Прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф заявив перед початком засідання Європейської ради, що його країна підтримує використання заморожених російських активів для фінансування потреб України, але закликав до спільного підходу всіх країн ЄС і «Групи семи».
«Ми виступаємо за використання цих коштів. Але рішення має бути технічно й фінансово здійсненним. Ризики потрібно розділити між усіма європейськими країнами, а не перекладати їх лише на Бельгію», – наголосив Схооф.
За словами прем’єра, заморожені активи Росії можуть стати «важливим джерелом фінансування» для України, яка потребує допомоги «як зараз, так і в довгостроковій перспективі – для оборони й відбудови».
«Це російські кошти, а Росія – агресор. Маємо знайти спосіб, щоб ці гроші працювали на відновлення України», – додав він.
Політик також підкреслив, що нині на засіданні Євроради лідери обговорюють збереження тиску на Росію і подальшу військову й фінансову підтримку Києва. Наступного дня голови держав говоритимуть про гарантії безпеки для України.
«Сьогодні ми зосереджені на тому, як продовжувати тиск на Росію і підтримувати Україну. Завтра говоритимемо про безпекові гарантії та про те, як досягти припинення вогню», – сказав прем’єр.
Тим часом, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що ризики «завжди є – у всьому».
«Але існують і величезні ризики, якщо не робити нічого. Я почуваюся досить упевнено, що Єврокомісія працює над цим питанням… Звісно, Бельгія не може самостійно нести юридичні ризики цього рішення. Це всі розуміють, і Єврокомісія теж врахувала це. Але так само очевидно, що Європа не може допустити, щоби заморожені російські активи просто так, без жодних наслідків, повернулися до Росії – попри триваючу війну. Думаю, усі це усвідомлюють, і я теж», – наголосив він.
Тим часом, прем’єр Бельгії Барт де Вевер, на території якої зберігається близько 180 мільярдів євро російських заморожених активів, заявив 23 жовтня, що очікує на юридичну основу потенційного рішення про репараційну позику для України.
Очільник бельгійського уряду зауважив, що є три умови, за яких він готовий до прогресу. Де Вевер доручив фаховим юристам викласти їх у письмовій формі. «Цей документ або буде прийнятий, або я зроблю все, що можу – політично й юридично, на європейському і національному рівнях – щоб заблокувати це рішення», – сказав він.
Сума готівки, накопичена завдяки облігаціям російського Центробанку в бельгійському центральному депозитарії Euroclear, становить близько 180 мільярдів євро. Росії ці кошти не повертають у зв’язку з санкціями, запровадженими Євросоюзом у відповідь на її повномасштабне вторгнення до України. Ідея надання Україні репараційного кредиту полягає в тому, щоби передати цю готівку ЄС, який «укладе індивідуальний борговий контракт із Euroclear під 0% річних».
Брюссель використає ці кошти, щоб профінансувати позику Україні, яку вона своєю чергою поверне лише у випадку відшкодування завданих їй збитків Росією. Кремль засудив цю ідею як «чисту крадіжку».
30 вересня президент Росії Володимир Путін у свою чергу підписав указ про новий порядок продажу федеральних активів. За даними Bloomberg, Росія готова націоналізувати та швидко розпродати іноземні активи у відповідь на можливе вилучення своїх коштів за кордоном.
Читайте також: Нова ідея використання російських заморожених активів Україною. У чому дилема ЄС?
Форум