У Росії під час виконання професійних обов’язків гине більше журналістів, ніж будь-де у Європі – йдеться в доповіді міжнародної правозахисної організації «Репортери без кордонів», опублікованій 7 квітня. Звіт охоплює дані про загибель журналістів протягом останніх 20 років.
«Репортери без кордонів» зазначають, що з моменту приходу до влади російського президента Володимира Путіна у 2001 році в Росії було вбито щонайменше 37 працівників ЗМІ. Найгучнішим випадком було вбивство кореспондентки «Нової газети» Анни Політковської у жовтні 2006 року. Політковська писала про політичну ситуацію в Чечні та була застрелена у під’їзді свого будинку. Наймані вбивці постали перед судом, але замовників злочину так і не знайшли.
Також у доповіді наголошується, що повномасштабна війна Росії проти України є однією з причин високої кількості загиблих працівників ЗМІ в Україні, яка є другою після Росії в Європі.
За даними «Репортерів без кордонів», за останні 20 років в Україні були вбиті 20 співробітників медіа, вісім з них – після початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року, а майже всі інші – в районах, за які ведуться бойові дії з 2014 року.
При цьому в листопаді 2022 року Національна спілка журналістів України повідомляла, що лише від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні загинули щонайменше 43 медійники. За даними спілки, серед загиблих – вісім журналістів, які виконували професійні обов’язки, 13 співробітників медіа стали цивільними жертвами, а також 22 представники ЗМІ, які мобілізувалися для захисту України у лавах Сил оборони України.
У світовому масштабі, за даними «Репортерів без кордонів», найнебезпечнішою для журналістської роботи країною залишається Ірак. З 2003 року там загинуло 300 працівників преси. 280 журналістів за той же період було вбито у Сирії. За ними у списку найнебезпечніших країн ідуть Афганістан, Ємен, Палестинські території і Сомалі.
Загалом, починаючи з 2003 року, у світі під час виконання професійного обов’язку загинули 1657 журналістів, йдеться в доповіді. Частина з них загинула, працюючи в зонах бойових дій і терактів. Інші – стали жертвами вбивств на замовлення через свою професійну діяльність.
