Понад 750 тисяч білорусів підтримали ідею проведення переговорів білоруської влади та опозиції з участю міжнародних представників. Про це, посилаючись на дані анонімного голосування, в ефірі програми Радіо Свобода Свобода Live розповіла Ольга Ковалькова, член Президії Координаційної ради з організації процесу подолання політичної кризи у Білорусі та довірена особа Світлани Тихановської.
«Ми запитали у білорусів, чи вони підтримують, щоби Світлана Тихановська провела переговори щодо виходу з політичної кризи при міжнародній підтримці. Наразі проголосувало понад 750 тисяч білорусів. Це найбільша кількість людей у Білорусі, котрі голосували онлайн після виборів. Це голосування також дає можливість людям побачити потенціал, мобілізацію, протестний настрій та налаштованість на вирішення кризи, котрі нікуди не зникла», – сказала Ковалькова.
За словами Ковалькової, білоруська опозиція готова говорити з будь-якими представниками влади, «котрі мають повноваження», проте про переговори із самим Лукашенком наразі не йдеться, оскільки, він на це не налаштований, зазначила вона.
18 березня лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська оголосила про початок «загальнонаціонального голосування» за переговори з чинною владою Білорусі за міжнародного посередництва. Тихановска закликала білорусів анонімно проголосувати на онлайн-платформі «Голос», яка була створена перед президентськими виборами в Білорусі та використовувалася для альтернативного підрахунку голосів. Лідерка опозиції підкреслила, що даним платформи «Голос» довіряють у Євросоюзі, США та міжнародних організаціях.
Протести у Білорусі: коротко про головне
Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.
Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.
9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.
У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.
Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.
ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.
Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.
У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.
Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,
Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;
Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.
8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.
Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.
Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.
Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.
