Україна отримала 35 балів зі 100 можливих в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index – CPI) за 2024 рік і посіла 105 місце з-поміж 180 країн, йдеться на сайті Transparency International Ukraine.
В організації зазначили, що після відчутного приросту на три бали у 2023 році вже у 2024-му Україна дещо втратила позиції в антикорупційній боротьбі. Основними ж драйверами змін залишаються реформи, спрямовані на євроінтеграцію і виконання міжнародних зобов’язань.
«Утім, цьогорічні результати сигналізують про формальний підхід до виконання багатьох реформ або ж свідоме пробуксовування в їх реалізації. Тож певний «застій» у 2024 році вказує на те, що орієнтації суто на програмне виконання взятих Україною зобов’язань недостатньо, а реалізація розпочатих реформ відбувається не так якісно, як планувалося», – йдеться в аналізі.
У Transparency International кажуть, що просіданням в СРІ характерне і для інших країн регіону. Так, серед країн-кандидаток до ЄС такі результати: за рік не змінилися показники Грузії (53 бали, 53 місце), Чорногорії (46 балів, 65 місце), Туреччини (34 бали, 107 місце). Сербія втратила 1 бал (35 балів, 105 місце), по 2 бали втратили Північна Македонія (40 балів, 88 місце) та Боснія і Герцеговина (33 бали, 114 місце).
Покращити свої показники вдалося лише двом країнам-кандидаткам: на 1 бал виросли позиції Молдови – 43 бали, 76 місце, і аж на 5 балів показники Албанії – 42 бали, 80 місце. При цьому середній бал по Європейському Союзу цьогоріч знизився на 2 бали й склав 62 бали.
З-поміж сусідів Україна випереджає Росію, яка у 2024 році втратила аж 4 бали і з 22 балами посідає 154 позицію. І так само продовжує падіння Білорусь, яка теж втратила 4 бали, і тепер з 33 балами знаходиться на 114 сходинці.
Результати України в Індексі сприйняття корупції–2024 обраховували на основі 8 досліджень, які охопили період з лютого 2021 року по вересень 2024 року включно. У трьох з них відбулося зростання показників, а у пʼяти – зниження.
За даними міжнародної організації, серед тих факторів, які позитивно вплинули на результат України: відновлення публічного е-декларування та звітування партій, ухвалення Державної антикорупційної програми, оновлення законодавства про закупівлі Міноборони та діяльності НАБУ-САП та загалом активна робота антикорупційних органів.
Серед негативних тенденцій відмічено, наприклад, загрози щодо ефективної реалізації ДАП (Державна антикорупційна програма) через саботаж деяких корумпованих держорганів. Також відбувалися спроби тиску на журналістів та громадськість, випадки політичного впливу у різних сферах, скандал із витоками в НАБУ та у закупівлях Міноборони чи в межах відбудови.
За 2023 рік Україна отримала 36 балів зі 100, що стало найкращим історичним результатом у країні. Найгірший показник рейтинг зафіксував у 2013 році – тоді Україна набрала лише 25 балів зі 100.
У 2024 році найкращі показники мали Данія, Фінляндія, Нова Зеландія, Норвегія, Сінгапур, Швеція й Швейцарія. А найгірші – Сомалі, Сирія, Венесуела, Південний Судан, Ємен.
Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) – показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Сама організація не проводить власних опитувань. Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів.
CPI вимірює саме сприйняття, а не фактичний рівень корупції. Дослідження охоплює сприйняття корупції в публічному секторі експертами, зокрема: хабарництво; розкрадання публічних коштів; кумівство на державній службі; захоплення держави; здатність уряду впроваджувати механізми забезпечення доброчесності; ефективне переслідування корупціонерів; надмірну бюрократію; наявність відповідних законів про розкриття фінансової інформації, запобігання конфлікту інтересів та доступ до інформації; забезпечення захисту викривачів, журналістів та слідчих.
Форум