У Росії 1 грудня набирав чинності закон «Про контроль за діяльністю осіб, які перебувають під іноземним впливом». Держдума РФ ухвалила його наприкінці червня, і за цей час до нього і ще до десятків інших законів, у тому числі до Кримінального кодексу Росії, були внесені зміни.
Документ систематизує і посилює державну політику РФ щодо так званих іноземних агентів. Згідно з документом, «іноагентом» можна буде визнати фізичну особу або організацію, які не обов’язково отримують іноземне фінансування, але й просто перебувають «під впливом», причому формулювання, що саме вважати іноземним впливом, в законі прописане вкрай розпливчасто. Ним вважатиметься будь-який «вплив» – «шляхом примусу, переконання чи іншими способами».
Зараз у Росії налічується 348 «іноземних агентів» – громадян та організацій, зокрема ЗМІ.
Усіх, кого вже визнано «іноземним агентом», з 1 грудня об’єднають у новому єдиному реєстрі. Туди ж додаватимуть і нових. При цьому Мін’юст Росії публікуватиме не лише ім’я, а й персональні дані таких людей.
Крім того, буде створено новий реєстр осіб, афілійованих з «іноагентами». Це співробітники неурядових організацій та ЗМІ-«іноагентів», а також керівники та засновники всіх цих організацій, у тому числі – колишні.
Посилено правила поширення матеріалів, створених «іноагентами». Маркуванням про «іноагентство» мають супроводжувати свої матеріали не лише ЗМІ, визнані «іноагентами», а й ЗМІ, в яких співробітник-«іноагент» працює. Зміниться також текст маркування, у новій редакції необхідно двічі вказувати ім’я або назву особи, визнаної «іноагентом».
Нові правила розширюють кількість заборон для «іноагентів» у Росії. Зокрема, їм не можна працювати педагогами у державних та муніципальних організаціях, а також загалом навчати неповнолітніх і поширювати серед них будь-яку інформацію. «Іноагенти» не зможуть бути членами виборчих комісій, брати участь у створених владою консультативних, дорадчих та експертних органах, проводити незалежну антикорупційну експертизу та публічні заходи. Останнє суперечить 31 статті конституції Росії про свободу зборів.
Законодавство про «іноагентів» у Росії з’явилося у 2012 році. Закон дозволив Мін’юсту визнавати некомерційні організації «іноземними агентами», якщо вони отримують фінансування з-за кордону та займаються політичною діяльністю. Критерії, за якими визначається така діяльність, у законі чітко не визначені, що дозволяє владі переслідувати організації, які працюють у галузі освіти, культури, охорони здоров’я, екології, захисту прав людини.
Згодомз’явилася можливість визнавати «іноагентами» ЗМІ та фізичних осіб.
Російське Міністерство юстиції веде зараз одразу чотири списки «іноземних агентів».
Російське законодавство про «іноземних агентів» регулярно критикують правозахисники, міжнародні організації та професійне співтовариство, які вказують, що такі норми становлять небезпеку для розвитку громадянського суспільства в Росії.
