Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода розповів, що звертався до трьох країн, щоб ті взяли на себе консульські відносини з Росією, якби Київ розірвав дипломатичні відносини з Москвою.
«Я, по-моєму, цього не казав: я розмовляв із трьома країнами стосовно того, щоб вони взяли на себе консульські зносини і підтримку, якщо дипломатичні зносини розірвали б. Вони мені сказали так: слухай, як ми це зробимо, те, що ви робите? Ці країни відомі. Я просто не хочу їх сьогодні називати. Це такі нейтральні країни, які дуже часто беруть на себе ці функції. І вони були дуже негативні стосовно того, щоб якраз ці функції виконувати», – сказав Клімкін у «Суботньому інтерв’ю».
За його словами, він шкодує, що Україна так і не розірвала дипломатичні стосунки з Росією після початку російської агресії.
«Шкодую. І багато разів казав про це. Причому і публічно, – сказав Клімкін. – …Як людина і як колишній міністр однозначно шкодую. Але, з точки зору підтримки українців в Росії, це був крок, якщо хочете, людський, гуманітарний. І цю позицію ми завжди тримали».
При цьому колишній голова МЗС пояснив: «Насправді для чого були дипломатичні зносини? Частково це було використано у побудові наших позовів до Росії. Але головне – це була хоча б мінімальна підтримка і мінімальна можливість допомагати українцям, яких навіть під час війни в Росії більше ніж три мільйони. Зараз їхня кількість дещо знижується. Але тим не менше – все одно плюс-мінус три мільйони».
Зокрема, сказав він, завдяки роботі своїх посольства і консульств у Росії Україна допомагала своїм політичним в’язням у цій країні.
Відносини між Україною і Росією, серед того й дипломатичні, різко загострилися на початку 2014 року: тоді, після втечі й самоусунення від виконання своїх обов’язків тодішнього президента України Віктора Януковича, а потім після рішення Кремля анексувати український Крим, сторони викликали своїх послів для консультацій. Після того, як наступними роками обидва посли були звільнені зі своїх посад, нових послів сторони не призначали; на цей час Україна і Росія представлені в протилежній стороні на рівні тимчасових повірників.
Тоді ж, із початку 2014-го, почали лунати пропозиції про розрив дипломатичних відносин між двома країнами, але врешті до цього так і не дійшло.
У міжнародній практиці в разі офіційного повного розриву дипломатичних відносин між двома країнами, включно з консульськими відносинами, вони просять представляти їхні інтереси в протилежній стороні на консульському рівні дипломатичні представництва третіх країн, переважно тих, які вважаються нейтральними, на кшталт Швейцарії, Швеції чи Австрії тощо.
