Відразу в кількох містах Грузії – Тбілісі, Батумі, Зугдіді, Телаві та Кутаїсі – 24 січня на заклик опозиційних партій і НКО пройшли акції на підтримку понад 50 заарештованих учасників багатоденного руху протесту, повідомляє російська служба Радіо Свобода.
Всім їм висунули кримінальні звинувачення у зв’язку з демонстраціями проти рішення грузинського уряду відкласти до 2028 року переговори про членство країни в ЄС.
Марш під гаслом «Свободу в’язням совісті» розпочався ввечері на трьох майданах у центрі грузинської столиці, у тому числі біля державного університету. Учасники всіх трьох акцій рушили до будівлі парламенту, де відбулася вже традиційна «мовчазна акція» без промов.
Читайте також: Демонстрації у Словаччині: що вимагають і до чого тут Україна?
У грудні 2024 року мітинги біля будівлі законодавчого органу кілька разів переростали у запеклі сутички між демонстрантами та підрозділами спецпризначення МВС. При цьому сотні людей зазнали поранень різного ступеня важкості.
Понад 400 опозиціонерів були затримані за адміністративними протоколами про опір поліції. Щодо 53-х активістів висунули звинувачення в «груповому насильстві» та псуванні державного майна.
У столиці Аджарії Батумі марш протесту пройшов біля редакції видання Batumelebi, видавниця і редакторка якої Мзію Амаглобелі було заарештовано за звинуваченням у нападі на начальника місцевої поліції.
Учасники акцій протесту у всіх п’яти містах вимагали звільнення «в’язнів совісті» та проведення в країні нових парламентських виборів.
Протести в Грузії тривають із 28 листопада. Вони розпочалися після того, як прем’єр-міністр Іраклі Кобахідзе заявив про зупинення переговорів щодо вступу до ЄС до 2028 року.
Читайте також: «Із чистого аркуша» – Тбілісі прагне перезавантаження відносин з адміністрацією Трампа
Політична криза спалахнула після того, як «Грузинська мрія» здобула перемогу на парламентських виборах, які, за даними Організації з безпеки і співпраці в Європі, були затьмарені порушеннями, зокрема випадками підкупу голосів, фізичного насильства і залякування.
Грузія отримала статус кандидата в ЄС у грудні 2023 року, але відносини з Брюсселем були напруженими в останні місяці після ухвалення в травні 2024 року суперечливого закону про «іноземних агентів», який проштовхнула через парламент «Грузинська мрія», що перебуває при владі з 2012 року.
29 грудня склав присягу президента Міхеїл Кавелашвілі, кандидатуру якого підтримала «Грузинська мрія».
Форум