Правозахисна організація Human Rights Watch заявляє, що білоруська влада посилила репресії проти незалежних ЗМІ за останні п’ять місяців, зокрема затримуючи та застосовуючи побої до журналістів, а також штрафуючи і ув’язнюючи за політично вмотивованими звинуваченнями.
Репресії «є частиною зусиль влади, спрямованих на те, щоб змусити замовкнути ЗМІ про порушення прав та мирні загальнонаціональні протести», що потрясли країну після серпневих виборів, йдеться у звіті нью-йоркської організації з нагляду за дотриманням прав людини, оприлюдненому 29 березня.
Відтоді, як у Білорусі спалахнули протести, більше 30 000 людей були затримані, сотні побиті, кілька вбиті, і були широко поширені повідомлення про катування, в той час як більшість лідерів опозиції заарештували або змусили покинути країну.
«Замість того, щоб забезпечити справедливість за грубу жорстокість поліції та інші зловживання, білоруська влада переслідують журналістів, які висвітлюють гострі теми», – заявив Г’ю Вільямсон, директор HRW у Європі та Центральній Азії.
Він додав, що білоруська влада має гарантувати, щоб усі журналісти у Білорусі мали змогу виконувати свою роботу, не побоюючись репресій та зловживань.
У період з вересня по березень влада порушила щонайменше 18 кримінальних справ проти журналістів, «очевидно, в якості помсти за їхню роботу», зазначає HRW. Трьох з них засудили до тюремного ув’язнення на термін від шести місяців до двох років, семеро інших ще очікують вироку за гратами. Їм висувають звинувачення у кримінальних правопорушеннях: порушення громадського порядку, ухиленні від сплати податків, втручанні у роботу поліції. Один журналіст, якого звинувачують в образі президента, перебуває під домашнім арештом.
У HRW заявили, що влада «примушувала юристів, що представляють багатьох з цих журналістів, підписувати розпливчасті угоди про нерозголошення, забороняючи їм ділитися будь-якою інформацією про справи своїх клієнтів». Кільком адвокатам, які відмовилися підписати ці угоди, загрожували позбавленням адвокатського статусу.
За словами спостерігача, у деяких кримінальних справах за «фальшивими» звинуваченнями влади призначили журналістів як свідків.
«Журналісти повідомили, що їх викликали на допит в поліцію, їм погрожували кримінальним переслідуванням, проводили обшуки вдома і в офісі, а також конфіскували обладнання», – заявили у HRW, додавши, що принаймні одна газета «була тимчасово закрита через загрозу кримінального переслідування, рейди і конфісковане обладнання».
Білоруська влада «неправильно прирівнює освітлення несанкціонованих демонстрацій до участі в них, особливо якщо репортер працює на видання, якому влада відмовляє в акредитації», – заявила HRW.
Білоруська асоціація журналістів повідомила, що з серпня близько 400 журналістів були затримані в адміністративних справах. Щонайменше 100 з них були засуджені до короткострокових адміністративним тюремних термінів з грудня, в той час як інші були оштрафовані за адміністративним звинуваченнями в «порушенні правил проведення масових зборів», «непокорі поліції» і «порушення законів про ЗМІ».
HRW цитує кількох журналістів, які заявили, що під час затримання їх жорстоко били, їм відмовляли у медичній допомозі та утримували у поганих умовах. У деяких знищили обладнання.
У звіті мовиться, що за останні місяці влада депортувала принаймні двох журналістів з російським громадянством, очевидно, за їх роботу у Білорусі. Принаймні троє журналістів, у яких погрожували відібрати дітей, втекли з країни зі своїми сім’ями .
Щонайменше один засіб масової інформації було «несправедливо» позбавлене повноважень за порушення закону про ЗМІ, а державні друкарні відмовилися друкувати принаймні п’ять незалежних газет, заявили у HRW.
В організації додали, що у жовтні Міністерство закордонних справ Білорусі ухвалило нові правила акредитації іноземних ЗМІ в країні, «скасувавши всі існуючі акредитації та значно ускладнивши процес акредитації».
Протести у Білорусі: коротко про головне
Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.
Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.
9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.
У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.
Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.
ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.
Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.
У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.
Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,
Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;
Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.
8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.
Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.
Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.
Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.
