналістам, що його країна «не отримувала жодної інформації… про скорочення контингенту в Польщі».
Тим часом Міністерство оборони Естонії 30 жовтня опублікувало заяву, в якій йдеться про те, що Вашингтон вирішив зберегти свою «військову присутність» у країні.
«Адміністрація США підтвердила, що країни Балтії та Польща є зразковими союзниками, які зробили значні кроки для зміцнення своєї безпеки, інвестуючи щонайменше 5 відсотків наших економік у національну оборону», – йдеться в ній.
Цифру в 5% видатків на оборону члени НАТО узгодили в червні як мету, якої має бути досягнуто до 2035 року. За оцінками НАТО, цього року Польща витратить 4,48 відсотка свого ВВП на оборону, що є найвищим показником в альянсі. Латвія та Литва посідають друге та третє місця, а Естонія – четверте з 3,38 відсотка.
Альянс оцінює, що Румунія витратить 2,28 відсотка. Сполучені Штати, згідно з даними НАТО, витратять 3,22 відсотка.
Форум